Справа №:755/16383/25
Провадження №: 2-з/755/219/25
про забезпечення позову
"18" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі: головуючого судді Хромової О.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, третя особа - Акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєва Олена Анатоліївна, Державне підприємство «Сетам», про визнання недійсною відмови про право на спадщину, визнання права власності на майно, визнання дій неправомірними,
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М., третя особа - АТ «АБ «Укргазбанк», Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєва О.А., ДП «Сетам», про визнання недійсною відмови про право на спадщину, визнання права власності на майно, визнання дій неправомірними.
20 серпня 2025 року (вхід. № 49024) ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 442021980000, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 442021980000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Також ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.
Поряд з цим, 11 вересня 2025 року (вхід. від 12 вересня 2025 року, № 53876) позивач ОСОБА_3 , через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС повторно подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 442021980000, яка на праві власності належить ОСОБА_2 , а також зупинити реалізацію арештованого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 442021980000, що виставлена на електронні торги на веб-сайті ДП «Сетам», лот № 584267.
На обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складалася зі спірної квартири. Перебуваючи у вкрай вразливому стані та піддавшись на переконання ОСОБА_2 , позивач підписала заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 . Однак, позивач не була обізнана про існування боргових зобов'язань своєї доньки ОСОБА_2 перед ПАТ АБ «Укргазбанк», та стягнення з неї коштів в примусовому порядку в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4. Право власності на спірну квартиру зареєстровано за відповідачем, водночас, приватним виконавцем здійснюється примусове стягнення заборгованості, майно ОСОБА_2 виставлено на прилюдні торги, про що розміщено оголошення на онлайн-платформі ДП «Сетам». Водночас, виконавець в офіційному оголошенні на сайті ДП «Сетам» поширює серед потенційних покупців недостовірну інформацію про відсутність зареєстрованих у спірній квартирі осіб. Інший предмет спадщини - земельну ділянку, вже реалізовано у примусовому порядку через аукціон.
Проведення електронних торгів до вирішення спору по суті завдасть позивачу непоправної шкоди, оскільки призведе до безповоротної втрати єдиного житла 81-річною особою з тяжким станом здоров'я.
Захід у вигляді зупинення реалізації квартири є розумним та обґрунтованим, оскільки це єдиний ефективний спосіб зберегти предмет спору. Захід є адекватним та співмірним, оскільки стосується виключно об'єкта спору і не обтяжує жодних інших активів відповідача.
Застосування цього заходу забезпечує належний баланс інтересів. З одного боку, він захищає фундаментальне право позивача на житло. З іншого - він лише тимчасово відтерміновує задоволення вимог кредитора (ПАТ АБ «Укргазбанк») щодо активу, право власності на який є предметом обґрунтованого судового спору. Застосування заходів забезпечення позову не лише не порушує, а й захищає права третіх осіб, зупинення торгів унеможливить появу добросовісного набувача, перешкоджатиме необхідності додаткового звернення до суду з позовами, спрямованими на відновлення прав заявника.
Долучені до матеріалів справи докази свідчать про фактичну неминучість його невиконання, оскільки без негайного втручання суду предмет спору буде продано ще до завершення судового розгляду.
З огляду на викладене заяву просила задовольнити, накласти арешт на спірну квартиру та зупинити реалізацію арештованого майна.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О. 16 вересня 2025 року.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши додатки до неї, доходить таких висновків.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Заява про забезпечення позову має відповідати вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
Згідно із положеннями частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (пункт 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України, до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті
150 ЦПК України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина десята статті 150 ЦПК України).
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно із пунктами 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року
№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як уже зазначалося раніше, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 вересня
2025 року вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 442021980000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . З огляду на вказане підстави для розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірне майно, задоволенню не підлягають, оскільки питання застосування вказаного заходу забезпечення позову уже вирішено судом.
Стосовно вимог заяви про забезпечення позову, в частині вимог про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення реалізації спірного майна, суд зазначає таке.
Пунктом 5 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Тлумачення пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України, з урахуванням принципу розумності та «методу чесного читання», свідчить, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо особою на час звернення з заявою про забезпечення позову подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (у тому числі, й у разі, коли заяву про забезпечення позову подано разом з позовною заявою) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2023 року в справі № 334/9179/21 (провадження № 61-7643св22)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від
05 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20 (провадження № 61-158сво21) зазначено, що «у статтях 149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову. Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. У пункті 5 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно. […] суди попередніх інстанцій обґрунтовано, застосовуючи пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК України, задовольнили заяву особи про забезпечення позову у спосіб зупинення продажу арештованого майна (земельної ділянки), оскільки позивач подав позов про визнання права власності на виставлене на продаж арештоване майно. Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі».
Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності спадкодавцю - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, заявник зазначила, що предметом спору є квартира, яка є її постійним місцем проживання та єдиним житлом. Вдночас, спірний об'єкт нерухомості може бути реалізовано на прилюдних торгах, що призведе до порушення її основоположного права - права на житло, та унеможливить фактичне виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 21 вересня 2023 року серії НОМЕР_1 , виданого Тетіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 21 вересня 2023 року складено відповідний актовий запис № 377.
До матеріалів заяви про забезпечення позову долучено копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 квітня 2024 року, виданого Приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєвою О.А., зареєстровано в реєстрі за № 647, відповідно до якого спадкоємцями зазначеного в цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його сестра - ОСОБА_2 , у зв'язку з відмовою спадкоємця першої черги матері спадкодавця ОСОБА_1 .
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09 серпня 2025 року № 438849751 встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 442021980000, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10 квітня 2024 року, виданого Приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєвою О.А., зареєстровано в реєстрі за № 647.
Також встановлено, що ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 13 березня
2025 року по справі № 760/29407/24 накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 442021980000, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 квітня 2024 року, із забороною її відчуження.
Водночас, з відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 року по справі № 760/29407/24 ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Також з інформаційної довідки від 09 серпня 2025 року № 438849751 встановлено, що рішенням Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 22 серпня 2024 року № 74712271 встановлено арешт нерухомого майна - квартири за адресою:
АДРЕСА_1 .
З постанови Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. від 22 серпня 2024 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 встановлено, що у провадженні Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 03 квітня 2013 року по справі № 2604/13124/2012 про солідарне стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (за договором поруки від 27 лютого 2008 року № 100-ф/08-p1, укладеним між ВАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (за договором поруки від 27 лютого 2008 року
№ 100-ф/08-p2, укладеним між ВАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ) на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2008 року № 100-Ф/08-р1, яка станом на 10 лютого 2012 року становить 107 796,03 доларів США заборгованості за тілом кредиту та процентами, що складають 72 375,00 доларів США строкової заборгованості за кредитом, 13 500,00 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 1 217,50 доларів США поточної заборгованості по процентах, 20 703,53 дларів США простроченої заборгованості по процентах, та 142 335,51 грн пені, що складає 60 793,55 грн, пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності та 81 541,96 грн пені за несвоєчасну сплату процентів.
Також з паперової копії інформації із офіційного сайту ДП «Сетам» за посиланням https://setam.net.ua/ - онлайн платформи із проведення прилюдних торгів, встановлено, що на онлайн платформі розміщено оголошення про лот № 584267, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , стан аукціону - «реєстрація учасників». Дата публікації - 22 липня 2025 року. Запланована дата проведення аукціону - 22 вересня 2025 року.
Таким чином, позивачем ОСОБА_1 у розрізі заявлених позовних вимог, враховуючи підстави та предмет позову, наведено обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 , впливатиме на ефективність захисту її прав та унеможливить виконання рішення суду про ймовірне задоволення позовних вимог у справі № 755/16383/25. При цьому, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову, відтак зважаючи на те, що позовні вимоги, у межах яких подано заяву про забезпечення позову, є майновими вимогами, то обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та відповідає меті забезпечення позову.
Окрім того, суд наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб здійснене в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 лютого 2022 року в справі № 367/3628/21 (провадження № 61-14886св21).
Виходячи із викладеного, вивчивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, додані до неї докази, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви в частині вимог про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, а відтак заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню. Питання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно судом не досліджувалося, оскільки уже вирішено судом в ухвалі від 11 вересня 2025 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 20 серпня 2025 року про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, суд -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, третя особа - Акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєва Олена Анатоліївна, Державне підприємство «Сетам», про визнання недійсною відмови про право на спадщину, визнання права власності на майно, визнання дій неправомірними - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна - квартири
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 442021980000, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали для виконання складає три роки.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Стягувач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Боржник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Хромова