ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19564/25
провадження № 2-з/753/180/25
"18" вересня 2025 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши заяву позивачки про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням,
16.09.2025 до Дарницького районного суду м. Києва надійшов зазначений позов. Позивачка заявляє наступну позовну вимогу - усунути перешкоди в користуванні нею, ОСОБА_1 , житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 по - П.І.П. будинком, що знаходиться за по АДРЕСА_1 шляхом вселення її - ОСОБА_1 до даної квартири.
На обґрунтування позову зазначає, що після окупації Херсона була змушена виїхати на підконтрольну Україні територію, і за згодою відповідачки, яка є її невісткою, та її покійного сина, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вселилася в квартиру в АДРЕСА_1 . Вона з невісткою уклали усну угоду, що позивачка зможе жити в квартирі сина, поки не отримає всі виплати як мати загиблого військовослужбовця, паралельно буде шукати житло в м. Києві. Зазначене підтверджується довідкою ВПО про мою реєстрацію по АДРЕСА_1 а також тим, що нею сплачувались комунальні платежі та витрати на утримання будинку. Маючи депресивний стан та наслідки інсульта після загибелі сина, зокрема, приймаючи ліки, які мають здатність впливати на швидкість реакції, в жовтні 2023 року вона відмовилась від своєї частини спадщини в квартирі сина, автомобілю та земельної ділянки в Херсонській області площею 2га на користь невістки. Починаючи з жовтня 2023 року, після переоформлення квартири, невістка почала створювати їй неможливі для життя умови, вимагаючи з'їхати з цієї квартири - до 10 вересня 2025 року, інакше вона виставить речі позивачки в коридор з поліцією. 9 вересня до них за викликом ОСОБА_2 вже приїздив наряд поліції, який пояснив їй, що виселити позивачку вона може лише через суд. Йти позивачці нікуди, коштів для придбання житла наразі недостатньо, шукати квартиру в найм не маю ні фізичних, ні психічних ресурсів. Ввечері 14 вересня вона повернулась додому і з'ясувала, що біля дверей квартири стоять її речі в коробках та сумки, замки в квартиру поміняні, двері їй ніхто не відкрив. Як їй пояснила консьєрж будинку, це зробила ОСОБА_2 . Викликаний наряд поліції нічим їй не допоміг. Вона була змушена в ніч викликати таксі та залишитись у знайомої в однокімнатній квартирі, куди перевезла речі. Розбираючи речі, вона з'ясувала, що немає її валізи, блендера (не рахуючи продуктів харчування, отриманих нею як гуманітарна допомога, постілі, рушників, засобів гігієни).
Ухвалою від 17.09.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначити підготовче засідання на 20 жовтня 2025 року о 16 год. 30 хв., яке відбудеться в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, каб. 127.
Разом з позовом позивачка подала заяву про забезпечення позову, у якій з метою подальшого забезпечення виконання рішення суду, просить суд винести ухвалу про заборону ОСОБА_2 вчиняти наступні дії до набрання чинності судовим рішення за результатом розгляду судового спору:
1) виносити її особисті речі з квартири АДРЕСА_1 ;
2) вимагати від неї звільнити квартиру АДРЕСА_1 ; - робити ремонт в квартирі АДРЕСА_1 ;
3) робити ремонт в квартирі АДРЕСА_1 ;
4) відчужувати квартиру АДРЕСА_1 .
Заяву обгрунтовано тим, що позивачка не має ні дітей, ні внуків, окрім померлого сина. В день поховання сина у неї стався інсульт, її забрала швидка до лікарні, де вона пробула до 17.08.2023. Після виписки вона залишилась з невісткою в квартирі сина за станом здоров'я та більше їй ніде було жити. Оформлена довідка ВПО від 03.11.2023 № 3002- 7001919761 за цією адресою. Маючи депресивний стан та наслідки інсульта після загибелі сина, вона відмовилась від своєї частини спадщини на корись невістки. Вони з невісткою, ОСОБА_2 , домовились, що позивачка зможе жити в квартирі сина, поки не вирішить фінансове питання та не зможе придбати власне житло в Києві, де похований її син. Йти їй нікуди, коштів для придбання житла наразі недостатньо, шукати квартиру в найм не має ні фізичних, ні психічних ресурсів. Ввечері 14 вересня 2025 року вона повернулась додому після плетіння маскувальних сіток для ЗСУ в волонтерському хабі та з'ясувала, що біля дверей квартири стоять її речі в коробках та сумки, замки в квартиру поміняні, двері ніхто не відкрив. Як пояснила консьєрж будинку, це зробила ОСОБА_2 . Викликаний наряд поліції нічим не допоміг. Вона була змушена в ніч викликати таксі та залишитись у знайомої в однокімнатній квартирі, куди перевезла речі. Розбираючи речі, з'ясувала, що немає валізи, блендера (не рахуючи постіль, рушників, засобів гігієни, продуктів, в тому числі тих, які отримувала як ВПО).
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, та позовну заяву з додатками, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Зокрема, ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема: забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За вимогами пункту 3 частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Під час розгляду заяви суд враховує висновок про застосування норм права, викладений у постанова Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 404/839/24, про те, що: обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
За змістом заяви, відповідачка станом на час подання заяви про забезпечення вже винесла особисті речі позивачки і залишилаїї біля дверей квартири в коробках та сумках, змінила замки в квартиру, і позивачка перевезла речі до своєї знайомої в однокімнатну квартиру, у якої залишилась на ніч. Оскільки заявниця не довела, що такі заходи забезпечення, як: 1) заборона відповідачці виносити її особисті речі з квартири АДРЕСА_1 та 2) вимагати від неї звільнити цю квартиру є відповідними, своєчасними (адекватними) засобами забезпечення позову заявленому предмету позову, суд відмовляє у застосуванні таких заходів забезпечення.
Окрім того, враховуючи, що предметом позову є вимога про вселення її - ОСОБА_1 до даної квартири, задоволення вимоги про заборону відповідачці вимагати від позивачки звільнити цю квартиру буде вирішенням спору по суті, що заборонено чинним законодавством.
Що стосується таких засобів забезпечення позову, як: 3) заборона відповідачці (яка за змістом викладених обставин є одноосібною власницею квартири АДРЕСА_1 )робити ремонт в цій квартирі, і 4) заборона її відчужувати, суд відмовляє у їх застосуванні, оскільки правомочномсті володіти і розпоряджатися об'єктом нерухомості є виключними повноваження власника, окрім того вони не стосуються спірних вимог.
Керуючись нормами ст. 149, 150, 153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя: В.М. Маркєлова