ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8452/25
провадження № 1-кс/753/2482/25
"16" вересня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5
законного представника ОСОБА_6
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва, головуюча у справі - суддя ОСОБА_4 , перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62022050020000498, справа № 753/8452/25, відносно ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних провапорушень, передбачених ч. 3 ст. 154, ч.ч. 1, 3 ст. 301-1, ст. 126-1 КК України.
25.08.2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_3 подав заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_4 , яка у порядку ст. 35 КПК України передана для розгляду судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Підстави для відводу судді ОСОБА_4 , на які посилається захисник, полягають в наступному:
1) головуючою суддею 06.08.2025 року, під час судового розгляду справи без виходу до нарадчої кімнати було відхилено клопотання про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів посилаючись на те, що вказане питання вже було вирішено судом на стадії підготовчого судового засідання.
2) із технічного запису судового засідання від 16.05.2025 року вбачається, що вже після проведення підготовчого судового засідання, безпосередньо перед виходом суду до нарадчої кімнати, суддя ОСОБА_4 з'ясувала думку про можливість колегіального розгляду вказаного кримінального провадження лише у захисника - адвоката ОСОБА_8 , а думку обвинуваченого ОСОБА_9 з цього приводу не запитувала та право на такий розгляд і можливість заявлення відповідного клопотання - не роз"яснювала, що є порушенням права обвинуваченого на захист та призведе до скасування кінцевого процесуального рішення по справі, а тому подальший судовий розгляд кримінального провадження таким складом суду не буде справедливим.
Захисник ОСОБА_7 зазначила, що очевидним є порушення права на захист, оскільки судом не була з'ясована думка обвинуваченого щодо можливості колегіального розгляду кримінального праводження відносно нього та не було роз"яснено таке право обвинуваченому.
Адвокат ОСОБА_8 підтримав позиції свої колег, просив задовольнити заяву про відвід та зауважив, що у судовому засіданні була висловлена думка щодо колегіального розгляду справи тільки ним як захисником, а обвинуваченому дійсно не дали можливості озвучити його позицію.
Законний представник ОСОБА_6 зазначила, що претензій та зауважень до судді ОСОБА_4 не має, а тому заявлений відвід не підтримує.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав подану його захисником заяву про відвід та просив відвести суддю ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, оскільки, йому не було роз'яснено його права на колегіальний розгляд справи та не надано можливості заявити відповідне клопотання.
Прокурор заперечила у задоволенні заяви про відвід, оскільки ні у самій заяві, ні у виступах захисниками не наведено підстав, які передбачені КПК України, як підстави для відводу судді. Також, прокурор зазначила, що дослідивши аудіо та відеозапис судового засідання було встановлено, що суддею дотримано вимоги ст. 31 КПК України, а саме роз'яснено право на колегіальний розгляд. За клопотанням сторони захисту було надано час для погодження спільної з обвинуваченим позиції, після чого захисника озвучив таку позицію яка була погоджена із обвинуваченим та зазначив, що вони не наполягають на колегіальному розгляді кримінального провадження.
Розглядаючи заяву про відвід судді ОСОБА_4 , суд виходить із наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КПК України за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. При цьому, частиною 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своєму рішенні у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ("Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ("Пуллар проти Сполученого Королівства").
Також, стосовно об'єктивного критерію слід визначити окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими ("Ветштайн проти Швейцарії", "Ферантелі та Сантанжело проти Італії"). Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Ветштайн проти Швейцарії").
Розглянувши заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що захисником не наведено переконливих фактів на підтвердження того, що головуюча у справі суддя ОСОБА_4 є небезсторонньою чи упередженою при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 154, ч. 1, 3 ст. 301-1, ст. 126-1 КК України.
Аналізуючи підстави для відводу, які зазначені у заяві ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне зазначити, що доводи, викладені у заяві, є фактично незгодою захисника та обвинуваченого із ухваленими суддею процесуальними рішеннями, які не підлягають окремому оскарженню, однак у відповідності до ч. 2 ст. 392 КПК України заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве процесуальне рішення, що не може слугувати підставою для відводу судді.
Крім того, ч. 4 ст. 46 КПК України передбачено, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Також слід зауважити, що захисник здійснює захист обвинуваченого за попередньо погодженою правовою лінією захисту, що свідчить про те, що захисником ОСОБА_8 була висловлена позиція щодо одноособового розгляду вкзаного кримінального провадження відносно ОСОБА_9 , за попереднім погодженням із самим обвинуваченим, про що свідчить журнал судового засідання у справі № 753/8452/25 (пункти 18 - 23), із якого вбачається, що судом у доступній, навіть для особи яка не має юридичної освіти формі, було запропоновано висловитися щодо колегіального розгляду кримінального провадження, і перед висловленням позиції щодо колегіального чи одноособового розгляду, захисник ОСОБА_8 попросив у суду технічну перерву для погодження позиції із ОСОБА_9 . Клопотання судом було задоволено та оголошена перерва і надано можливість захиснику та обвинуваченому поспілкуватися та обговорити позицію щодо колегіального чи одноособового судового розгляду кримінального провадження. Після продовження підготовчого судового засідання захисник зазначив, що він поспілкувався із обвинуваченим та на колегіальному розгляді справи вони не наполягають.
Таким чином, захисником ОСОБА_3 не зазначно обставин, які б об'єктивно обгрунтовували уперередженість чи небезсторонність судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 75,76, 80, 81 КПК України, суд,
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних провапорушень, передбачених ч. 3 ст. 154, ч. 1, 3 ст. 301-1, ст. 126-1 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: