Справа № 366/1640/25
Провадження № 3/366/1128/25
Іменем УКРАЇНИ
07 липня 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, керівник ТОВ «Дитятки-Агро Плюс» (ЄДРПОУ 41084841) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 1459/10-36-04-03 від 30.05.2025: при камеральній перевірці виявлено порушення задекларованих даних у податковій звітності з податку на прибуток підприємств (акт від 22.04.2025 року № 19931/10-36-04-03/41084841) ТОВ «Дитятки Агро-Плюс», адреса: Україна, 07220, Київська обл., Іванківський р-н, село Дитятки, вул. Чорнобильська, буд. 1 та встановлено, що ОСОБА_1 , керівник ТОВ «Дитятки Агро-Плюс» порушив вимоги : п.200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та розділ V Наказу міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності» (із змінами від 23.02.2017 року № 276) (Порядок № 21).
Протокол склав головний державний інспектор Білоцерківського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Київській області Дьяковська О. С..
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 16.06.2025, яке було відкладено на 07.07.2025 у зв'язку перебуванням судді на лікарняному.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся шляхом надіслання рекомендованим повідомленням судових повісток за місцем роботи, які двічі повернулись до суду з відмітками про отримання та шляхом направленням смс-повідомлень на особистий номер телефону, текст яких доставлено 05.06.2025 та 17.06.2025. Також ОСОБА_1 викликався до суду шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Крім того, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному веб-сайті судової влади України».
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Проте, станом розгляду справи ОСОБА_1 не цікавився, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належний чином, проте у судове засідання не з'явився, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, суддя розцінює його неявку неповажною та вважає за можливе розглянути справу без його участі. за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи […] Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення № 1459/10-36-04-03 від 30.05.2025, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт та стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення;
- копія акта про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів ТОВ «Дитятки-Агро Плюс» № 19931/10-36-04-03/41084841 від 22.04.2025;
- акт про факт неявки керівника ТОВ «Дитятки-Агро Плюс» ОСОБА_1 для складання та підписання протоколів про адміністративне правопорушення згідно листа № 35775/6/10-36-04-03;
- копія листа-запрошення ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Київській області для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення за результатами камеральної перевірки.
Під час розгляду справи судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «Дитятки-Агро Плюс» Головним управлінням ДПС у Київській області, встановлено, що ОСОБА_1 , керівник ТОВ «Дитятки-Агро Плюс», порушив терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання декларування даних у податковій звітності з податку на прибуток підприємств, чим порушив п.200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та розділ V Наказу міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності (Порядок № 21), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно зі ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
Відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Згідно з положеннями статті 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказані норми абсолютно узгоджуються з положеннями пунктів 1, 3, 4, 6-13 Розділу ІІ "Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення", затвердженої наказом МФ України N 566 від 02.07.2016 року, якими встановлено наступне:
- Відповідно до частини першої статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи податкових органів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтями 51-2, 155-1, 162-1, 163-1-163-4, 163-12, частинами другою та третьою статті 163-17, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2 КУпАП.
- Посадові особи податкових органів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - Протокол) на бланку за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. Зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.
- Зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.
- У Протоколі під час його складання обов'язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до Протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові (за наявності), а також місце проживання.
- Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу. Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до Протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до Протоколу окремо, про що у Протоколі робиться запис.
- При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі. Про ознайомлення із Протоколом особа щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи податкового органу.
- Протокол складається у двох примірниках та підписується посадовою особою, яка склала Протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є.
- У разі відмови особи, щодо якої складається Протокол, від підписання Протоколу посадова особа податкового органу робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності. Особа, щодо якої складається Протокол, має право письмово викласти підстави своєї відмови від підписання Протоколу, які додаються до Протоколу окремо, про що робиться запис у Протоколі. Відмова під підписання Протоколу не є підставою для припинення провадження у справі.
- Один примірник Протоколу під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
- У разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в податковому органі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до податкового органу для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.
- У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення №1459/10-36-04-03 від 30.05.2025 складений на підставі акту про результати камеральної перевірки від 22.04.2025 № 19931/10-36-04-03/41084841 за відсутності ОСОБА_1 . Відомості про вручення ОСОБА_1 примірника вказаного протоколу матеріали справи не мітять як і не містять будь-яких відомостей про відмову від отримання або підписання ним зазначеного протоколу та про роз'яснення йому прав у встановленому законом порядку. В той же час, до матеріалів справи взагалі не долучено супровідного листа про направлення особі, відносно якої він складений, примірника вказаного протоколу про адміністративне правопорушення.
Докази виклику ОСОБА_1 до територіального підроздіду Головного управління ДПС у Київській області (м.Біла Церква) для складання протоколу у матеріалах справи також відсутні. Долучена копія повідомлення керівнику ТОВ «Дитятки-Агро Плюс» ОСОБА_1 про його явку до м. Біла Церква Київської області для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення не завірена належним чином та не містить підтвердження надіслання у встановленому порядку вказаного повідомлення адресату.
Також суд вважає зазначає, що фабула протоколу про адміністративне правопорушення №1459/10-36-04-03 від 30.05.2025 та акт камеральної перевірки № 19931/10-36-04-03/41084841 від 22.04.2025 за результатами якого і було складено протокол, містять у собі розбіжності у статтях Податкового кодексу України, які були порушені. Так, у протоколі вказується на порушення п.200.1, абз.»б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а у висновку акта, складеного за результатами камеральної перевірки зазначено про порушення п.57.1 ст.57, пп.295.3 ст.295 Податкового кодексу України.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що ТОВ «Дитятки-Агро Плюс» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до чинного законодавства, а ОСОБА_1 , на час складання акту № 19931/10-36-04-03/41084841 від 22.04.2025 та протоколу про адміністративне правопорушення №1459/10-36-04-03 від 30.05.2025, є керівником вказаного товариства.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Верховний суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
У рішенні по справі «Карелін проти росії» («заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ зазначив про заборону зміни судами у своїх рішеннях фабули правопорушення, усувати певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки це становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Аналізуючи практику ЄСПЛ, можна зробити висновок, що оцінюючи докази, національні суди повинні мати на увазі можливості особи, яка притягується до відповідальності, оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, а також збирати та подавати суду докази, на підтвердження своєї невинуватості (Постанови ЄСПЛ у справі «Ялло проти ФРН» від 11.07.2006, у справі «Биков проти РФ» від 10.03.2009). Більш того, при дослідженні і оцінці доказів суди повинні враховувати подані зауваження і доводи сторін щодо доказів та доказування тих обставин, про які зазначають сторони. Тільки в такому випадку судовий розгляд на підставі п.1 ст.6 Конвенції 1950 року можна вважати справедливим.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Під час розгляду даної справи, судом встановлено, що до матеріалів справи не долучено жодних доказів, у розумінні ст.251 КУпАП, на підтвердження обставин, викладених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Суд, що розглядає справу, не має повноважень уточнювати чи редагувати фабулу правопорушення, викладену уповноваженими особами у протоколі (зокрема, постанова Київського апеляційного суду від 12.04.2021 у справі №752/23552/20).
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у тому чи іншому діянні, оскільки він не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011).
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечною, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
З наведеного слідує, що відомості, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення повинні підтверджуватись долученими у встановленому законом порядку доказами, які відображають у своїй сукупності всю суть обставин інкримінованої протиправної поведінки правопорушника, що наведена у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи вищевикладене, слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи встановлені обставини справи, суддя приходить до висновку, що відомості, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не доведено належними та допустимими доказами.
За таких обставин суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення №1459/10-36-04-03 від 30.05.2025 складено з порушенням статті 256 КУпАП, а матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять належних доказів, що останній, 22.04.2025, будучи керівником ТОВ «Дитятки-Агро Плюс», вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, за таких обставин сам протокол про адміністративне правопорушення №1459/10-36-04-03 від 30.05.2025 та акт № 19931/10-36-04-03/41084841 від 22.04.2025, у розумінні ч.1 ст.251 КУпАП не є доказами, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а тому суд позбавлений можливості встановити наявність порушення в діях ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В свою чергу, суд враховує, що Законом України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
Керуючись ст.ст. 7, 9, ч.1 ст.163-1, ст.ст. 245, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, ст.ст.251, 256, 266, 268, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ