Справа № 362/471/25
Провадження № 1-кп/362/383/25
Іменем України
17.09.2025 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Василькові Київської області матеріали кримінального провадження № 12025111140000025, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Василькові Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, неофіційно працюючого геологом-розвідником, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України,
07 січня 2025 року приблизно о 10 год. 00 хв. інспектори сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та старший лейтенант поліції ОСОБА_7 під час здійснення патрулювання на службовому автомобілі марки Skoda Rapid, спеціальний номерний знак на синьому фоні НОМЕР_1 , перебуваючи в складі автопатруля "Брас 110" патрульної поліції вказаного відділу поліції, перебуваючи на території зони обслуговування: місто Васильків Обухівського району Київської області, по вул. Володимирська, 81, зупинили за порушення правил дорожнього руху автомобіль марки Mercedes-Benz 608 D, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , якому повідомили про застосування технічних засобів фіксації згідно зі статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію". Після перевірки документів та встановлення особи відповідно до статті 32 Закону України "Про Національну поліцію" старший лейтенант поліції ОСОБА_6 виявив у водія явні ознаки підробки посвідчення водія, виданого на його ім'я. Водія ОСОБА_5 повідомлено про можливе вчинення ним кримінального проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа, з метою документування якого на місце буде викликано слідчо-оперативну групу.
У цей час у ОСОБА_5 , який усвідомлював, що вчинив кримінальний проступок, за який передбачена кримінальна відповідальність, виник злочинний умисел, спрямований на надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою дії в його інтересах з використанням службового становища, а саме невиклику слідчо-оперативної групи для документування відносно нього кримінального проступку.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою дій в його інтересах з використанням службового становища, а саме невиклику слідчо-оперативної групи для документування кримінального проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, за використання ним завідомо підробленого посвідчення водія, 07 січня 2025 року, близько 10 год. 10 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому автомобілі марки Skoda Rapid, спеціальний номерний знак на синьому фоні НОМЕР_1 , на узбіччі дороги в місті Васильків, вул. Володимирська, 81, разом з інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що останній є службовою особою органів Національної поліції України, оскільки перебував в однострої, представився та мав при собі нагрудний жетон, в посадові обов'язки якого входить робота, пов'язана із застосування до порушників заходів адміністративного впливу, діючи умисно, з метою уникнення для себе кримінальної відповідальності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, надав неправомірну вигоду в сумі 2000 грн.
Після цього злочинні дії ОСОБА_5 були припинені інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 шляхом повідомлення про вказаний факт на спеціальну лінію "102".
Отже, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які полягали у наданні службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням службового становища, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 369 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив усі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та надав показання, відповідно до яких того дня, 07 січня 2025 року близько 10 години був зупинений працівниками поліції та на їх вимогу пред'явив завідомо підроблене посвідчення водія на право керування транспортним засобом. В подальшому він надав поліцейському 2000 гривень з метою уникнення кримінальної відповідальності, хотів вирішити це питання на місці, у зв'язку з чим працівник поліції повідомив йому, що це кримінально каране діяння та викликав інший наряд поліції. Просив суд врахувати його скрутний майновий стан, те, що він має на утриманні матір, яка має другу групу інвалідності, просив суд обмежитись мінімальним покаранням з розстрочкою виконання рішення суду строком на десять місяців.
Показання ОСОБА_5 є послідовними і логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального провадження, а тому суд вважає ці показання достовірними.
Учасники судового провадження просили суд розглядати справу відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України. Суд роз'яснив учасникам судового провадження зміст зазначеної норми, упевнився, що суть такого роз'яснення сприйнята ними правильно та переконався у добровільності їх позицій.
Враховуючи, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого, дослідження письмових матеріалів кримінального провадження на предмет вирішення долі речових доказів та даних, які характеризують особу обвинуваченого.
Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджені доказами, що знаходяться в матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини справи доведеними.
Допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики його особи, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_5 доведена повністю поза розумним сумнівом і кваліфікує його дії за частиною першою статті 369 КК України як надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням службового становища.
Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина друга статті 50 КК України). Суд відповідно до вимог статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 369 КК України, в силу статті 12 КК України є нетяжким злочином.
Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд установив, що він має професійно-технічну освіту, неодружений, неофіційно працюючий, має на утриманні матір з інвалідністю ІІ групи, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий в силу статті 89 КК України, штраф за попереднім вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2025 ним сплачено в повному обсязі.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не встановив.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, ступеня тяжкості вчиненого злочину, щирого каяття обвинуваченого, відсутності обставин, які обтяжують покарання, зважаючи на особу обвинуваченого - його матеріальний стан, те, що він працює неофіційно, має на утриманні матір з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, беручи до уваги позицію прокурора, висловленої у судових дебатах, виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, з огляду на обумовлену статтею 50 КК України мету покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції частини першої статті 369 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 53 КК України передбачено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року. З урахуванням майнового стану ОСОБА_5 , введення воєнного стану та економічної ситуації в країні, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому штраф із розстрочкою виплати рівними частинами строком на 10 (десять) місяців.
Підстави для застосування статей 69, 69-1 КК України відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати у справі відсутні.
З урахуванням положень частини четвертої статті 174 КПК України суд вважає за доцільне скасувати арешт, що був накладений ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.01.2025 на вилучене майно.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 174, 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд
1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
2. На підставі частини четвертої статті 53 КК України розстрочити ОСОБА_5 сплату штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на строк 10 (десять) місяців рівними частинами по 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому вирок набере законної сили.
3. Скасувати арешт, накладений ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2025 року у справі № 362/125/25 на грошові кошти.
4. Речові докази - грошові кошти на загальну суму 2000 гривень, а саме дві купюри номіналом по 1000 грн. кожна, серії ГП 3239369 та АМ 4696641, які поміщені до спеціального пакету CRІ1195415 та передані на зберігання шляхом зарахування на спеціально визначений депозитний рахунок уповноваженого банку, що обслуговує Головне управління Національної поліції в Київській області, на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 100 КПК України після набрання вироком законної сили конфіскувати у власність держави шляхом перерахування на рахунок Збройних Сил України за реквізитами: Національний банк України; МФО 300001; рахунок № UA843000010000000047330992708; код ЄДРПОУ 00032106; отримувач - Національний банк України.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1