Справа № 286/4506/24
16 вересня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І. ,
з секретарем судового засідання Деменчуком О. Г.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів , -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся в суд з позовом до відповідача 1 ОСОБА_3 , та до відповідача 2 ОСОБА_4 , в якому просить: 1.Зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області № 014/698/2012-ц від 10.12.2012 року, на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до розміру 1/9 частини заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 2.Зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі судового наказу № 286/2313/24 від 23.08.2017 року, виданого Овруцьким районним судом Житомирської області на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с.Антоновичі Овруцького району Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до розміру 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Позов мотивований зокрема тим, що згідно з судовими рішеннями позивач є платником аліментів на утримання двох доньок від зареєстрованих шлюбів із відповідачками, які розірвано, зокрема на користь відповідача 1 на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дітей відповідного віку, починаючи з 15.11.2012 року і до досягнення дочкою повноліття (виконавчий лист Кагарлицького районного суду Київської області у справі № 014/698/2012-ц від 03.01.2013 року), та на користь відповідача 2 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 28.07.2017 року і до досягнення дитиною повноліття (судовий наказ Овруцького районного суду Житомирської області від 23.08.2017 року у справі № 286/2452/17). Виконавчі документи перебувають на примусовому виконанні: у Святошинському ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м.Київ) АСВП № 49060904, дата відкриття: 19.10.2015 року, стягувач ОСОБА_4 ; у Васильківському ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) АСВП № 54697803, дата відкриття: 13.09.2017 року, стягувач ОСОБА_3 . Загальний розмір присуджених аліментів на двох дітей складає 1/2 доходу позивача. Заборгованість зі сплати аліментів по ВП № 49060904 станом на 01.09.2024 року складає 614787,29 грн. Заборгованість зі сплати аліментів по ВП № 54697803 на момент подання цього позову в суд виконавцем не розрахована. На банківські рахунки позивача накладено арешт на суму заборгованості. Кошти для стягнення заборгованості на рахунку є, списання не здійснено. Позивач 20.09.2024 року направив на адресу Святошинського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м.Київ) заяву про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій, для отримання можливості знімати в АТ «Ощадбанк» щомісячно 14200 грн., проте станом на день подачі цього позову відповідна постанова державного виконавця відсутня та зняти кошти неможливо. Позивач є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 29.11.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відповідно до довідки № 1745 від 17.10.2022 року, виданої військовою частиною НОМЕР_4 , позивач перебував на військовій службі з 30.09.2022 року, відрахування аліментів з грошового забезпечення військовослужбовця органи ДВС не проводили. Аліменти позивач сплачував безпосередньо стягувачам. 10.02.2024 року позивач отримав поранення, перебував на лікуванні та реабілітації, що стверджується медичними документами. Відповідно до свідоцтва про хворобу № 27600 від 08.11.2024 року, виданого Центральною військово-лікарською комісією ЗСУ, позивач непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. В подальшому буде вирішуватись питання про отримання пенсії по інвалідності, яка пов'язана з захистом Батьківщини. Відтак, після ухвалення судових рішень у справах про стягнення аліментів змінився сімейний стан та суттєво погіршився стан здоров'я. Вказане свідчить про наявність підстав для зміни розміру аліментів в розумінні положень ст.1920 СК України.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідачі у встановлений строк відзивів на позовну заяву не подали.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10.12.2012 року у справі № 014/698/2012-ц присуджено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дітей відповідного віку, починаючи з 15.11.2012 року і до досягнення дочкою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Виконавчий лист № 014/698/2012-ц, видано Кагарлицьким районним судом Київської області 03.01.2013 року.
Судовим наказом, виданим Овруцьким районним судом Житомирської області 23.08.2017 року у справі № 286/2452/17, присуджено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тростинка Васильківського району Київської області та проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с.Антоновичі Овруцького району Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 28.07.2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Виконавчі документи перебувають на примусовому виконанні: у Святошинському ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м.Київ) АСВП № 49060904, дата відкриття: 19.10.2015 року, стягувач ОСОБА_4 ; у Васильківському ВДВС в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) АСВП № 54697803, дата відкриття: 13.09.2017 року, стягувач ОСОБА_3 .
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ВП № 49060904, заборгованість зі сплати аліментів по виконавчому листу № 014/698/2012-ц від 03.01.2013 року станом на 01.06.2018 року склала 126331,81 грн., станом на 01.09.2024 року склала 614787,29 грн.
Відомості про наявність заборгованості зі сплати аліментів ВП № 54697803 по судовому наказу № 286/2452/17 від 23.08.2017 року в матеріалах справи відсутні.
Позивач є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 29.11.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відповідно до довідки № 1745 від 17.10.2022 року, виданої військовою частиною НОМЕР_4 , позивач перебував на військовій службі з 30.09.2022 року.
Позивач стверджує, що відрахування аліментів з грошового забезпечення військовослужбовця органи ДВС не проводили, так як аліменти позивач сплачував безпосередньо стягувачам.
10.02.2024 року позивач отримав поранення, перебував на лікуванні та реабілітації, що стверджується медичними документами.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 27600 від 08.11.2024 року, виданого Центральною військово-лікарською комісією ЗСУ, позивач непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.05.2024 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (представник позивача за довіреністю).
Як вбачається із витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 144/25/977/В від 04.04.2025 року позивач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з 17.03.2025 року, з причини поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, інвалідність строкова, дата повторного оцінювання - 17.03.2027 року.
Доказів про джерела та розміри доходів позивач суду не надав.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1). За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч.2). За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч.3).
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Як роз'яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно дост.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі №6-143/13цс зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, позивач зазначив, що при видачі судового наказу про стягнення з нього аліментів на утримання молодшої дитини у розмірі 1/4 його доходу, не було враховано обставини того, що на підставі судового рішення та відповідно до виконавчого листа про примусове виконання цього судового рішення з нього водночас стягуються аліменти на утримання старшої дитини у розмірі 1/4 його доходу. Тобто сукупно на двох дітей присуджено стягувати 1/2 частину доходу позивача. Після присудження з нього аліментів на утримання дітей, його сімейний стан змінився - він уклав повторний шлюб, та суттєво погіршився його стан здоров'я у зв'язку із пораненням під час захисту Батьківщини, внаслідок чого йому встановлено ІІ групу інвалідності та визнано непридатним до військової служби, відтак погіршилося його матеріальне становище. Тому вважає, що для забезпечення прав дітей на належне утримання з боку батька, доцільним є зменшення розміру аліментів до 1/9 частки його доходу на утримання старшої дитини та до 1/6 частки від усіх його доходів на утримання молодшої дитини.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану. При цьому такі положення закону не виключають і одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 16.09.2020 року у справі № 565/2071/19.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи спір, суд вважає доведеною обставину того, що після постановлення 10.12.2012 року рішення Кагарлицького районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання його старшої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 його доходу та видачі виконавчого листа про примусове виконання цього судового рішення про стягнення аліментів, його сімейний стан змінився - від іншої жінки у нього народилася молодша дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання якої Овруцьким районним судом Житомирської області 23.08.2017 року було видано судовий наказ про стягнення з нього, ОСОБА_1 , аліментів у розмірі 1/4 його доходу. Вказана обставина зміни сімейного стану є самостійною і достатньою підставою для зміни в бік зменшення розміру аліментів, присуджених рішенням Кагарлицького районного суду Київської області 10.12.2012 року, у розмірі 1/4 частини доходу платника аліментів. Водночас позивачем достатніми доказами не доведено обставини погіршення його матеріального стану у зв'язку з народженням другої дитини та після видачі судового наказу про стягнення з нього аліментів на її утримання у розмірі 1/4 його доходу. Проте належними доказами доведено обставину суттєвого погіршення його стану здоров'я після постановлення судових рішень про стягнення аліментів на утримання дітей і встановлення позивачу строково другої групи інвалідності, у зв'язку з чим відповідно до ч.3 ст.75 СК України він вважається непрацездатним, що очевидно має наслідком погіршення його фінансового становища і є достатньою підставою для зміни в бік зменшення розміру аліментів, присуджених судовим наказом Овруцького районного суду Житомирської області 23.08.2017 року.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналізуючи наведені позивачем доводи та надані в їх обґрунтування докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено існування підстав, передбачених ст.192 СК України, для зміну розміру аліментів в сторону зменшення. Водночас, враховуючи правову позицію Верховного суду, висловлену у постанові від 21.07.2021 року в справі № 691/926/20, про те, що діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу, суд вважає розумним і справедливим позовні вимоги задоволити частково і зменшити розміри аліментів на утримання кожної з двох дітей до 1/6 частини доходу платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задоволити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області № 014/698/2012-ц від 10.12.2012 року, на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до розміру 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі судового наказу Овруцького районного суду Житомирської області № 286/2452/24 від 23.08.2017 року, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до розміру 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У задоволенні решти вимог відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.09.2025 року.
Суддя: В. І. Вачко