Справа № 587/4387/25
про відмову у видачі судового наказу
18 вересня 2025 року суддя Сумського районного суду Сумської області Черних О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про видачу судового наказу
15 вересня 2025 року до Сумського районного суду Сумської області звернулась ОСОБА_1 з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Згідно ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Як вбачається з боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований в АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Сумського районного суду Сумської області.
Частиною 8 статті 165 ЦПКУкраїни передбачена можливість постановлення ухвали про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю, якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи-підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду.
У даному випадку боржник ОСОБА_2 не є юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, а тому процесуальні підстави для передачі заяви про видачу судового наказу за підсудністю відсутні.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Згідно із ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
За таких обставин у видачі судового наказу слід відмовити. Така відмова не перешкоджає заявнику звернутися з аналогічною завою за належною підсудністю.
Крім того ч. 2 ст. 164 ЦПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 162-167 ЦПК України суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про видачу судового наказу.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.М. Черних