Справа № 466/12840/24 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г. Б.
Провадження № 33/811/1331/25 Доповідач: Партика І. В.
12 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Короїда Юрія Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Короїда Юрія Миколайовича на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 1 серпня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 10 грудня 2024 року о 10 год. 45 хв. у м. Львові по вул. Шевченка, 200Б, водій керував автомобілем «PEUGEOT PARTNER», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, що підтверджується висновком 003063 від 10.12.2024 КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Дана подія зафіксована на нагрудний відеореєстратор.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Короїд Ю.М., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Окрім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 1 серпня 2025 року, оскільки з рішенням суду він був ознайомлений 15 серпня 2025 року, а ОСОБА_1 отримав копію постанови 8 серпня 2025 року.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою винесена з порушенням норм КУпАП, а встановлені обставини суперечать доказам зібраним у справі.
Наголошує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом 10 грудня 2024 року, що також підтверджується зібраними у справі доказами, оскільки на відеозаписах не зафіксовано факту руху транспортного засобу.
Звертає увагу, що висновок про стан наркотичного сп'яніння не підтверджує, що ОСОБА_1 виконував функції водія, а рапорт працівників поліції не є доказом в розумінні 251 КУпАП.
Окрім того, постанова серії ЕНА №3636923, не може підтвердити факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані сп'яніння.
ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду, призначене на 12 вересня 2025 року, не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, адвокат Короїд Ю.М. просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та клопотання адвоката Короїда Ю.М., який просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .
Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що ОСОБА_1 , копію постанови отримав 8 серпня 2025 року, а адвокат Короїд Ю.М. дізнався про результат розгляду справи 15 серпня 2025 року, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №193177 від 10 грудня 2024 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «PEUGEOT PARTNER», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння було проведено лікарем наркологом, у встановленому законом порядку, що підтверджується висновком 003063;
- інформацією з рапорту працівника поліції (а.с. 2), з якого встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «PEUGEOT PARTNER», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого не працював задній правий габарит, під час опитування водій нервував, мав виражене тремтіння пальців рук, не природня блідість обличчя, поведінка, що не відповідала обстановці, у зв'язку із чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, в результаті якого діагностовано стан наркотичного сп'яніння;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 грудня 2024 року № 003063 (а.с. 4), з якого встановлено, що у ОСОБА_1 діагностовано стан наркотичного сп'яніння;
- роздруківкою результатів перевірки зразків біологічного середовища (а.с. 6), відповідно до якої у водія виявлено амфетамін 819h ng/ml та ТНС 436 Н ng/ml;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №3636923 від 10 грудня 2024 року (а.с. 7), з якої вбачається, що водія ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1Ґ ПДР України, постанова у встановленому законом порядку не оскаржувалася;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 сидить за кермом в автомобілі «PEUGEOT PARTNER», д.н.з. НОМЕР_1 на водійському сидінні, він був зупинений працівниками поліції у зв'язку із тим, що у автомобілі не працювали габарити, чого сам ОСОБА_1 не заперечував. У розмові ОСОБА_1 висловлював претензії до поліцейських з приводу його зупинки і проведення обшуку у автомобілі. Також з відео встанволено, що автомобіль перебував з ввімкненим двигуном, окрім того працівниками поліції виявлено в ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим запропоновано пройти огляд в медичному закладі. У медичному закладі було проведено клінічне обстеження та тестування зразків біологічного середовища, в результаті якого у водія діагностовано стан наркотичного сп'яніння, після чого працівниками поліції складено протоколом про адміністративне правопорушення, роз'яснено водію права та обов'язки, відсторонено його від керування транспортним засобом.
Твердження апелянта, що встановлені судом першої інстанції обставини суперечать доказам зібраним у справі, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, описаними вище за текстом.
Доводи апелянта, що ОСОБА_1 не керував 10 грудня 2024 року транспортним засобом, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, саме по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля «PEUGEOT PARTNER», д.н.з. НОМЕР_1 , з ввімкненим двигуном, не заперечував, що саме він виконував функції водія, окрім того, з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №3636923 від 10 грудня 2024 року (а.с. 7), встановлено, що він порушив п.2.1Ґ ПДР України.
Твердження апелянта, що висновок про стан наркотичного сп'яніння не підтверджує, що ОСОБА_1 виконував функції водія, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі мають формальний характер та спрямовані на ухилення водія від адміністративної відповідальності.
Аргументи апелянта, що постанова серії ЕНА №3636923, не може підтвердити факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані сп'яніння, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі не впливають на кваліфікацію дій водія, оскільки з даної постанови встановлено, що ОСОБА_1 10 грудня 2024 року виконував функції водія, порушив вимоги п. 2.1Ґ ПДР України
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Короїда Ю.М. є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
поновити адвокату Короїду Юрію Миколайовичу строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 1 серпня 2025 року
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 1 серпня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Короїда Юрія Миколайовича - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.