Справа № 598/1751/25
провадження № 1-кп/598/180/2025
"18" вересня 2025 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження № 12025211030000166 від 14 серпня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кривчики Збаразького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,
за ч.1 ст.382 КК України,
встановив:
07.11.2023 постановою Збаразького районного суду Тернопільської області у справі №598/2021/23, яка набрала законної сили 20.11.2023 року, ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Крім цього, 11.09.2024 постановою Печерського районного суду міста Києва у справі №757/37628/24, яка набрала законної сили 12.09.2024 року, ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
В подальшому, ОСОБА_5 будучи повідомлений про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин.
Так, 13.08.2025 об 10 год. 00 хв. хв. ОСОБА_5 керував транспортним засобом - автомобілем марки "Mazda 626" р.н. НОМЕР_1 та рухався по вулицям Франка та Шевченко в селі Бутин Кременецького району Тернопільської області, де на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію України» був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
До розгляду справи по суті, а саме, 26 серпня 2025 року, між обвинуваченим, захисником та прокурором в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди, обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Також, сторони узгодили покарання, яке слід йому призначити за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 17000 грн.. При цьому ОСОБА_5 погоджується з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, які роз'яснено обвинуваченому.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода може бути затверджена з таких мотивів.
Відповідно до положень ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких завдана шкода лише державним чи суспільним інтересам.
Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 передбачений ч.1 ст.382 КК України є нетяжким злочином, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, узгоджена сторонами міра покарання відповідає вимогам КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України, а її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, судом встановлено не було, що не заперечували в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник.
Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З огляду на вказане суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373-374, 471, 473-475 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 26 серпня 2025 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за №12025211030000166.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.382 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речовий доказ по справі, а саме диск із відеозаписом, який знаходиться при матеріалах даного кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_6