Справа № 468/1751/25
2/468/970/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
(заочне)
10.09.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Звягіної О.В., секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши у приміщенні суду м.Баштанка, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 26.06.2024 року між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 1417833218856.
Відповідно до умов договору відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 3000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 540,20% (1,48% в день) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить 12 164,58%.
Зазначає, що ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, однак ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконує належним чином, внаслідок чого станом на 01.08.2025 року у нього утворилася заборгованість за договором, яка становить 14328 грн. 00 коп. яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000,00 грн., по процентам в розмірі 5328,00 грн. та штраф у розмірі 6000 грн.
Враховуючи викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом і судові витрати у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно прохальної частини позовної заяви просив справу розглядати за відсутності представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ».
Відповідач у судове засідання не з'явився, правом на подання відзиву не скористався, про поважність причин неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини в межах наданих письмових доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що 26.062024 року між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 1417833218856, який підписано одноразовим ідентифікатором. Cума кредиту 3000,00 грн; Строк, на який надається Кредит - 120 днів з дати його надання.
Факт перерахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 (AT «Універсал Банк») було надано довідку від 18.07.2025 року вих. № 7/13195 про успішність операції згідно транзакції № 1430292717 від 26.06.2024 р. в сумі 3000,00 грн.
Відповідно до розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором позичальник має заборгованість у розмірі 14328грн. яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000грн., по процентам в розмірі 5328грн. та штраф у розмірі 6000грн.
Матеріали справи свідчать про те, що договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач зобов'язання за Договором № 1417833218856 від 26.06.2024 року не виконав.
Згідно із п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
В подальшому Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"», строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і станом на день розгляду справи дія воєнного стану триває.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування та стягнення суми штрафу у сумі 6000грн., слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, лише в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотків користування кредитом, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Крім того, згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Правнича допомога ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» надавалася на підставі договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2025 року, укладеного з Адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.» .
Відповідно до Акту виконаних робіт від 31.07.2025 загальна вартість наданих послуг складає 10 600 гривень, які сплачені на рахунок Адвокатського бюро «Грушевий Ю.В.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» належить стягнути понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6160,72 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83 ,89, 141, 142, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ВІВА КАПІТАЛ» заборгованість у розмірі 8328 грн. за договором про надання кредиту №1417833218856 від 26.06.2024 року.
Стяґнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ВІВА КАПІТАЛ» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1759,87 грн. та витрат на оплату правової допомоги в розмірі 6160,72 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Баштанським районним судом Миколаївської області за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня отримання ним копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.