Справа № 456/5006/25
Провадження № 2/456/2185/2025
про залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2025 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник позивача адвокат Поліщук І.М., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 496, 498 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.8 ст.130 ЦПК України особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.
Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі, якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому ЦПК України або міжнародним договором України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 є громадянином Італії, згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.12.2023, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Натомість у позовній заяві позивач вказує відоме останнє місце проживання відповідача - АДРЕСА_2 (своє зареєстроване місце проживання), однак жодних доказів факту проживання відповідача за вказаною адресою суду не подає.
Згідно зі ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Вручення судових та позасудових документів по цивільним справам за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (Далі Конвенція).
Така конвенція застосовується у відносинах України, зокрема, з Республікою Італія.
Згідно зі ст.2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень ст.ст. 3-6.
Відповідно до ст. 3 цієї Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний, відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Відповідно до ст. 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Питання оформлення окремих судових доручень про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах регулюються також Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 573/15264.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні. Витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченомустаттею 139 Цивільного процесуального кодексу України. Переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України згідно із статтею 75 Цивільного процесуального кодексу України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.
Пунктами 6.5, 6.7 Інструкції передбачено, що заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках. Суд чиінший компетентнийорган Українинадсилає дорученняна підставіКонвенції провручення до Центрального органуіноземної держави,визначеного запитуваноюдержавою відповіднодо статті 2 цієї Конвенції, напряму.
Таким чином, підготовка даної справи до судового розгляду буде проводитися із застосуванням положень Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54.
Відповідно до ч. 4 ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
У разі відкриття провадження у справі, в порядку підготовки справи до судового розгляду, судом буде направлятися до компетентного суду Республіки Італія за місцем проживання відповідача, доручення про вручення судових документів та виконання окремих процесуальних дій.
Таким чином, оскільки позивачкою ініційоване звернення до суду із даним позовом, саме на неї покладається обов'язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони надсилаються судом у порядку визначеному вище вказаною Інструкцією.
Враховуючи такі приписи цивільного процесуального законодавства, суд зобов'язаний забезпечити відповідача - громадянина Республіки Італія, інформацією про порушення в суді на території України справи щодо нього, про місце судового розгляду справи, про суть позовних вимог, тощо. З цією метою суд має вручити відповідачу через Міністерство юстиції України копії відповідних документів з перекладом на мову запитуваної держави.
Разом з тим, долучена позивачкою копія позовної заяви для відповідача складена українською мовою та відсутній її переклад на офіційну мову запитуваної держави. Крім того, додатки до вказаної позовної заяви не містять відповідний переклад.
У зв'язку з наведеним, позивачці необхідно надати належним чином засвідчений переклад позовної заяви в двох екземплярах та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, для вручення їх відповідачу за місцем його проживання.
Тому суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків, так як зазначені вище недоліки заяви перешкоджають відкриттю провадження у даній цивільній справі.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Повідомити позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Поліщук Ірину Миколаївну про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ними цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Л.Бучківська