Справа № 456/4942/25
Провадження № 2/456/2168/2025
про залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2025 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, усунення перешкод в користуванні нерухомим майном,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мельник Л.Я. звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати: 1.1. рішення Приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу БораковськоїОксани Ярославівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індекснийномер: 66828053 від 18.03.2023 11:59:14 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартири загальною площею 105,6 кв.м., реєстраційнийномер об'єкта нерухомого майна: 2707056546100, за адресою АДРЕСА_1 ; 1.2. рішення Приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу БораковськоїОксани Ярославівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індекснийномер: 68739376 від 04.08.2023 11:22:23 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартири загальною площею 105,6 кв.м., реєстраційнийномер об'єкта нерухомого майна: 2707056546100, за адресою АДРЕСА_1 ; Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні приміщеннями загального користування - горищами та сходовою кліткою/площадкою, розташованими у мансарді (на 2-му поверсі) будинку АДРЕСА_2 , шляхом повернення їх в попереднійстан (до приєднання їх до квартири АДРЕСА_3 цього будинку), надання до них доступу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та звільнення таких приміщень.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим подана позовна заява не відповідає вказаним вище вимогам закону.
Так, позивачем зазначено у позовній заяві в статусі відповідача приватного нотаріуса, однак нотаріус у даній категорії справ не може бути відповідачем, виходячи з наступного.
У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 461/2565/20 (провадження № 61-21209св21) зазначено, що «тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта. Таке оскарження може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу».
П ри цьому суд не може зобов'язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат» і належать до його компетенції. Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 761/36415/18.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною другою статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Оскільки у даних правовідносинах нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави у нього немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача або відповідача.
Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові КЦС ВС від 15.04.2020 по справі №474/106/18(провадження № 61-13847св19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі №520/13067/17зроблено висновок, що «[…] позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16(провадження № 11-377апп18) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».
У відповідності до положень ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно ч.3 ст.53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Нотаріус, дії якого оскаржуються у даному випадку не зазначений учасником цивільного провадження.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 ЗУ «Просудовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається за матеріалів позовної заяви позивач просить 1. визнати незаконним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу БораковськоїОксани Ярославівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індекснийномер: 66828053 від 18.03.2023 11:59:14 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартири загальною площею 105,6 кв.м., реєстраційнийномер об'єкта нерухомого майна: 2707056546100, за адресою АДРЕСА_1 ; 2. визнати незаконним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Бораковської Оксани Ярославівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індекснийномер: 68739376 від 04.08.2023 11:22:23 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартири загальною площею 105,6 кв.м., реєстраційнийномер об'єкта нерухомого майна: 2707056546100, за адресою АДРЕСА_1 ; 3. Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні приміщеннями загального користування - горищами та сходовою кліткою/площадкою, розташованими у мансарді (на 2-му поверсі) будинку АДРЕСА_2 , шляхом повернення їх в попереднійстан (до приєднання їх до квартири АДРЕСА_3 , надання до них доступу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та звільнення таких приміщень.
Враховуючи вищевикладене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 868,96 грн. за третю позовну вимогу.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 187 ЦПК України - у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
З огляду на вищезазначене, позивачем у позовній заяві не зазначено: 1) дату народження відповідача 2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб, що позбавляє суд можливості ідентифікувати її особу. У зв'язку з відсутністю вказаних даних відповідача суд не має можливості перевірити зареєстроване її місце проживання шляхом здійснення відповідного запиту до державної міграційної служби України. Крім того,відсутність вказани відомостей у подальшому може призвести до неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до ч.5, ч.6 ст.43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За приписами ч.1ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
До матеріалів заяви позивачем долучено як додаток квитанцію АТ «Укрпошта» на підтвердження факту надіслання примірників заяви із додатками відповідачу, для відома, а долучено лише опис, що унеможливлює перевірку надіслання вказаних документів відповідачу.
В позовній заяві також відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, усунення перешкод в користуванні нерухомим майном залишити без руху.
Повідомити представника позивача ОСОБА_4 , позивача ОСОБА_1 про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ними цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В. Л. Бучківська