Справа № 454/4746/21
04 вересня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи ОСОБА_4 про відшкодування вартості будівельних матеріалів,
Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача про відшкодування вартості будівельних матеріалів, свої вимоги мотивують тим, що рішенням Телязької сільської ради народних депутатів від 12.09.1997 року матері позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 0,2461га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарської будівлі. На даній земельній ділянці були будівельні матеріали, які її матір придбала зі своїм першим чоловіком ОСОБА_5 , а саме 70 листів шиферу, 3 тонни вапна гашеного, 20 блоків фундаментних, 16 плит перекриття, 22 крокви, вікна та двері дерев'яні, дошка столярна, цегла рядова приблизно 5000 шт. Зазначають, що зі своїм другим чоловіком ОСОБА_6 мати позивачки проживала з 1993 року та уклала шлюб 26.12.1996 року. Оскільки погіршився стан здоров'я її чоловіка ОСОБА_7 позивачка із своїм чоловіком ОСОБА_2 та своєю матір'ю припинили будівництво будинку у 2000 році. Дане будівництво будинку вони здійснювали протягом трьох років і припинили у 2000 році. Станом на день припинення будівельних робіт вони вимурували стіни будинку та влаштовано дах будинку. Зазначають, що за весь час будівництва та до сьогодні мати позивачки з чоловіком ОСОБА_7 проживали у спільному дерев'яному будинку і фактично не користувались цегляним, оскільки для проживання він на той час придатним не був. Позивачка ОСОБА_1 одружилася 02.03.2002р. із ОСОБА_2 та вони з чоловіком вирішили закінчити будівництво будинку АДРЕСА_1 . Мати позивачки ОСОБА_4 та її чоловік на той час ОСОБА_7 не заперечували цього. Для подальшої розбудови будинку у позивачки та її чоловіка були фінансові заощадження, крім того важливим фактором було і те, що її чоловік є будівельником. Оскільки ОСОБА_7 за станом здоров'я не мав можливості продовжувати будівництво, позивачі за свої власні кошти здійснювали будівництво будинку, де і проживають по сьогоднішній день разом з двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_8 , 2002 р.н. та ОСОБА_9 , 2012р.н., не дивлячись на те, що сам будинок і досі є ще не добудований повністю. Згідно висновку експертизи від 19.08.2021р. №3579, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз вартість проведених ремонтно-будівельних робіт з врахуванням вартості використаних матеріалів які проводилися в житловому будинку за адресою - будинок АДРЕСА_1 станом на час проведення експертизи відповідає переліку використаних ремонтно-будівельних робіт і матеріалів заявника та становить 430 234,80грн. Відповідно до рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02.11.2016 рок справа № 454/1678/16-ц за ОСОБА_7 , визнано право на 1/2 частину збудованого будинку за адресою будинок АДРЕСА_1 . Вказане рішення суду першої інстанції скасовано Львівським апеляційним судом 28.02.2017 року набрало законної сили 30.01.2019 року, однак відповідно до рішення Верховного суду України, рішення Львівського апеляційного суду скасовано. Вказують, що враховуючи те, що житловий будинок будувався в тому числі позивачами і за їх з чоловіком кошти для їх проживання із дітьми, але в наслідок обставин які від них не залежали в 2015 році шлюб між матір'ю позивачки ОСОБА_4 з ОСОБА_7 було розірвано, а будь які відносини з ОСОБА_7 були припинені. Зазначають, що жодного спільного господарства разом з ОСОБА_7 , вони не вели з червня 2015 року. За цей час останній подав цивільний позов до Сокальського районного суду Львівської області до ОСОБА_4 про виділ в натурі частки будинко-володіння та земельної ділянки. Вказують, що значна частина будівельних матеріалів була придбана матір'ю позивавки ОСОБА_4 ще, до одруження із ОСОБА_7 , яка в подальшому була використана для будівництва будинку, а спільно придбано лише певна частина будівельних матеріалів. Позивачі за свої заощаджені та зароблені кошти вимурували стіни будинку та перекриття будинку, облаштували дах, вставили вікна та двері, провели в будинку електрику та сантехнічні роботи тощо. І це лише частина робіт, оскільки другий поверх будинку і досі є не завершеним та не облаштований та потребує значних фінансових вкладень. Зазначають, що на даний час у будинку проживають позивачі, їх двоє неповнолітніх дітей та матір позивачки. Зазначають, що є теж співвласниками майна, а саме будівельних матеріалів з яких зведено вище згаданий житловий будинок, на частину якого претендує відповідач. Враховуючи те, що відповідно до рішення Сокальського районного суду у справі № 454/1678/16-ц від 02.11.2016 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , та визнано за ним право на 1/2 частину збудованого але не прийнятого в експлуатацію житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , істотно порушуються права та інтереси позивачів та інтереси їх малолітніх дітей, оскільки вони витратили свої значні кошти для розбудови даного будинку. На момент проведення будівництва яке завершували позивачі вартість будівельних матеріалів за документами, склала 430 234,80грн., з яких рівно половину коштів в сумі 215117,40грн. їм повернула матір позивачки ОСОБА_4 . Вважають, що ОСОБА_7 безпідставно заволодів, будівельними матеріалами, з яких було збудовано будинок та своїми діями порушив майнові права на будівельні матеріали, в наслідок чого зобов'язаний відшкодувати вартість будівельних матеріалів. Оскільки будинок не зареєстрований та не введений в експлуатацію, згідно рішення суду визнано за ОСОБА_7 право на 1/2 частину збудованого але не прийнятого в експлуатацію житлового будинку, вартість витрачених коштів на його спорудження в сумі 215117,40грн. слід стягнути з відповідача. Просять стягнути з відповідача у їх користь кошти витрачені на будівельні матеріали-роботи з будівництва житлового будинку, в сумі 215117,40грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача у користь позивачів сплачений судовий збір та витрати на проведення будівельно-технічного дослідження.
Ухвалою від 25.03.2025р. залучено до участі в справі правонаступника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_3 .
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Станько В.В. в судове засідання не прибув, у наданому суду клопотанні зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, розгляд справи проводити без його участі та щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Остапів Р.Ю. в судове засідання не прибув, у наданому суду клопотанні просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, надала суду клопотання у якому просила розгляд справи проводити у її відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечує та підтримує такі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не прибула, не повідомила суд про причину своєї неявки, тому судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Представники позивачів у поданих клопотаннях не заперечили проти такого порядку вирішення справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку представників позивачів, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази в справі, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено в ході розгляду справи рішенням Сокальського районного суду Львівської області у справі №454/1678/16-ц від 02.11.2016р. позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , за участю 3-ї особи Телязької сільської ради Сокальського району про поділ спільного майна подружжя та виділ частки задоволено. Визнано за ОСОБА_7 право на 1/2 частину, збудованого за час шлюбу, але не прийнятого в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 . В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , за участю 3-ї особи Телязької сільської ради Сокальського району про поділ спільного майна подружжя відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28.02.2017 року рішення районного суду від 02.11.2016р. в частині задоволення первісного позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
В подальшому, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30.01.2019р. вирішив рішення Апеляційного суду Львівської області від 28.02.2017 року скасувати, рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02.11.2016 року залишити в силі.
Таким чином, встановлено, що на час розгляду даної справи є рішення суду, що набрало законної сили щодо визнання за ОСОБА_7 право на 1/2 частину, збудованого за час шлюбу, але не прийнятого в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно копії свідоцтва про смерть встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 ..
Відповідно до матеріалів спадкової справи №85/2022 заведеної Сокальською державною нотаріальною конторою, встановлено, що спадкоємцем ОСОБА_7 є його дочка ОСОБА_3 , яка 21.07.2022р. звернулася із відповідною заявою до нотаріуса щодо прийняття спадщини батька. Та згідно відповіді завідуючого Сокальською державною нотаріальною конторою від 05.02.2025р. встановлено, що 12.11.2024р. на дочку померлого ОСОБА_7 - ОСОБА_3 видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Таким чином, згідно приписів ст. 1218 ЦК України до складу спадщини яку прийняла ОСОБА_3 після смерті свого батька ОСОБА_7 входять усі його права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема щодо частки у спірному будинку.
В свою чергу, судом встановлено, що спірний будинок АДРЕСА_1 не є зданим у експлуатацію та не проведено його державну реєстрацію, що зокрема стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно довідки про склад сім'ї №372 від 09.12.2021р. встановлено, що у будинку АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими: ОСОБА_4 - уповноважений власник, ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_2 - зять, ОСОБА_10 - онука, ОСОБА_11 - онука.
Встановлено, що позивачі разом із двома дітьми та матір'ю позивачки використовують спірний будинок для їх проживання, спірний будинок збудований за час шлюбу матері позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_7 і є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.
За позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
Звертаючись до суду із даним позовом позивачі ставлять вимогу щодо стягнення із відповідача у їх користь компенсації понесених ними витрат на придбання будівельних матеріалів та робіт у частці, право на яку має відповідач.
На підтвердження придбання будівельних матеріалів позивачами долучено: товарний чек від 20.03.2018 року про оплату сітки, гофри,шланг на 1559 грн.; товарний чек від 11.11.2019 р. про оплату метало-пластикових дверей на 6750 грн.; товарний чек від 30.11.2016 року про оплату метало-пластикових вікон на суму 5230 грн.; товарний чек від 12.07.2018 року про оплату скло-сітка, плівка, волокно на суму 5553 грн.; товарний чек від 18.07.2016 року про оплату вагонки, плінтусу на суму 7100 грн.; товарний чек від 02.06.2017 року про оплату труба, хомут, коліно, муфта, хрестовина 3838 грн.; товарний чек від 13.09.2017 року про оплату труби, крану, коліно, гофра на 5567 грн.; товарний чек від 03.11.2016 року про оплату шиферу, мастика на суму 4636 грн; товарний чек від 14.04.2017 року про оплату піску на суму 2000 грн.; товарний чек від 05.07.2016 р. про оплату цементу та шпаклівки на суму 3600 грн.; товарний чек від 14.04.2017 року про оплату піску на суму 7900 грн.; товарний чек від 18.11.2015р. про оплату ламінату, підкладки, плінтусу 13407 грн.; товарний чек від 10.11.2018 року про оплату двері м/п на суму 3750 грн.; товарний чек від 12.11.2018 р.про оплату рейки, брус, грунтовки на суму 4714 грн.; товарний чек від 18.08.2017р. про оплату метало-пластикових вікон на19200 грн.; товарний чека від 15.05.2019 року про оплату віск захисний,лак, фарба емаль,емаль, акрилова, кісточка, кісточка разом на суму 4507,50 грн.; товарний чек від 15.09.2016 року про оплату міжкімнатних дверей на 9000 грн.; товарний чек від 29.06.2016 року про оплату цегли на суму 7500 грн.; товарний чек від 29.05.2015р.про оплату дверей двополі (сосна) на суму 14000грн.; товарний чек від 17.05.2016 р. про оплату метало-пластикових вікон на 11480 грн.; товарний чек від 14.08.2018р.про оплату метало-пластикових дверей на 13000 грн.; товарний чек від 01.07.2016 року про оплату профілю, гіпсокартону, саморізів на суму 3700грн.; товарний чек від 08.12.2015 року про оплату цегли вогнетривкої на 1250 грн.; товарний чек від 10.06.2016 року про оплату цементу, родбанд/шпаклівка, фарба на 6400 грн.
Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №3579 від 19.08.2021р. наданого експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, вартість проведених ремонтно-будівельних робіт з врахуванням вартості використаних матеріалів, які проводилися в житловому будинку по АДРЕСА_1 , станом на час проведення експертизи, відповідає переліку використаних ремонтно-будівельних робіт і матеріалів, зазначених в заяві заявника, становить 430234,80грн.
Відповідно до ч. 1 ст.15 та п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 02.01.2013 року № 6-88цс13, ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Згідно ч. 1ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуто майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Як встановлено, ОСОБА_7 , правонаступником якого є відповідачка ОСОБА_3 безпідставно заволодів будівельними матеріалами, що належать позивачам та з яких було споруджено будинок.
Також в ході розгляду справи стороною позивачів надано суду докази щодо придбання будівельних матеріалів, а саме товарні чеки та надано висновок експерта щодо визначення вартості проведених ремонтно-будівельних робіт з врахуванням вартості використаних матеріалів та в цілому по будинку становить 430234,80грн.
Натомість відповідачка в судові засідання не прибула, не скористалася своїм правом щодо доказування, а саме не надав суду доказів щодо спростування вимог позивачів, не подала відзиву на позовну заяву тощо.
Відповідно, позовні вимоги щодо стягнення із відповідачки у користь позивачів 215117,40грн., що становлять половину від ремонтно-будівельних робіт у спірному будинку підлягають до задоволення в повному обсязі.
Із дослідженої квитанції від 13.12.2021р. встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом позивачами сплачено 2151,20грн. судового збору, який згідно приписів ст. 141 ЦПК підлягають стягненню із відповідачки в користь позивачів.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Також ч.6. ст. 139 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
В матеріалах справи містяться акт №1 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта №3579, акт №2 здачі-приймання висновку експерта №3579 та договір на виконання судової експертизи від 09.08.2021р., згідно яких вартість експертизи становить 5148,30грн.
Таким чином, на підставі викладеного, слід стягнути із відповідача у користь позивачів понесені витрати на проведення експертизи на суму 5148,30грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 215117 (двісті п'ятнадцять тисяч сто сімнадцять)грн. 40коп. витрачених на будівельні матеріали з будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 2151 (дві тисячі сто п'ятдесят одну)грн. 20коп. сплаченого судового збору та 5148 (п'ять тисяч сто сорок вісім) грн. 30коп. понесених витрат на проведення експертизи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_4 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Головуючий: Т. В. Струс