Справа № 463/5962/25
Провадження № 2/463/1848/25
18 вересня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.,
з участю секретаря судових засідань Косопуд М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справуцивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
представник позивача звернулась з позовом до суду, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №187530 від 13.10.2021 у розмірі 9840,00 грн., яка складається з 2000,00 грн заборгованості за тілом та 7840,00 грн заборгованості за відсотками.
Свої вимоги мотивує тим, що 13.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» та відповідачем було укладено договір позики №187530, за умовами якого відповідачу було надано у позику грошові кошти у розмірі 2000 гривень, строком на 12 днів, з встановленням стандартної процентної ставки - 2% в день або 730% річних.
17.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022, згідно з яким останнє отримало право вимоги за договором позики №187530 від 13.10.2021.
Відповідно до реєстру боржників прав вимог до даного договору факторингу ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9840,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000 грн та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7840 грн.
Відповідач умови договору не виконав, кошти у встановлений договором строк не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у вказаному вище розмірі, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Ухвалою суду від 02 липня 2025 року прийнято позов до розгляду, та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові № 755/4829/23, провадження № 61-73 св 24 від 13.05.2024 року, згідно якої вказано, що: «суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України)».
Окремо суд зазначає, що згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п. 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022 року, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
За змістом п. 4 вказаного Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом.
Суд направляв на зареєстровану адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі. Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Відповідач кореспонденцію суду не отримав, а лист повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. У свою чергу особа, яка зареєструвала своє місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п. 108, 109 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року.
Отже для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. У тому числі законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що 13.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» та відповідачем було укладено договір позики №187530, за умовами якого відповідачу було надано у позику грошові кошти у розмірі 2000 гривень, строком на 12 днів, з встаноленням стандартної процентної ставки - 2% в день або 730% річних.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачена договором кредиту заборгованість не погашена.
17.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022, згідно з яким останнє отримало право вимоги за договором позики №187530 від 13.04.2021.
Відповідно до реєстру боржників прав вимог до даного договору факторингу ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9840 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000 грн та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7840 грн.
Таким чином, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» наділено правом вимоги до Відповідача за договором позики №187530 від 13.04.2021.
Разом з тим, під час розгляду даної справи суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року) вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У справі яка розглядається за умовами укладеного між сторонами договору№187530 від 13.04.2021, такий укладено на строк 12 днів та визначено суму нарахованих відсотків за користування кредитом, розмір яких становить 480 грн. Відтак, в межах строку кредитування відповідач повинна була повернути кредит та сплатити відсотки і саме в межах цих строків має відбуватись нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за кредитним договором до 16.04.2025 (включно), що не відповідає зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Отже, відповідач зобов'язаний сплати відсотки в межах строку кредитування, обумовленого у договорі в розмірі 480 грн, тому з відповідача на користь позивача згідно даного договору стягненню підлягає заборгованість за основною сумою боргу, яка становить 2000 грн та заборгованість за процентами, яка становить 480 грн, що відповідно разом становить 2480 грн, а тому в цій частині позов підлягає до задоволення, відповідно в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.
Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10500 грн., що разом становить 12922,40 грн, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 3256,86 грн (12922,40х2480/9840).
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №187530 від 13.10.2021 в розмірі 2480 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят гривень), з яких: 2000 грн - заборгованість за сумою кредиту, 480 грн - заборгованість за відсотками.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» 3256,86 грн (три тисячі двісті п'ятдесят шість гривень вісімдесят шість копійок) судових витрат.
Дата складання рішення суду - 18 вересня 2025 року.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження)
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, ЄДРПОУ 42228158;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Г.Б. Жовнір