справа № 462/4655/25
17 вересня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025141390000718 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого, вироком Залізничного районного суду м Львова від 12.01.2024р. за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, а також 27.03.2024р. Залізничним районним судом м. Львова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого від відбування покарання ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 01.04.2025р. на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України
встановив:
ОСОБА_4 05.06.2025 близько 13 год. 00 хв, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, перебуваючи у магазині №2 ТОВ «Сільпо-ФУД» що знаходиться у ТЦ «Вікторія Гарденс» за адресою: м. Львів вул. Кульпарківська 226А, шляхом вільного доступу, таємно викрав наступні продукти харчування: морозиво «СОРБЕТ» у пластиковому контейнері, вартістю 183 гривні 20 копійок без ПДВ; ковбасу «Яловича» у поліетиленовому пакеті вартістю 271 гривня 20 копійок без ПДВ; цукерки «Raffaelo» у поліетиленовому пакеті з етикеткою «Цукерки Raffaelo з мигдалем в кокосовій стружці», вагою 0,252 кг, вартістю 201 гривня 39 копійок без ПДВ; цукерки «Cherry» в поліетиленовому пакеті із етикеткою «ХБФ Вишня заспиртована в шоколадному кремі» вагою 0,41 кг, вартістю 196 гривень 47 копійок без ПДВ; цукерки «Ко-Ко Choko» у поліетиленовому пакеті з етикеткою «Цукерки Roshen Ко-Ко Choko White», вагою 0,374 кг, вартістю 105 гривень 91 копійок без ПДВ; ковбасу «Сервелат» у поліетиленовій упаковці, вартістю 267 гривень 20 копійок без ПДВ; сир м'який Брі в упаковці круглої форми, вартістю 199 гривень 20 копійок без ПДВ; сир «Премія Маасдам 45%», вагою 0,496 кг, вартістю 178 гривень 16 копійок без ПДВ; сир «Премія Гауда 48%», вагою 0,372 кг, вартістю 202 гривні 07 копійок без ПДВ; масло «President» у кількості 2 штуки, вартістю 295 гривень 20 копійок кожна, на суму 590 гривень 40 копійок без ПДВ; рибу червону в упакуванні «Сьомга Слабосолена філешматок на шкірі» у кількості 2 штуки, вартістю 231 гривні 20 копійок кожна, на суму 462 гривні 40 копійок без ПДВ; курку на дровах у фользі, вагою 1,286 кг, вартістю 204 гривні 73 копійки без ПДВ; шашлик зі свинини у фользі, вагою 0,588 кг, вартістю 272 гривні 36 копійок без ПДВ, пакет жовтого кольору, вартістю 4 гривні 77 копійок без ПДВ, всього на загальну суму 3339 гривень 46 копійок без ПДВ, які поклавши у вищезазначений пакет, виніс за межі каси розрахунку, проте з викраденим товаром був затриманий працівниками охорони ТОВ «СільпоФУД». Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав ТОВ «Сільпо ФУД» матеріальної шкоди на загальну суму 3339 гривень 46 копійок без ПДВ. Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст. 185 КК України визнав повністю, пояснив, що 05.06.2025р. він зайшов до торгового центру «Вікторія Гарденс» по вул. Кульпарківській у м. Львові, взяв різні продукти харчування, та оскільки не мав чим розраховуватись, вийшов з цими продуктами за межі каси, де його наздогнали працівники магазину, які в подальшому викликали поліцію. З кількістю та вартістю викраденого майна повністю погоджується. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений, захисник та прокурор не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.
Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 в тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, і ці його дії кваліфікує його за ч. 4 ст.185 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винуватого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, не працює, не займається суспільно-корисною працею. Суд також враховує ту обставину, що після звільнення із місць позбавлення волі, через короткий проміжок часу у 2 місяці, ОСОБА_4 знову вчинив злочин проти власності. Обставину, що пом'якшує покарання, судом визнано щире каяття .
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким та корисливим, особу обвинуваченого, обставини справи та наведені вище дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, що відповідатиме принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації.
Згідно з частиною 1 статті 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Частиною 4 статті 71 КК передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли вони визначаються шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
У випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід'ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку.
Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 127/25037/17 та постанові від 15 липня 2025 року по справі №462/7107/24.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджено згідно вироку Залізничного районного суду м. Львова від 12.01.2024 року за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку на 2 роки. Відповідно до ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 03.12.2024р. ОСОБА_6 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнено від призначеного вироком Залізничного районного суду м. Львова від 12.01.2024 року в частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, у зв'язку із усуненням законом караності діяння, за яке його засуджено. Даною ухвалою вирок Залізничного районного суду м. Львова від 12.01.2024 року приведено у відповідність вимог КК України та вважати ОСОБА_4 засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком в 2 роки та з обв'язками , передбаченими ст. 76 КК України.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення в період дії іспитового строку, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_4 за цим вироком із застосуванням положень ст. 71 КК України.
При цьому, сторона захисту покликається на неможливість застосування до ОСОБА_4 ст. 71 КК України, оскільки, зі слів обвинуваченого, він не був обізнаний про наявність відносно нього дії іспитового строку, так як вважав, що його було повністю звільнено від відбування покарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України за кримінальні правопорушення, передбачені як ч.1 ст. 357, так і ч. 4 ст. 185 КК України, та йому не було відомо про те, що ухвалою від 03.12.2024р. вирок Залізничного районного суду м. Львова від 12.01.2024 року приведено у відповідність вимог КК України та він вважався засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком в 2 роки та з обв'язками , передбаченими ст. 76 КК України.
З оглянутої в судовому засіданні особової справи №35/2024 вбачається, що листом ДУ «Маневицька виправна колонія №42 від 08.05.2025р. №42/2724/9 Залізничному районному відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області повернуто не ознайомлену на ОСОБА_4 підписку щодо ознайомлення його з порядком здійснення нагляду і проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі у зв'язку із звільненням ОСОБА_4 01.04.2025р. з ДУ «Маневицька виправна колонія №42.
З даного приводу, суд зазначає таке. Якщо особа під час іспитового строку вчиняє новий злочин, то суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати на підставі ст. 71 КК остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим постанови ККС від 12.03.2020 у справі № 752/2269/18 (провадження № 51-6221км19), від 27.08.2020 у справі № 127/10266/19 (провадження № 51-2412км20).
З матеріалів особою справи №35/2024 вбачається, що ОСОБА_4 було роз'яснено правила та умови відбування покарання , призначеного вироком Залізничного районного суду м. Львова від 12.01.2024р., під розписку його було ознайомлено із покладеними на нього вироком обов'язками та наслідками порушення умов випробувального терміну, про що свідчить наявна в матеріалах особової справи підписка від 03.04.2024. Таким чином, суд відхиляє доводи сторони захисту про необізнаність ОСОБА_4 щодо призначення йому іспитового строку, оскільки такі спростовуються матеріалами його особової справи. Крім того, необізнаність особи щодо існування іспитового строку не звільняє її від кримінальної відповідальності та наслідків вчинення нового злочину та не може бути підставою незастосування до такої особи правил призначення покарання на підставі ст. 71 К України.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України
Керуючись ст.ст. 349, 368-370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Залізничного районного суду м. Львова від 12.01.2024 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 357 КК України до обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку на 2 (два) рік, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, зарахувавши покарання, відбуте за попереднім вироком за правилам ст. 72 КК України.
Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 05.06.2025 року.
Речові докази - морозиво «СОРБЕТ» у пластиковому контейнері, ковбасу «Яловича», цукерки «Raffaelo» у поліетиленовому пакеті з етикеткою «Цукерки Raffaelo з мигдалем в кокосовій стружці», цукерки «Cherry» в поліетиленовому пакеті із етикеткою «ХБФ Вишня заспиртована в шоколадному кремі», цукерки «Ко-Ко Choko» у поліетиленовому пакеті з етикеткою «Цукерки Roshen Ко-Ко Choko White», ковбасу «Сервелат» у поліетиленовій упаковці, сир м'який Брі в упаковці круглої форми, сир «Премія Маасдам 45%», сир «Премія Гауда 48%», масло «President» у кількості 2 штуки, рибу червону в упакуванні «Сьомга Слабосолена філешматок на шкірі», курку на дровах у фользі, шашлик зі свинини у фользі,- повернути потерпілому
-кепку чорного кольору із малюнком на правій стороні у вигляді хаотичних ліній синього та жовтого кольорів; олімпійку червоного кольору із капюшоном та полосками білого кольору на рукавах та капюшоні; спортивні штани сірого кольору; кросівки червоно-чорного кольору із білою підошвою - повернути ОСОБА_4
-оптичний диск - залишити в матеіралах справи.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 09.06.2025р.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал вироку міститься в матеріалах справи № 462/4655/25. Вирок не набрав законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Суддя: ОСОБА_1