Справа № 444/2959/25
Провадження № 3/444/1515/2025
м. Жовква Львівської області, Україна
18 вересня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., розглянув справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 411014 від 03.08.2025 у відношенні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лавриків, Жовківського району Львівської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ; ІПН не встановлено), за частиною 2 статті 130 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядалась без особи у відношенні якої складено протокол.
ОСОБА_1 ,03.08.2025 о 11 год. 38 хв., по а/д Тернопіль-Львів-Рава-Руська Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, повторно протягом року після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в порушення пункту 2.5) «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, керував транспортним засобом ВАЗ-2109, н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, почервоніння очей) тавідмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 2 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння повторно протягом року після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленям.
Про причини неявки суд не повідомив.
Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи відносно нього відбудеться в Жовківському районному суді Львівської області. З місцем розгляду справи, а також із змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений, що ствердив своїм підписом у такому
Крім цього, учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України.
Від так, ОСОБА_1 проявив байдужіть до результату розгляду справи.
Суд враховує, що ОСОБА_1 на адресу суду не подавав жодного клопотання.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи впродовж розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою. Таким чином, враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не проявив зацікавленості та повторно не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
Обставини правопорушення й вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджуються зібраними в порядку статті 251 КпАП України доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411014 від 03.08.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 03.08.2025 о 11 год. 38 хв., по а/д Тернопіль-Львів-Рава-Руська Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, повторно протягом року після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в порушення пункту 2.5) «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, керував транспортним засобом ВАЗ-2109, н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, почервоніння очей) тавідмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
відеозаписом події на диску, зафіксовним портативним відеореєстратором з якого вбачається зокрема, що водієм транспортним засобом ВАЗ-2109, н.з. НОМЕР_2 , 03.08.2025 о 11 год. 38 хв., по а/д Тернопіль-Львів-Рава-Руська Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, був саме ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння та який на вимогу працівників поліції відмовився проходити освідчення на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки т/з так і проїхати в медзаклад;
довідкою про повторність адміністративнгого правопорушення за ст. 130 КУпАП;
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення справа № 444/1770/25 від 12.06.2025 року;
актом огляду з використанням спецзасобів та направленням в медзаклад для проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння з яких вбачається, що від таких оглядів ОСОБА_1 відмовився.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Під час судового розгляду справи обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
Відповідно до санкції частини 2 статті 130 КУпАП за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , зважаючи, щоадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 з врахуванням вищеперелічених обставин, слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилученням транспортного засобу, враховуючи, що відсутні відомості щодо зареєстрованих транспортних засобів за гр. ОСОБА_1 на території України.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
При винесені постанови суддя керується ст. ст. 9-11, 23, 33, 130, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилученням транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Ясиновський Р. Б.