Справа № 444/2960/25
Провадження № 3/444/1516/2025
м. Жовква Львівської області, Україна
18 вересня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лавриків, Жовківського району Львівської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ; ІПН не встановлено), за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 ,03.08.2025 о 11 год. 38 хв., по а/д Тернопіль-Львів-Рава-Руська Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом ВАЗ-2109, н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 всудове засідання не прибув, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи, чи будь-яких інших на адресу суду не надходило.
Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд справи відносно нього відбудеться у Жовківському районному суді Львівської області. Крім цього, учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України. Відтак ОСОБА_1 , знаючи, що на розгляді в суді відносно нього перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення, проявив байдужіть до результів розгляду такої.
В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою. Таким чином, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, з наступних підстав.
Обставини правопорушення й вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджуються зібраними в порядку статті 251 КпАП України доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 03.08.2025; постановою про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП від 09.05.2025 року; відеозаписом з місця події з якого вбачається, що дійсно саме ОСОБА_1 ,03.08.2025 о 11 год. 38 хв., по а/д Тернопіль-Львів-Рава-Руська Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, керував транспортним засобом ВАЗ-2109, н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена повністю.
Під час судового розгляду справи обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
Відповідно до санкції частини 5 статті 126 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Слід зазначити, що згідно правовому висновку, викладеному в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, у разі, коли особа вчинила кримінальне правопорушення в сфері дорожнього руху, передбачене нормами Кримінального кодексу України, суд має право застосувати до такої особи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати ТЗ, навіть якщо вона до цього не мала такого права.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати ТС в такому разі набуває особливого значення.
Таким чином, на думку суду, вказаний вище висновок Верховного Суду слід застосувати і при вчиненні адміністративного правопорушення.
Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , зважаючи, щоадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 з врахуванням вищеперелічених обставин, слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилученням транспортного засобу, враховуючи, щот/з, яким він керував, згідно з протоколом, належить іншій особі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
При винесені постанови суддя керується ст. ст. 9-11, 23, 33, 126, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді шрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років, без оплатного вилученням транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Ясиновський Р. Б.