Єдиний унікальний номер 333/8242/25
Провадження №1-кс/333/2974/25
Іменем України
17 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши скаргу представника ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі та Запоріжжі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
02.09.2025 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга представника ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі та Запоріжжі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У своїй скарзі представник ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 посилається на те, що 24.08.2025 р. за вих. № 24/08/2025-1-4 головою ним з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА», а саме gononstopukraina@gmail.com, на офіційну електронну пошту ТУ ДБР у м. Мелітополі, а саме info@mel.dbr.gov.ua, було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.
На даний час, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.
Згідно обставин вчинення кримінального правопорушення вважає, що посадові особи Державного авіаційного підприємства «Україна», код ЄДРПОУ 25196197, в обличчі його голови ОСОБА_3 , керівництвом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_4 , керівництвом Державної авіаційної служби України, перебуваючи у змові з керівництвом компанії ТОВ АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП, код ЄДРПОУ 41403314 - ОСОБА_5 та рядом інших афілійованих фірм та ФОПів, та з посадовими особами ГУ ДПС у Київській області, інших державних, контролюючих, правоохоронних органів, зловживаючи службовим становищем, створили організовану злочинну групу та налагодили злочинну схему, направлену на розкрадання і привласнення бюджетних коштів, в тому числі коштів, що надходять за міжнародними та державними програмами, шляхом укладення угоди з державним авіаційним підприємством щодо перевезення вищих посадових осіб країни під час міжнародних візитів.
Дана злочинна схема реалізується шляхом укладення фіктивних, договорів: укладаючи угоди із підконтрольними підприємствами щодо обслуговування програми SAP для оптимізації бізнес-процесів за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ та видаткової частини, тобто відбувається вивід коштів, з метою ухилення від сплати податків і подальшій легалізації, виведених бюджетних коштів через ряд ФОПів та підприємств, підконтрольних посадовим особам Державного авіаційного підприємства «Україна», Код ЄДРПОУ 25196197, - ОСОБА_3 , керівником Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_4 , керівник ТОВ АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП, код ЄДРПОУ ОСОБА_5 .
Крім того, вказані особи, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою, розтрачують та привласнюють бюджетні кошти при виконані договорів, шляхом створення фіктивної дохідної та видаткової частин, фіктивного нарахування ПДВ, невиконання частини робіт або виконання робіт по завищеним у декілька разів цінам, проведення операцій через підставні та афілійовані компанії, що підконтрольні ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та іншим посадовим особам з метою ухилення від сплати податків і подальшої легалізації і виводу бюджетних коштів через ряд підконтрольних підприємств в складі конвертаційного центру.
Слід зазначити, що ТОВ АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП, код ЄДРПОУ 41403314 використовується, як конвертаційний центр, і діє виключно з метою виводу та привласнення бюджетних коштів, які підприємство отримує, перемагаючи у багатомільйонних тендерах, замовником в яких виступає Державне авіаційне підприємство «Україна», код ЄДРПОУ 25196196. Слід вказати, що бюджетні кошти, отримані внаслідок перемоги у тендерах, в подальшому виводяться через схожі підконтрольні, афілійовані підприємства, ФОПи, офшори в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ОСОБА_4 та інших посадових осіб.
Враховуючи вимоги ст.303 КПК України представник ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 просить слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі внести відомості до ЄРДР за його повідомленням від 24.08.2025.
В судове засідання представник скаржника не з'явився, надавши суду заяву про слухання скарги за його відсутності, при цьому наполягав на її задоволенні.
В судове засідання представник ДБР не з'явився, надавши суду заяву про слухання скарги без його участі, в якій зазначив, що проти задоволення скарги заперечує.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Розглянувши скаргу, а також матеріалами, отримані від ТУ ДБР, слідчий суддя дійшов до такого.
Як вбачається з відповіді керівника першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, ОСОБА_6 від 08.09.3025 заяву представника ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 розглянуто саме уповноваженими особами зазначеного слідчого відділу і прийнято рішення про направлення за належністю до Бюро економічної безпеки України з метою організації перевірки викладених у ній фактів.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК). Будучи одним із проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Згідно п.18 ч.1 ст. 3 КПК України слідує, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Водночас, нормами Розділу ІІІ КПК України визначено, що повноваження слідчого судді місцевого суду здійснюються ним лише щодо органів досудового розслідування та дізнання, які знаходяться в межах територіальної юрисдикції даного суду.
При цьому, ні положеннями § 1 Глави 26 КПК України, який регламентує оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, ні іншими положеннями Глави 26 КПК України не визначено територіальної підсудності розгляду скарг, які подаються в порядку §1 Глави 26 КПК України.
Для вирішення цього питання суд вважає за необхідне, за аналогією закону застосувати ті норми КПК України, які регулюють подібні правовідносини.
Відповідно до норм КПК України, зокрема ч.7 ст.100, ч.2 ст.132, ч.1 ст.184, ч.1 ст.192 КПК України, клопотання, заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності.
Таким чином, з урахуванням положень ч.6 ст. 9 КПК України, зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність, щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
Згідно з положеннями ст.38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Аналогічну позицію щодо застосування аналогії закону виклав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у листі від 16.06.2016 року № 223/1650/0/4-16. Також в цьому листі вказано, що органом досудового розслідування, враховуючи системний аналіз положень п.8 ч.1 ст.3 КПК України та ч.1 ст.38 КПК України, є: 1) слідчі підрозділи (Головне слідче управління, слідче управління, відділ, відділення) органів Національної поліції України, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Іншими словами, органом досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні є не сам правоохоронний орган, до складу якого входить відповідний підрозділ (Національна поліція України, Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро України), а його підрозділ (управління, відділ), визначений у ч.1 ст.38 КПК.
З матеріалів, отриманих від ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі та м. Запоріжжі вбачається, що заяву представника ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 направлено за належністю до Бюро економічної безпеки України (м. Київ, вул. Шолуденка, 31, 04116) з метою організації перевірки викладених у ній фактів.
Таким чином, фактично представник ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 оскаржується бездіяльність уповноважених осіб Бюро економічної безпеки України (м. Київ, вул. Шолуденка, 31, 04116)
Враховуючи, що орган досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме Бюро економічної безпеки України (м. Київ, вул. Шолуденка, 31, 04116), розташоване у місті Києві не перебуває під територіальною юрисдикцією Комунарського районного суду м. Запоріжжя, скаргу представника ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 , має розглядати суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а саме один із районних судів м. Києва.
Враховуючи, що скарга представника ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 не підлягає розгляду в Комунарському районному суді м. Запоріжжя, оскільки орган досудового розслідування не знаходиться в межах територіальної юрисдикції даного суду, слідчий суддя дійшов до висновку про повернення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 34, 38, 304, 306КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу представника ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути заявнику.
Роз'яснити представника ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 , що на підставі ч.7 ст.304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати представнику ГО «НОН-СТОП України» ОСОБА_2 разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1