18.09.2025
Справа № 331/2217/25
Провадження № 3/331/859/2025
18 вересня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Запорізькій області ДПП, про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку
України, яка проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
-до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05 квітня 2025 р. в 00 год. 12 хв. в м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.146, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатору Alcotest Drager 6820, тест 2472, результат 1,51 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонена шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
На виклики до суду для розгляду справи ОСОБА_2 повторно не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без її участі до суду не надходило.
З огляду на положення ст.268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використанні всі процесуальні можливості щодо повідомлення ОСОБА_1 , проте остання з невідомих суду причин в судове засідання не з'явилася, рівно як і особисто не доклала зусиль для дізнання про дату судового розгляду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, - сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.1, ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суддя дійшла наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого Кодексу України про адміністративні правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доведеність вини ОСОБА_1 в скоєному адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 291114 від 05.04.2025 року, результатами спеціального технічного приладу - газоаналізатору Alcotest Drager 6820, тест 2472, результат 1,51 проміле, даними Направлення водія на огляд, рапортом інспектора УПП, матеріалами відеофіксації правопорушення.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні «О'Галлоган та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до положень статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя, у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз'яснень, які містяться в п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, враховує: характер вчиненого адміністративного правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, особу правопорушниці, ступінь її вини, та вважає необхідним призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами.
Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилами ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору, розмір якого на теперішній час становить 605,60 гривень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.40-1, 130 ч.1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Реквізити для сплати штрафу:
Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300
Рахунок: UA708999980313000149000008001;
ЄДРПОУ: 37941997;
Банк: Казначейство України (ЕАП);
МФО: 899998.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)
У разі несплати штрафу у встановлений статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк, на підставі ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надіслати постанову про накладення штрафу відносно ОСОБА_1 для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.В. Стратій