11.09.2025
Справа № 331/1077/25
Провадження № 2/331/1359/2025
11 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Антоненко М.В.,
за участю секретаря судового засідання Байрамової Д.А.,
розглянувши в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», 3-і особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
20.02.2025 року позивач ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Працевитого Г.О. звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис №27187 від 20.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором№660147581 від 23.01.2019 р. в розмірі 26184,90 грн.; стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на її користь безпідставно набуті кошти у розмірі 26184,90 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 23.01.2019 між позивачем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" було укладено кредитний договір №660147581, за умовами якого позичальнику було надано кредит. З сайту «Автоматизована система виконавчого провадження» позивачу стало відомо про внесення до реєстру боржників інформації щодо позивача, в зв'язку з виконанням виконавчого провадження №67188840.
На запит адвоката приватний виконавець надав відповідь, відповідно до якої встановлено, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса. Зі змісту наданих документів було встановлено, що 20.05.2021 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис №27187 про стягнення на користь стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №660147581 від 23.01.2019 р. в розмірі 26184,90 грн.
В подальшому на підставі вищезазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження, накладено арешт на всі рахунки боржника.
Відповідно до інформації, яка міститься на сайті «Автоматизована система виконавчого провадження», можна встановити, що виконавчий напис було вчинено на копії кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, тобто документально доведено, що виконавчий напис вчинено на документі, який не передбачений переліком №1172. Крім того, позивач не отримувала жодних вимог про стягнення боргу від відповідача, тому були відсутні законні підстави для вчинення виконавчого напису.
Крім того, 20.10.2021 на підставі вищезазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрієм Олександровичем було відкрито виконавче провадження№67188840.
16.05.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрієм Олександровичем була винесена постанова про арешт коштів боржника.
Відповідно до вищевказаної постанови з усіх банківських рахунків позивача здійснювались відрахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.
11.02.2025 на адресу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О., представником позивача направлено адвокатський запит щодо надання інформації про суму коштів, стягнутих під час виконання виконавчого провадження №67188840.
12.02.2025 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. було надано відповідь відповідно до якої, в межах виконання виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса з ОСОБА_1 було стягнуто та перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошову суму в розмірі 26184,90 грн.
Ухвалою судді від 24.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 04.06.2025 підготовче провадження у цивільній справі закрито, призначеного справу до судового розгляду по суті у приміщенні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили, у позовній заяві зазначили проводити розгляд справи без їх участі, позов підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Надіслав до суду додаткові пояснення у яких зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. є завищеними.
Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, заяв та клопотань до суду не надавала.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.
20.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., вчинено виконавчий напис №27187 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №660147581 від 23.01.2019, укладеним з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заборгованість у загальній сумі 26184,90 грн.
23.01.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №660147581, за умовами якого позичальнику було надано кредит.
Правонаступником усіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на підставі договору відступлення прав вимоги від 09.04.2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору про відступлення прав вимоги від 09.04.2021 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс".
20.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрієм Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67188840 на підставі виконавчого напису №27187 від 20.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у сумі 26184,90 грн.
16.05.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрієм Олександровичем винесено постанову про арешт коштів боржника.
Згідно з адвокатським запитом представник позивача звертався із запитом до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. про надання довідки про суми стягнутих коштів з боржника ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за період виконання виконавчого провадження №67188840.
Приватний виконавець Якименко А.О. на адвокатський запит представника позивача надав відповідь, відповідно до якої станом на 12.02.2025 в межах виконавчого провадження з доходів боржника стягнуто кошти на загальну суму 30002,61 грн, з яких 26184,90 грн. перераховано в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням (та перераховано на рахунок стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року по справі №320/7932/16-ц.
З копії виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я. В. вбачається, що підставою для вчинення напису є ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
В порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості.
Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог та дотримання законодавства при видачі виконавчого напису у безспірному порядку.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
З огляду на викладене, враховуючи заперечення позивача проти стягнення заборгованості на користь відповідача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса таке стягнення застосовано бути не може.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Аналіз статті 1212 ЦК дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов'язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Оскільки в даних правовідносинах виконавчий напис, за яким стягнуто з позивача кошти, визнано таким, що не підлягає виконанню, правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів вважається такою, що відпала. За таких обставин, відповідно до приписів статті 1212 ЦК відповідач зобов'язаний повернути позивачу отримані грошові кошти.
Така правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20.
Позивачем заявлено вимогу про повернення стягнутих за виконавчим написом нотаріуса з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» коштів у сумі 26184,90 грн.
Приватний виконавець Якименко А.О. підтвердив своїм листом №10213 від 12.02.2025, що станом на 12.02.2025 в межах виконавчого провадження з доходів боржника стягнуто кошти на загальну суму 30002,61 грн, з яких 26184,90 грн. перераховано в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням (та перераховано на рахунок стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»).
Вирішуючи питання про суму коштів, що підлягає поверненню, суд враховує, що на користь відповідача в процесі виконавчого провадження №67188840 з позивача стягнуто кошти у сумі 26184,90 грн., відповідно до листа приватного виконавця Якименко А.О. №10213 від 12.02.2025, які і підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.
Тобто позовні вимоги в частині повернення коштів підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом,та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересам до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 14.11.2024 р.; рахунок та акт про надання послуг від 14.11.2024 р. на суму 5000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме суми сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 гривень та 5000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 2,5,12,13,76-82,89,133,137141,259,263-265,273,280-284,289,354,355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», 3-і особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати виконавчий напис №27187, вчинений 20.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в сумі 26184,90 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ: 42254696, місцезнаходження юридичної особи: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 34, офіс 511) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 26 184,90 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ: 42254696, місцезнаходження юридичної особи: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 34, офіс 511) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: М.В. Антоненко