Провадження № 33/803/2205/25 Справа № 203/1584/25 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О. О. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
11 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Бойка Ю.О. на постанову Центрального районного суду м.Дніпра від 07 липня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
за участю:
особи, що притягується
до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Бойка Ю.О.,
Згідно постанови Центрального районного суду м.Дніпра від 07 липня 2025 року водій ОСОБА_1 22 лютого 2025 року о 22.20 год. біля буд. 19Б по вул. Княгині Ольги у м.Дніпрі керував автомобілем “MITSUBISHI OUTLANDER», н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду з метою встановлення стану сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Алкотестер Драгер та в медичному закладі відмовився. Подія зафіксована на нагрудні реєстратори 470158, 265955, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою провадження по справі закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та такою, що суперечить принципу верховенства права. Наголошує на тому, що сторона захисту просила залучити прокурора місцевої окружної прокуратури для участі у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , однак суд першої інстанції навіть не намагався сприяти вирішенню цього питання, що свідчить про те, що суддя вирішив самостійно підтримувати обвинувачення в даній справі, ігноруючи принцип змагальності та рівності сторін у судовому процесі. Вказує на те, що у даному випадку законодавством не передбачено виготовлення протоколу у формі стрічки, при цьому складення в електронній формі протоколу про адміністративне правопорушення не було завершено накладенням електронного підпису, всупереч вказаним обставинам суд першої інстанції застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення обґрунтовуючи його очевидно недопустимим доказом. Звертає увагу на те, що суд ухилився від застосування ст.17 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» про те, що суди застосовують при розгляді Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наголошує на тому, що автомобіль “MITSUBISHI OUTLANDER» перебував у нерухому стані, що виключає існування об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ; DVD диском з відеозаписом, на якому зафіксовано події, а також іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Доводи апеляційної скарги, що при розгляді справи порушено принцип змагальності сторін, судом при розгляді справи не залучено прокурора, та суд самостійно підтримував обвинувачення у вказаній справі, є надуманими, оскільки суд першої інстанції лише дослідив та оцінив сукупність наданих доказів, які містить справа про адміністративне правопорушення, тим самим дотримався вимог ст. 245, 280 КУпАП, та відповідно до наданих повноважень зробив висновок відповідно до вимог КУпАП.
Безпідставними є доводи захисника щодо недійсності протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній складено відповідно до п.1 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, за яким: «за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв».
Апеляційний суд також не може прийняти доводи захисту щодо не накладання на протокол про адміністративне правопорушення електронного підпису, оскільки протокол про адміністративне правопорушення лише створений в електронній формі, з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, та в подальшому роздрукований та підписаний інспектором. Зазначений протокол не є електронним документом, та не існує в електронному вигляді, а лише виготовляється за допомогою електронних засобів.
Крім цього апеляційний суд вважає, що доводи апелянта про те, що автомобіль “MITSUBISHI OUTLANDER» перебував у нерухому стані саме о 22.20 год., як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими, та судом апеляційної інстанції розцінюється як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки при огляді відеозапису з нагрудних відеокамер поліцейського вбачається, що саме ОСОБА_1 перебуває за кермом транспортного засобу “MITSUBISHI OUTLANDER», н.з. НОМЕР_1 , посеред дороги, йому було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року № 1452/735, однак останній відмовився та намагався домовитися з працівниками поліції про не притягнення його до адміністративної відповідальності.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що у даній справі достатньо доказів, якими підтверджується як керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, так і його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, в тому числі, і у медичному закладі, що було вірно враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, правильність висновків якого доводами апеляційної скарги жодним чином не спростовано.
В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Бойка Ю.О. - залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м.Дніпра від 07 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот