Провадження № 33/803/1975/25 Справа № 175/14690/24 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
16 вересня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Радонського М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
на постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),-
Постановою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що 31 липня 2024 року, приблизно о 19 годині 25 хвилин на перехресті вул. Сурської та пров. Сурського в с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford Fiesta», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при виконанні обгону не впевнився в безпечності маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду у попутному напрямку і повернув ліворуч, чим порушив вимоги п. 14.6 ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, постраждалих осіб немає.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вказує на незаконність та необґрунтованість постанови через неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що суд першої інстанції обмежив його права на доведення невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Вказує, що перше судове засідання було призначено 22.10.2024 та було відкладене за клопотанням захисника з метою ознайомлення з матеріалами справи. 23.10.2024 апелянтом було подано звернення до експертної установи щодо отримання висновку експерта відносно механізму та обставин ДТП. Наступне судове засідання судом було призначено через 9 календарних днів, а 30.10.2024 захисником подано клопотання про відкладення розгляду справи та повідомлено суду першої інстанції про підготовку висновку експерта. Однак суд на дане повідомлення не звернув уваги, порушив право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист та 31.10.2024 ухвалив оскаржувану постанову.
Зазначає, що суд першої інстанції не вжив усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, обмежився доказами які були в матеріалах справи і допустив обмеження права апелянта на надання доказів - а саме висновку спеціаліста (експерта) щодо обставин та механізму ДТП, який був підготовлений 12.11.2024.
Згідно висновку експерта від 12.11.2024 № ЕД-19/104-24/43629-ІТ у даній дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог п. 10.1 ПДР; у даній дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 ПДР.
При заданому механізмі пригоди дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимог п. 10.1 ПДР, що з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з настанням події ДТП.
В діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР, які могли знаходитися в причинному зв'язку з подією ДТП.
Отже дії ОСОБА_1 не знаходились у прямому причинному зв'язку із наслідками ДТП, а тому відповідно і склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, в його діях відсутній.
На підставі наведеного особа, яка притягається до адміністративної відповідальності просить постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомили, але захисник вважав за можливе розглянути справу без участі свого підзахисного ОСОБА_1 , а тому за наведених обставин, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, неявка в судове засідання зазначених осіб не перешкоджає апеляційну розгляду справи.
Під час апеляційного розгляду захисник Радонський М.М. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив скасувати рішення суду першої інстанції, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом не дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови, в обґрунтування доведення вини ОСОБА_1 місцевий суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №589048 від 31.07.2024, о 19.25 годин 31.07.2024 в с. Новоолександрівка, на перехресті вулиці Сурська з провулком Сурським, поблизу буд. 68-а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Fiesta д.н.з. НОМЕР_1 , при виконання обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем BMW д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч на вулицю Сурська, поблизу буд. № 68-а. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 14.6 ПДР, за що передбачені відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Зазначено, що свідки не залучались; до протоколу додаються матеріали адміністративної справи.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, про що у відповідній графі міститься власноручний підпис ОСОБА_1 .
У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано «пояснення надам у суді».
Вказано, що тимчасово документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавалось.
Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1).
У своїх поясненнях, наданих працівникам поліції водій ОСОБА_1 вказав, що будь-які пояснення стосовно ДТП, яка сталася 31.07.2024 у с. Новоолександрівка по вул. Сурська, поблизу будинку № 68-а надасть у суді у зв'язку зі станом здоров'я внаслідок ДТП (а.с.2).
Водій ОСОБА_2 у письмових поясненнях зазначив, що він керував автомобілем БМВ д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись у с. Новоолександрівка по вул. Сурській та почав здійснювати маневр повороту ліворуч на провулок Сурський, почав повертати, включив лівий покажчик повороту, коли завершав маневр, відчув удар ззаду. Перед поворотом глянув в дзеркало (а.с.3).
У схемі місця ДТП від 31.07.2024 відображено місце зіткнення автомобілів Ford Fiesta д.н.з. НОМЕР_1 та BMW д.н.з. НОМЕР_2 , їх розташування після ДТП, напрямок руху транспортних засобів, наявність електроопори та моста.
Зазначено, що ДТП сталася у сутінках, стан покриття дорожньої частини - сухе, горизонтальна розмітка проїжджої частини відсутня, світлофорний об'єкт на момент скоєння ДТП не працював, недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП - немає.
Також у схемі місця ДТП відображено, що автомобіль BMW д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження задніх лівих дверей та заднього лівого крила.
Автомобіль Ford Fiesta д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження переднього бамперу, капоту, переднього правого та переднього лівого крила.
В графі «Вид пригоди» вказано «ДТП».
Кількість учасників ДТП - 2; транспортних засобів- 2.
В графі “Порушення пункту ПДР» вказано: п. 14.6 ПДР.
Схема місця ДТП підписана працівником поліції, який її складав, а також учасниками події - водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
До схеми долучено фототаблицю, на якій зафіксовано розташування автомобілів після ДТП та отримані ними пошкодження (а.с.4).
Під час апеляційного перегляду справи судом було досліджено наданий стороною захисту висновок експертного дослідження № УД-19/104-24/43629-ІТ від 12.11.2024, проведений експертом Дніпропетровського науково-дослідного експерт-криміналістичного центру за заявою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.34-37).
Відповідно до вказаного висновку автотехнічного дослідження експерту для дослідження було надано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 589048 від 31.07.2025; копію схеми місця ДТП; пояснення водія автомобіля “BMW 318D» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 та водія автомобіля “Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; та копії фотознімків з місця ДТП.
За висновком експерта у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля “BMW 318D» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.
У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля “Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти згідно вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.
Технічна можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, що розглядається, для водія автомобіля “BMW 318D» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 встановлювалася виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволяли би йому їх виконати.
Водій автомобіля “Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , при заданих вихідних даних, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем “BMW 318D» д.н.з. НОМЕР_2 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування зі зупинкою автомобіля “Ford Fiesta»до місця зіткнення.
При заданому механізмі пригоди, дії водія автомобіля “BMW 318D» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що, з технічної точки зору, знаходить у причинному зв'язку з настанням даної пригоди.
В діях водія автомобіля “Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , при заданому механізмі пригоди, не вбачається невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які б могли знаходитись в причинному зв'язку з даною ДТП.
Отже, аналізуючи висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Так, стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 14.6 ПДР України, який ставиться у вину ОСОБА_1 передбачено, що обгін заборонено:
а) на перехресті;
б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними;
в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом;
г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;
ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд;
д) у тунелях;
е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку;
є) колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).
З протоколу серії ААД № 589048 від 31.07.2024 убачається, що 31.07.2024 о 19.25 годині в с. Новоолександрівка, на перехресті вулиці Сурської та провулка Сурського, водій автомобіля “Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 при виконанні обгону, не впевнився у безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем “BMW 318D» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч на вулицю Сурська поблизу будинку № 68а (а.с.1).
Відповідно до схеми місця ДТП від 31.07.2024, за напрямком руху автомобіля “Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 відсутні дорожні знаки, що забороняють обгін, в тому числі і попереджувальні знаки про наближення до перехрестя, відсутня будь-яка дорожня розмітка на дорозі; ДТП сталася у сутінках; місце зіткнення транспортних засобі розташоване на початку перехрестя (а.с.4).
Згідно наявних в матеріалах справи схеми ДТП з фототаблицею до неї, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 589048 від 31.07.2024 щодо ОСОБА_1 , а також з огляду на дослідницьку частину висновку автотехнічної експертизи № ЕД-19/104-24/43629-ІЕ від 12.11.2024 убачається, що водій ОСОБА_1 , виїжджаючи на смугу зустрічного руху, не мав можливості завчасно виявити дане перехрестя, а тому, у даній дорожньо-транспортній ситуації з моменту виникнення небезпеки для руху повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіль, тобто повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 ПДР, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Між тим порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху органом поліції водію ОСОБА_1 у провину не ставиться.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, водій автомобіля “BMW 318D» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 у даній дорожній обстановці, перед зміною напрямку руху ліворуч повинен був впевнитись, що це буде безпечним та не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, тобто повинен був діяти згідно вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, згідно якого перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен впевнитись, що не буде безпечним та не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху.
У розділі 1 «Загальні положення» ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3); кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила (п. 1.4).
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з'ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов безпідставного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останньої.
Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 у даній дорожні обстановці при виконання обгону на перехресті не впевнився у безпечності маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 , тобто порушив вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року про визнання винним і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО