Провадження № 22-ц/803/7550/25 Справа № 183/8594/23 Суддя у 1-й інстанції - Дубовенко І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
16 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення недоотриманої спадкодавцем пенсії,
- за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області,
на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2025 року, -
19 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській, у якому просить:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року до 31 травня 2019 року в розмірі 80000 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року до 31 травня 2019 року в розмірі 80000 грн, а також судові витрати.
Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення недоотриманої спадкодавцем пенсії задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на недоотриману ним за життя пенсію за період з 01 березня 2016 року до 31 травня 2019 року
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року по травень 2019 року.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
10.06.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що за життя померлий ( ОСОБА_2 ) не виявив бажання поновити виплату пенсії, з заявою про поновлення виплати пенсії не звертався тому пенсійні виплати з 01.03.2016 не отримані з вини пенсіонера.
Також, зазначає, що позивачем було порушено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій №22-1, а саме не надано свідоцтво про право на спадщину.
08.08.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Железняка В.К. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.05.2025 року залишити без змін.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.224).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-12)
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29 вересня 2019 року Енергодарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 77 років в місті Луганськ Луганської області, про що 28 вересня 2019 року складений відповідний актовий запис № 447 (а.с. 13).
З витягу зі Спадкового реєстру за № 7288559930 від 16.06.2023 року та № 79178267 від 16.11.2024 року вбачається, що 24 жовтня 2019 року Біловодською державною нотаріальною конторою Старобільського району Луганської області заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 заповітів не складалося (а.с. 14, 157).
23 листопада 2021 року на адресу ГУ ПФУ в Луганській області завідувачем Біловодської держнотконтори за вих. 918/20-14 від 15.11.2021 року направлений запит, відповідно до вимог ст. 4 ЗУ «Про нотаріат», у якому просить повідомити про наявність нарахованої та невиплаченої (недоотриманої) пенсії на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті був зареєстрований за адресою: Луганська область, місто Луганськ, та вказати залишки недоотриманої пенсії (а.с. 54). На який ГУ ПФУ в Луганській області за вих. 1200-0402-8/56728 надана відповідь про те, що невиплачена пенсія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 23.11.2021 року становить 14439,18 грн. Відповідно до частини 1 ст. 46 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суму недоотриманої пенсії може бути змінено в залежності від дати звернення до територіального органу ПФУ особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину (а.с. 55).
02 грудня 2021 року ОСОБА_1 , як спадкоємцем першої черги який відповідно до закону у встановлений шестимісячний строк прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , на ім'я начальника Біловодського об'єднаного управління ПФУ в Луганській області подано заяву щодо повторного розгляду суми недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 за період з лютого 2016 року по день смерті ОСОБА_2 через те, що на запит нотаріальної контори включений не увесь період, за який не виплачено пенсію її батькові (а.с. 49-51).
14 грудня 2021 року за вих. 4907-5401/С-04/8-1200/21 ГУ ПФУ в Луганській області ОСОБА_1 , повідомлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував пенсію в управлінні по 29 лютого 2016 року. З 01.03.2016 року виплату пенсії призупиненою у зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_2 з заявою про поновлення пенсії не звертався, з 01.03.2016 року по день смерті ОСОБА_2 пенсія не нараховувалася. Відповідно до запиту Біловодської державної нотаріальної контори, який до управління надійшов 01.11.2019 року було проведено нарахування недоотриманої пенсії ОСОБА_2 із застосуванням положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надано відповідь про розмір недоотриманої пенсії з дати звернення за період з 31.10.2016 по 31.05.2019 (три роки) в сумі 60863,71 грн (а.с. 18, 52-53).
За вих. 10/01-16 від 20.12.2024 державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори в.о. завідувача Старобільської ДНК Карпенко В.М. повідомлено, що 24 жовтня 2019 року Біловодською ДНК Старобільського району Луганської області заведена спадкова справа № 303/2019 після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якій єдиним спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 Територія Старобільського району Луганської області, де розташоване приміщення Біловодської державної нотаріальної контори Старобільського району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією з 24.02.2022, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 з наступними змінами. Документи нотаріального діловодства та архіву Біловодської ДНК у паперовому вигляді у зв'язку із воєнними діями не передавалися до Старобільської ДНК та залишилися за адресою розташування Біловодської ДНК.
Відповідач у своєму відзиві посилається на те, що батько позивача - перебував на обліку у Біловодському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, як внутрішньо-переміщена особа та отримував пенсію за віком, яка виплачувалася щомісячно по 29.02.2016 року включно. З 01 березня 2016 року нарахування та виплата пенсії ОСОБА_2 призупинено. З 01.03.2016 по місяць смерті (травень 2019 року) ОСОБА_2 нарахування та виплата пенсії не проводилась.
Відповідачем також направлено на адресу суду довідку від 15.11.2023 за вих.№ 5447/05-16 про розмір недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 31.05.2019, відповідно до якої з березня 2016 року по 22.11.2018 року - пенсія не нарахована, а нарахування здійснені з 23.11.2018 року по травень 2019 року (час смерті ОСОБА_2 ) та складає 14439,18 грн.
Відповідачем наголошено на тому, що позивач не отримала свідоцтва про право на спадщину у вигляді недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому підстав для виплати позивачу будь-яких сум недоотриманої пенсії ОСОБА_2 немає.
Судом встановлено, що позивач належить до спадкоємців за законом першої черги після свого батька, інших спадкоємців за законом чи заповітом не встановлено, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на недоотриману пенсію після померлого батька за період з 01 березня 2016 року по травень 2019 року.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої ОСОБА_2 за життя пенсії, яка після його смерті увійшла до спадкового майна, суд зазначає наступне.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Рішення щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 на інших підставах відповідачем суду не надано.
Отже, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач як спадкоємець має право на виплату відповідної суми.
З урахуванням сталої судової практики у спірних правовідносинах свідчать про те, що спадкодавець ОСОБА_2 мав право на нарахування та виплату пенсії з березня 2016 року, незалежно від звернення до будь-якого відділення управління Пенсійного Фонду України та надання чи не надання довідки внутрішньо переміщеної особи, чи не підтвердження місця фактичного проживання, при цьому, слід зауважити, що рішення про припинення йому таких виплат не приймалось.
Отже, і позивач, як спадкоємець після смерті ОСОБА_2 , відповідно до положень статті 1227 ЦК України, має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.
Оскільки відповідачем не наданий розрахунок пенсії /з посиланням на те, що вона не нараховувалася, електронна пенсійна справа ОСОБА_2 не містить розміру пенсії за період з березня 2016 року по травень 2019 року (місяць смерті спадкодавця) - а тому суд позбавлений можливості вирахувати самостійно розмір пенсії з моменту припинення її нарахування. При цьому позивач просить стягнути розмір недоотриманої пенсії починаючи з 01 березня 2016 року по 31 травня 2019 року в розмірі 80000 грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 березня 2016 року до 31 травня 2019 року, яку стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
А тому в іншій частині позовних вимог належить відмовити.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця та той з подружжя, хто його пережив, батьки.
Отже, позивач (донька спадкодавця) у відповідності до положень ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом першої черги.
За правилами ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За приписами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Таким чином, припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.
Відповідно до ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються тим, що спадкодавець ОСОБА_2 мав право на нарахування та виплату пенсії з березня 2016 року, незалежно від звернення до будь-якого відділення управління Пенсійного Фонду України та надання чи не надання довідки внутрішньо переміщеної особи, чи не підтвердження місця фактичного проживання.
При цьому, слід зауважити, що рішення про припинення йому таких виплат не приймалось.
Отже, і позивач, як спадкоємець після смерті ОСОБА_2 , відповідно до положень статті 1227 ЦК України, має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.
При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.
Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 16.09.2025 року.
Судді: