Провадження № 22-ц/803/8081/25 Справа № 201/6823/24 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
16 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування завданих збитків та спричиненої моральної шкоди,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хандога Василь Васильович,
на рішення Соборного районного суду міста Дніправід 28 травня 2025 року, -
11 березня 2025 року МТСБУ звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 вересня 2024 року у даній справі за нововиявленими обставинами.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування завданих збитків та спричиненої моральної шкоди задоволено.
Стягнуто на користь позивача з Моторно (транспортного) страхового бюро України 107 990, 79 грн. страхового відшкодування, з ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача 2000 грн. - відшкодування моральної шкоди, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Соборного районного суду міста Дніправід 28 травня 2025 року заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування завданих збитків та спричиненої моральної шкоди задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 вересня 2024 року позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування завданих збитків та спричиненої моральної шкоди скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування завданих збитків та спричиненої моральної шкоди залишені без задоволення.
28.05.2025 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хандога Василь Васильовичнадійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Соборного районного суду міста Дніправід 28 травня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2024 року за нововиявленими обставинами.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що оскільки позивач не отримав повного задоволення своїх вимог в результаті часткового відшкодування шкоди відповідачем-1, очевидно, що деліктне зобов'язання не припинлось його належним виконанням, через те, що відповідач-2, який також одночасно є боржником у цьому деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування, безпідставно відмовився здійснити на користь позивача регламентну виплату.
30.07.2025 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Олексієнка М.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.05.2025 року залишити без змін.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (том 2, а.с.125-126).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Рішенням Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська від 24 вересня 2024 року по справі №201/6823/24, були задоволені вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування завданих збитків та спричиненої моральної шкоди.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03.12.2024 року рішення першої інстанції було залишене в силі.
Після постановлення вищезазначеного рішення та набрання ним чинності, а саме «07» березня 2025 року, Моторно (транспортному) страховому бюро України стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи.
18 грудня 2024 року Моторно (транспортне) страхове бюро України подало позовну заяву про відшкодування витрат пов'язаних з регламентною виплатою в порядку регресу до ОСОБА_2 .
З відзиву на позов, який надано 07 березня 2025 року, МСТБУ дізналося про існування Договору про добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди від 18 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Так, 18 березня 2024 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди, відповідно до якого сторони погодили, що відшкодування завданої матеріальної шкоди, в розмірі 330 000, 00 грн. є справедливою, достатньою для відшкодування спричиненої ОСОБА_1 матеріальної шкоди у повному обсязі.
Також, відповідно до п. 1.4 даного Договору - «Після отримання передбаченої п. 1.2 цього Договору суми Сторона-2 ( ОСОБА_1 ) зобов'язується відмовитися від будь-яких претензій матеріального та морального характеру до Сторони-1 ( ОСОБА_2 ) і в майбутньому таких претензій або позовів в порядку цивільного судочинства, не висувати.
В свою чергу, ОСОБА_2 виконала своє зобов'язання та відшкодувала погоджений розмір шкоди в повному обсязі, що підтверджується розписками від 18.03.2024 р., 02.04.2024 р., 06.04.2024 р. та 17.04.2024 р. на загальну суму 330 000, 00 грн.
Отже ОСОБА_2 добровільно виконала своє зобов'язання перед Підгаєвським, на підтвердження чого між ними було укладено договір від 18 березня 2024 року який не було надано позивачем , а отже і не досліджувався при ухваленні рішення, що є істотною для справи обставиною.
Суд вважає доводи заявника про перегляд рішення за нововиявленими обставинами обґрунтованими.
Таким чином, враховуючи встановлені у справі нововиявлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ст. 598 ЦК України - Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами; підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що ОСОБА_2 добровільно виконала своє зобов'язання перед Підгаєвським, на підтвердження чого між ними було укладено договір від 18 березня 2024 року який не було надано позивачем, а отже і не досліджувався при ухваленні рішення, що є істотною для справи обставиною.
Враховуючи вищевикладене, деліктне зобов'язання ОСОБА_2 до ОСОБА_1 є припинене у зв'язку із його повним відшкодуванням.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хандога Василь Васильович залишити без задоволення.
Рішення Соборного районного суду міста Дніправід 28 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення виготовлено 16.09.2025 року.
Судді: