Провадження № 22-ц/803/7713/25 Справа № 191/4277/23 Суддя у 1-й інстанції - Порошина О. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
16 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків державі (в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ) в порядку регресу,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Маслов Сергій Семенович,
на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року, -
25.09.2023 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків державі (в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ) в порядку регресу, в якому позивач просив стягнути з відповідача 400 000 грн., виплачених військовою частиною потерпілим по справі, тв. 6 000 грн. судовий збір.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків державі (в особі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України) в порядку регресу до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування задоволені.
Стягнуто на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з ОСОБА_1 виплачене відшкодування на загальну суму у розмірі 400000 грн. 00 коп. та 6 000 грн. сплаченого судового збору.
16.06.2025 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Маслов Сергій Семеновичнадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що статтею 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» встановлено рівень відповідальності не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії Українинадійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому, с посиланням на законодавство та судову практику викладене правове обґрунтування позовних вимог та відображене безпідставність вимог апеляційної скарги.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.187).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2021 №126 - ОСОБА_1 , зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення з «18» травня 2021 року, а на котлове забезпечення з «19» травня 2021 року (вечеря): телефоніста відділення проводового зв'язку взводу зв'язку батальйону оперативного призначення солдата ОСОБА_2 (призов 1-2021), водієм-санітаром медичного пункту батальйону оперативного призначення (ВОС - 79003 7П658). (а.с.21).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №316 від 10.12.2021 - солдата ОСОБА_1 , телефоністом відділення проводового зв'язку взводу зв'язку батальйону оперативного призначення, водієм-санітаром медичного пункту батальйону оперативного призначення (ВОС - 790037П658). (а.с.22).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №90 від 03.05.2022, за солдатом ОСОБА_1 , водієм - санітаром медичного пункту батальйону оперативного призначення закріплено автомобіль УАЗ-3909 військовий номер НОМЕР_2 . (а.с. 25-29).
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 05.06.2022 року приблизно о 17.02 годині, керуючи технічно справним автомобілем «УАЗ 39094», р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Дніпровській м. Павлограді в напрямку мосту через річку Вовчу м. Павлограда, в районі перехрестя з пров. Берестовим м. Павлограда здійснив наїзд на пішохода потерпілого ОСОБА_3 , який перетинав проїжджу частину АДРЕСА_1 справо наліво по пішохідному переходу на дозвільний «зелений» сигнал світлофору, не застосував своєчасних заходів до зниження швидкості та зупинки перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) на заборонний «червоний» - сигнал світлофору, продовжив рух, та здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_3 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження, що призвели до його смерті.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року у справі №185/7415/22 за результатами розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №62022170030000254 від 05 червня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України та йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 62 КК України ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки замінено на покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні на строк 2 (два) роки. Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання для відбуття призначеного покарання. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави вартість проведених експертиз у розмірі 2265.36 гривень. Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень. Цивільний позов ОСОБА_5 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа - ОСОБА_1 , про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволено частково. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.05.2023 року вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 415 КК України в частині цивільного позову - залишено без змін.
Транспортний засіб «УАЗ 39094», р.н. НОМЕР_2 , на підставі технічного талону серії CTD №036098 від 27 листопада 2020 року належить військовій частині НОМЕР_1 .
З платіжних доручень №3 27 липня 2023 р., №4 від 15 серпня 2023 р. вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 НГУ відповідно до вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року у справі №185/7415/22 було перераховано потерпілим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в рахунок моральної шкоди по 200000,00 грн. кожній. (а.с. 43, 47).
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Оскільки шкода, що була заподіяна державі в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України витикає із вчинення відповідачем кримінального правопорушення, за яке його було засуджено вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 литого 2023 року то відповідач несе повну матеріальну відповідальність.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Маслов Сергій Семенович залишити без задоволення.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 16.09.2025 року.
Судді: