Справа № 128/1882/23
17 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.
за участі: прокурора Лугової Г.А., представника відповідача Тетевої-Родюк І.О,
розглядаючи у відкритому судовомузасіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави до Якушинецької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Якушинецької сільської ради, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення,
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
Прокурор в судовому засіданні підтримала подане 17.09.2025 до початку судового засідання письмове клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, яке аргументовано тим, що ухвалою суду від 19.05.2023 у даній справі відкрито провадження. Підготовче провадження судом закрито 27.06.2023. 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12.03.2025, згідно якого ст. 391 ЦК України доповнено частиною другою такого змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі ст. 387 і 388 цього Кодексу». Таким чином, даний закон встановив необхідність зміни способу захисту у справах, де предметом є майно, щодо якого державними органами або органами місцевого самоврядування вчинялися дії спрямовані на його відчуження, в результаті яких набувачем став суб'єкт права приватної власності, з негаторного на віндикаційний.
Враховуючи те, що підготовче провадження у справі було закрито 27.06.2023, тобто до набрання чинності вказаним законом, виникла необхідність у поверненні до підготовчого засідання задля вирішення питання щодо зміни предмету позову з урахуванням вищезгаданих законодавчих змін стосовно способів захисту. Прокурор пояснила, що вирішила заявити дане клопотання під час підготовки до судових дебатів, тому заявила клопотання лише 17.09.2025, а не після набрання чинності законом, на який посилається як на підставу заявлення даного клопотання.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, представник відповідача, адвокат Тетева-Родюк І.О. в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання прокурора, просила врахувати право відповідача на розгляд справи судом протягом розумного строку, суд неодноразово надавав можливість прокурору заявляти клопотання в ході судового розгляду, в тому числі після змін в законодавство, на які посилається прокурор, а тому законні підстави для повернення до стадії підготовчого провадження, коли сторонам вже надвався час для підготовки до судових дебатів, відсутні, тому просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Представник відповідача Якушинецької сільської ради в судове засідання не з'явилась, попередньо подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника сільської ради.
Заслухавши учасників судового розгляду, оглянувши надані суду документи, суд прийшов до такого висновку.
Однією із основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
За змістом ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми прав до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 Верховний Суд зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого судового провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадії процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже заявляючи вимоги про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
В постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
В даному випадку, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження прокурор обґрунтовує це змінами законодавства під час розгляду судової справи та необхідності вирішити питання щодо зміни предмету позову з урахуванням законодавчих змін стосовно способів захисту.
Як визначено ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Водночас, суд звертає увагу, що в той же час згідно ч. 1 ст. 222 ЦПК України, в ході судового розгляду суд уповноважений вирішувати заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Згідно з ч. 2 ст. 222 ЦПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Натомість, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження з метою зміни предмету позову, самої заяви про зміну предмету позову, з викладом змінених позовних вимог, прокурором не заявлено, та перешкод для подання такої заяви в судовому засіданні на підставі ст. 222 ЦПК України або разом із заявою про повернення до стадії підготовчого провадження судом не встановлено. В судовому засіданні на час розгляду даного клопотання прокурор пояснила, що будь-які інші заяви та клопотання, крім поданих 17.09.2025, відсутні.
За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки за відсутності реалізації права на подання відповідних заяв, тобто без подання суду відповідної заяви про зміну підстав заявленого позову, задоволення такого клопотання є безпідставним. Самого лише наміру заявити таку заяву недостатньо, з огляду на те, що прокурору відомо про зміни в законодавстві з часу набрання ними чинності 09.04.2025, після чого в даній справі вже проводились судові засідання, але будь-яких заяв по суті справи в зв'язку з такими змінами до суду не подавалося, та сторони повинні добросовісно користуватися наявними правами та виконувати встановлені законом обов'язки.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, згідно якого, право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Керуючись ст.ст. 13, 126, 209, 222, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 17.09.2025.
Суддя: