Провадження № 33/803/2370/25 Справа № 191/1008/25 Суддя у 1-й інстанції - Форощук О. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
15 вересня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Торубарова Андрія Володимировича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2025 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю:
захисника Торубарова А. В.
Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою суду першої інстанції, 21 лютого 2025 року о 17 год. 10 хв. в м. Синельникове, вул. М. Коцюбинського, буд. 101 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2105 з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю із порожнини рота, млява мова, нестійко хода. Від проходження встановлення стану сп'яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 або в медичному закладі водій відмовився.
В апеляційній скарзі захисник просить провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на допущення судом першої інстанції низки суттєвих процесуальних і матеріально-правових порушень. Суд визнав ОСОБА_1 винним без належних та допустимих доказів факту керування автомобілем, не врахував, що відеозапис починається пізніше, ніж зазначено в протоколі та має уривчастий характер. Суд не встановив наявності об'єктивної сторони правопорушення. Вказує про відсутність доказів керування транспортним засобом. Суд взяв до уваги результати огляду, хоча він проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, без відсторонення від керування те передачі транспортного засобу іншій особі.
В судовому засіданні захисник підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених у скарзі просив її задовольнити, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, заяв про поважність причини неявки до суду та клопотань про відкладення судових засідань не подавав.
Частиною 1 статті 268 КУпАП, визначені випадки обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка не містить в переліку ст. 130 КУпАП, а тому у даній категорії справ участь ОСОБА_1 не є обов'язковою.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки останній належним чином повідомлений про час та дату судового засідання в апеляційному суді і не з'явився до суду без поважних причин.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що викладене в постанові суду твердження про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Обґрунтовуючи висновок про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 253151 від 21.02.2025; рапорті поліцейського; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції зафіксовані ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме млява мова та нестійка хода. На відеозаписі ОСОБА_1 визнає, що від нього є запах алкоголю. Також відеозаписом зафіксована поведінка, який нецензурно висловлювався в бік працівників поліції. Ознаки алкогольного сп'яніння є очевидними. Відеозаписом також зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом і не міг пояснити як він опинився перед виїздом на автомобільну дорогу (трасу). В автомобілі окрім ОСОБА_1 більше нікого не було.
Версія про не керування транспортним засобом з'явилась тільки в суді першої інстанції. Будь-яких пояснень, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом останній не надавав. Під час спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими, очевидно, останній вже не керував транспортним засобом, проте це не свідчить про те, що перед зупинкою він ним не керував.
Факт керування також підтверджується постановою серії ЕНА № 4122949 від 21.02.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесеної за фактом керування ОСОБА_1 в той самий час та місці, як і встановлені в оскарженій постанові суду у цій справі.
КУпАП не містить вимог, що факт керування транспортним засобом може встановлюватись на підставі певних визначених джерел доказів, тому така обставина може бути встановлена будь-якими доказами та аналізом їх сукупності, в тому числі і обстановкою, яка склалась на місці зупинки, поведінки та пояснень самого водія.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...
Порушень порядку проведення огляду та складення протоколу з порушенням вимог «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), апеляційним судом не встановлено.
Працівники поліції у відповідності до вимог закону склали стосовно останнього протокол, дотримуючись вимог ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1103 (зі змінами та доповненнями) та Інструкції.
Щодо доводів апелянта про те, що долучений до протоколу відеозапис не є безперервним, апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про обставини, які підлягають доказуванню у межах даної категорії справ. На долученому відеозапису зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння, його пояснення про керування транспортним засобом та вживання горілки перед цим, пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від такого проходження. Інші обставини з початку несення служби працівниками поліції та до закінчення їх зміни не мають доказового значення у даній справі.
Тобто, долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.
Диспозиція вказаної статті окреслює обставини, які підлягають доведенню в межах справи про адміністративне правопорушення і в даній справі такі обставини підтверджуються відеозаписом з відеореєстраторів працівників поліції та письмовими доказами у справі, тому будь-яких сумнівів у правильності та обґрунтованості висновку суду першої інстанції немає.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху).
За частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративно-караним є діяння, яке полягає, в тому числі у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан наркотичного сп'яніння.
За порушення водієм обов'язку, передбаченого п. 2.5 ПДР настає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто правові наслідки у виді складення протоколу, оскільки, як вже було зазначено вище, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП охоплює відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан сп'яніння і за такі дії настає адміністративна відповідальність.
Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення..., що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а доводи апеляційної скарги за своїм змістом є аналогічними з позицією захисту в суді першої інстанції і зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішення, власної оцінки доказів у справі, які захист тлумачить на свою користь, ігноруючи їх сукупність та об'єктивність відеозаписів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника Торубарова Андрія Володимировича залишити без задоволення.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун