Провадження № 11-сс/803/1662/25 Справа № 203/3214/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 13 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 12024041030003419 від 01 жовтня 2024 року стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемовська Донецької області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті статті 203-2 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 13 серпня 2025 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 302 800 гривень з покладенням на нього відповідних обов'язків строком до 11 жовтня 2025 року.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, має можливість переховуватись від суду та слідства, незаконно впливати на свідків, що свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та про неможливість запобіганню вказаним ризикам, без застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу. Зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнанні його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слід обрати запобіжний захід у вигляді застави з урахуванням положень ч. 3 ст. 182 КПК в розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки особисте зобов'язання не зможе запобігти вказаним вище ризикам.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі з доповненнями захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає про недоведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків. Вказує про неможливість внесення застави, а також на те, що 11 липня 2025 року слідчим суддею в іншому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 було змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту, який діяв понад 5 місяців, на домашній арешт в нічний час доби. На даний час з 14 серпня 2025 року підозрюваний перебуває на обліку в Дніпровській філії Дніпропетровського ОЦЗ як такий, що шукає роботу. Слідчий суддя не врахував, що підозрюваний характеризується з позитивної сторони, має постійне місце реєстрації та проживання, має міцні соціальні зв'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, в ході досудового слідства не переховувався, завжди прибував на вимогу слідчого на слідчі дії. За таких обставин, на думку захисника, ризики є непідтвердженими.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити, вважали ухвалу слідчого судді необґрунтованою, просили її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Апеляційний суд вважає, що висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 27 частини 2 статті 203-2 КК, є обґрунтованими і підтверджуються доказами, долученими до клопотання слідчого та не оскаржуються в апеляційній скарзі.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді і вважає їх обґрунтованими про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК, виходячи з наступного.
При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя належним чином врахував, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, має можливість переховуватись від суду та слідства, незаконно впливати на свідків, що свідчать про наявність вказаних ризиків. Зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнанні його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки особисте зобов'язання не зможе запобігти вказаним вище ризикам.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, слідчий суддя належним чином врахував обставини кримінального правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_7 , майновий стан підозрюваного, інші дані про нього, та з урахуванням положень ч. 3 ст. 182 КПК дійшов обґрунтованого висновку, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК, слід встановити на рівні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме - 302 800 грн. 00 коп.
Також апеляційний суд зважає на положення ч. 2 ст. 182 КПК, відповідно до яких застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При цьому, виходячи з положень ст. 176 КПК, застава є менш суворим запобіжним заходом порівняно з домашнім арештом або триманням під вартою, в той же час вона застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а її розмір має бути достатнім, щоб під умовою звернення внесених коштів у доход держави, підозрюваний не вдався до втечі та переховування від правоохоронних органів.
Слідчим суддею належним чином дотримано вимоги ч. 3 ст. 183 КПК та визначено запобіжний захід у вигляді застави, з належним урахуванням обставин даного конкретного кримінального провадження, зокрема вчинення злочину з корисливих мотивів, майнової спрямованості та розміру заподіяної шкоди.
Враховуючи вищевикладене вказаний розмір застави, на переконання апеляційного суду, не порушує принцип пропорційності та з урахуванням характеру інкримінованого ОСОБА_7 , тому не є явно непомірним для нього і до того ж може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями). Проте такий розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. При цьому, апеляційний суд враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, інші доводи апеляційної скарги захисника не спростовують висновків слідчого судді та суду апеляційної інстанції, а також законності і обґрунтованості оскарженої ухвали, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для її скасування.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам статей 177, 178, 183, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись статті 132, 176, 177, 181, 183, 193, 405, 407, 419 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 13 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного за частиною 2 статті 203-2 Кримінального кодексу України Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4