Провадження № 11-кп/803/2684/25 Справа № 243/3945/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12022053510000405 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_7 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янська Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 рік 6 місяців. Цивільний позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, 10000 грн.,-
Згідно вироку, заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 травня 2011 року по справі № 2-1397-2011 з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 20 квітня 2011 року, до досягнення дитиною повноліття.
Так, ОСОБА_8 є фізично здоровою особою, працездатним, обізнаний про обов'язок сплати аліментів на утримання своєї дитини. При цьому, маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), ігноруючи рішення суду та злісно ухиляючись від його виконання шляхом несплати аліментів, діючи всупереч ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, ОСОБА_8 не приймав участь в утриманні та вихованні доньки ОСОБА_9 , виплату аліментів не здійснював.
За період виникнення заборгованості, а саме з 01.02.2022 р. по 03.04.2025 р. ОСОБА_8 офіційно не працевлаштовувався, заходів до пошуку роботи не вживав, до центру зайнятості населення не звертався, отримував певний дохід від тимчасових (неофіційних) робіт, однак жодних виплат аліментів на користь неповнолітньої дитини не зробив.
Будучи обізнаним про необхідність виконання свого обов'язку з виплати аліментів та можливості настання кримінальної відповідальності, ОСОБА_9 злісно ухилився від їх сплати, що призвело до виникнення заборгованості з виплати аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.02.2022 по 03.04.2025 в розмірі 114337,30 гривень, що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Потерпіла ОСОБА_7 подала цивільний позов, у якому просила: збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_8 на її користь на утримання неповнолітньої доньки, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі від 6000 грн. до 8000 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілої компенсацію за моральну шкоду в сумі 50000 грн.
ВирокомСлов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2025 року визнано ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 6 місяців.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 в частині збільшення розміру аліментів залишено без розгляду.
Роз'яснено потерпілій її право на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 в частині стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, 10000 грн.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Вважає рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Наголошує, що суд не прийняв до уваги її прохання щодо збільшення суми аліментів, а також моральної компенсації в сумі 50000 грн. та безпідставно залишив її вимоги без розгляду. Вказує, що обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, і кожен раз каявся та визнавав провину, однак виконувать свої батьківські обов'язки та сплачувати аліменти так і не почав. Звертає увагу на розмір боргу по аліментам. Просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_8 на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі не менше 5000 грн. на місяць, та стягнути з ОСОБА_8 , відповідно до ст. 196 Сімейного Кодексу України неустойку (пеню) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, а також стягнути аліменти за минулий час, які ОСОБА_8 повинен був сплачувати, але вона їх не отримувала у зв'язку з його ухиленням від їх сплати. Просить стягнути з ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 50000 грн., але не менше 20000 грн., Також просила суд розглядати справу за її відсутності у зв'язку з віддаленістю місця проживання та неможливістю залишити дітей.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга потерпілої не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 164 КК України потерпілою не оспорюється.
Стосовно доводів апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_7 про безпідставне залишення без розгляду її вимог про збільшення розміру аліментів колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Отже, в рамках судового розгляду кримінального провадження потерпілою стороною або її представником може бути поданий цивільний позов, який стосується саме відшкодування завданої діями обвинуваченого матеріальної або моральної шкоди.
Заявлені потерпілою ОСОБА_7 позовні вимоги в частині збільшення розміру аліментів не підлягають розгляду в рамках кримінального провадження про притягнення ОСОБА_8 до відповідальності за ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тому висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду цих позовних вимог є обґрунтованим.
Крім того, потерпілій роз'яснено її право на звернення до суду з позовом про збільшення аліментів в порядку цивільного судочинства.
При визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції врахував глибину та характер страждань потерпілої ОСОБА_7 , яка самотужки виховує та утримує спільну з обвинуваченим ОСОБА_8 дитину через самоусунення останнього від виконання своїх батьківських обов'язків, який не приймає участі у вихованні та утриманні доньки, не сплачує аліменти, в результаті чого має заборгованість за аліментами в розмірі 114337,30 гривень.
Отже, на думку колегії суддів, визначена судом першої інстанції сума у рахунок відшкодування моральної шкоди відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для скасування або зміни вироку суду першої інстанції, тому апеляційна скарга потерпілої не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2025 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: