Провадження № 22-ц/803/9372/25 Справа № 177/474/24 Суддя у 1-й інстанції - Строгова Г. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
16 вересня 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 177/474/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бондаренко Євгеній Володимирович, на заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року, яке ухвалено суддею Строговою Г.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 08 квітня 2024 року, -
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 21 серпня 2017 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено Кредитний договір № Р20.217.73410.
07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 07072023, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №4 від 07.07.2023 до договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № Р20.217.73410 від 21 серпня 2017 року сумі 93459,66 грн., з яких: 34273,93 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 59221,73 грн. сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 07.07.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитним договором № Р20.217.73410 в розмірі 9395,66 грн.
Відповідач з моменту відступлення права вимоги жодного платежу по кредитному договору не здійснив, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № Р20.217.73410 в розмірі 93495,66 грн, а також, судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № Р20.217.73410 від 21.08.2017 в розмірі 93495 гривень 66 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу - 34273 гривні 93 копійки, заборгованості за відсотками - 59221 гривня 73 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3028 гривень 00 копійок, в рахунок сплати судового збору.
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бондаренко Є.В., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не повідомив відповідача ОСОБА_1 належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки, станом на час розгляду справи, останній перебував у відрядженні та судову кореспонденцію не міг отримати за місцем свого проживання, у зв'язку з чим не надав відзив на позовну заяву.
Заявлений до стягнення розмір заборгованості не підтверджено умовами договору та належним розрахунком. Так, з наданого позивачем розрахунку неможливо встановити звідки взялися саме такі суми боргу, яким чином і ким вони вирахувані, яка сума кредиту була отримана відповідачем ОСОБА_1 в установі банку кредитора, яка сума тіла кредиту, відсотків за користування кредитом і комісій повернута банку позичальником, які відсоткові ставки приймались до уваги (відповідно до п. 1.3. Кредитного договору діяла змінна відсоткова ставка). Таким чином, позивачем не доведений розмір заборгованості ОСОБА_1 за цим кредитним договором, але він був взятий судом за основу при ухваленні рішення суду в цій справі.
Наголошує на тому, що після отримання кредитних коштів ОСОБА_1 добросовісно виконував взяті на себе обов'язки з погашення кредиту згідно узгодженого графіку по 3109,79 грн. щомісяця. Одного разу навіть вніс до каси банку 20 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості, після чого вважав свої зобов'язання перед банком повністю виконаними, у зв'язку з чим вважає, що у нього відсутні боргові зобов'язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копії відзиву іншим учасникам справи, представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обгрунтованим, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка Є.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 серпня 2017 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено Кредитний договір № Р20.217.73410, предметом якого є надання банком позичальнику кредиту (грошових коштів) на поточні потреби в сумі 54 400,00 грн., строком на 36 місяців, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з відсотками та платежами згідно з умовами цього договору. За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі 15 % від залишкової суми кредиту. Відповідно до п.6 зазначеного договору сторони погодили Графік щомісячних платежів за кредитним договором, що підтверджується підписом відповідача (а. с. 6-7).
Згідно паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем, сума кредиту складає 54400,00 грн., термін користування кредитом: 36 місяці; спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом (зарахування кредитних коштів на поточний рахунок споживача), погашення основної суми кредиту: щомісячно, річна змінювана процентна ставка: 15 %; реальна річна процентна ставка: 94,40 %; випуск БПК до поточного рахунку: 100 грн. (а.с. 8).
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, шляхом перерахування на банківський поточний рахунок позичальника, що підтверджується ордером-розпорядження № 1 про видачу кредиту (а.с. 13).
07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 07072023, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.15-16).
Згідно п. 2.1 договору факторингу, клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 2.2 договору факторингу, Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується Сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього Договору та надсилається Клієнтом Фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі в день укладення цього Договору. Реєстр Боржників після належного його підписання сторонами вважається невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 4 від 07.07.2023 (а.с.17) до договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 93495,66 грн., з яких: 34273,93 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 59221,73 грн. сума заборгованості за відсотками.
Згідно п.4.4 договору факторингу, у разі одержання Клієнтом будь-яких коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості Боржника та/або інших платежів за Кредитним Договором, Право Вимоги по якому передане фактору за цим Договором, перераховувати на користь фактора суми таких грошових коштів у повному обсязі, не пізніше 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з моменту отримання таких коштів Клієнтом, на рахунок фактора, вказаний в розділі 15 Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов'язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні даній Боржників: прізвище, ім'я, по-батькові, номер облікової картки платника податків, номер кредитного договору, суму та дату перерахування.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 07.07.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Згідно наданого суду розрахунку, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № Р20.217.73410 в розмірі 93495,66 грн. (а.с. 14), з яких: 34273,93 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 59221,73 грн. сума заборгованості за відсотками.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № Р20.217.73410 від 21 серпня 2017 року, суд першої інстанції виходив з факту отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів та неналежного виконання зобов'язання за укладеним кредитним договорам позичальником в частині повернення кредиту та сплати відсотків і комісії за його користування й права позивача, у зв'язку з цим, вимагати від відповідача повернення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, які були досліджені в судовому засіданні.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначеніу ст. 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Встановлено та не оспорюється сторонами, що 21 серпня 2017 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено Кредитний договір № Р20.217.73410, предметом якого є надання банком позичальнику кредиту (грошових коштів) на поточні потреби в сумі 54 400,00 грн., строком на 36 місяців, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з відсотками та платежами згідно з умовами цього договору. За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі 15 % від залишкової суми кредиту. Відповідно до п.6 зазначеного договору сторони погодили Графік щомісячних платежів за кредитним договором, що підтверджується підписом відповідача (а. с. 6-7).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується належними доказами те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, у результаті чого утворилась заборгованість у розмірі пред'явленої до стягнення суми, який відповідачем ОСОБА_1 не спростовано.
Доводи апеляційної скарги про те, що, після отримання кредитних коштів, ОСОБА_1 добросовісно виконував взяті на себе обов'язки з погашення кредиту згідно узгодженого графіку по 3109,79 грн. щомісяця, та одного разу навіть вніс до каси банку 20 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості, після чого вважав свої зобов'язання перед банком повністю виконаними, колегією суддів не приймаються, оскільки суду не надано доказів на підтвердження цих обставин, як і не заявлено клопотання про витребування відповідних доказів, у випадку неможливості отримати такі докази самостійно.
Матеріали справи свідчать, що нарахування відсотків у сумі 59221,73 грн. здійснено АТ «Ідея Банк» відповідно до умов Кредитного договору, у межах строку кредитування, й власного розрахунку заборгованості відповідачем не надано.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
07.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 07072023, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.15-16).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 4 від 07.07.2023 (а.с.17) до договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 93495,66 грн., з яких: 34273,93 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 59221,73 грн. сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, до фактора перейшли всі права та обов'язки клієнта, як сторони, які виникли на підставі кредитного договору в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення договору факторингу. Договір факторингу на вимогу сторін чи зацікавлених осіб не визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбаченастаттею 204 ЦК України, не спростована.
Отже, внаслідок укладення вказаного договору відбулася зміна кредитора, а саме ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 , прийнявши умови договору, не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту у розмірі та на умовах, визначених укладеним правочином, презумпція правомірності якого не спростована.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту відповідачем не спростовано, а також не доведено належними доказами відсутність такої заборгованості перед позивачем чи попереднім кредитором АТ «Ідея Банк».
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту між ним та АТ «Ідея Банк» в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 93495,66 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляд справи без належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, колегією суддів не приймаються, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, копія позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, які направлялися судом на адресу реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 36, 37, 43).
Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли своє підтвердження, оскільки повернення судової кореспонденції, яка була направлена за адресою місця проживання ОСОБА_1 , що зареєстрована у встановленому законом порядку, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», вважається належним врученням судового повідомлення про призначення справи до розгляду.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бондаренко Євгеній Володимирович, - залишити без задоволення.
Заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 17 вересня 2025 року.
Головуючий:
Судді: