17 вересня 2025 року
м. Київ
справа №320/35891/24
адміністративне провадження № К/990/33992/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі № 320/35891/24 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Приватне акціонерне товариство «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 квітня 2024 року № 307370413, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних до позивача було застосовано штраф у розмірі 5 242 114,64 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 серпня 2024 року № 928780413 у частині застосування до Приватного акціонерного товариства «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» штрафних санкцій у розмірі 5 178 602,47 грн. У іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків, а саме: шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та належним чином оформленого документа про сплату судового збору.
Відповідно до інформації, наявної в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві в підсистемі «Електронний суд» 21 серпня 2025 року о 22:37 год.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Головне управління ДПС у місті Києві подало до Верховного Суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги. У поданому клопотанні скаржник просить: поновити строк на касаційне оскарження; відстрочити сплату судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Стосовно посилання скаржника на введення воєнного стану на території України, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Сам лише факт введення воєнного стану на території України не свідчить про наявність обставин, які перешкоджають скаржнику виконати вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху у строк встановлений судом, з урахуванням того, що скаржник як суб'єкт владних повноважень не зазначив конкретних обставин та не надав відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовлює необхідність відстрочити сплату судового збору.
Станом на 17 вересня 2025 року недоліки касаційної скарги не усунуто, документ про сплату судового збору не подано.
За приписами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 121, 132, 133, 169, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі № 320/35891/24 - повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко