17 вересня 2025 року
м. Київ
справа №826/9693/13-а
адміністративне провадження №К/990/15907/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року (колегія у складі суддів Головенка О.Д., Колеснікової І.С., Перепелиці А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року (колегія у складі суддів Мєзєнцева Є.І., Епель О.В., Файдюка В.В.)
у справі № 826/9693/13-а
за позовом ОСОБА_2
до Національного банку України
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди,
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до суду з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.09.2023) просив:
- встановити факт видання Правлінням Національного банку України актів індивідуальної дії - рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 № 906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 № 548 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» «Банк «Таврика» такими, що не були доведені до вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» у встановленому порядку;
- визнати неправомірним застосування актів індивідуальної дії: рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 № 906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 № 548 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та протиправне обмеження і позбавлення позивача в позасудовий спосіб права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю - власними заощадженнями у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика»;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Національного банку України, що призвели до дискримінації позивача на володіння депозитними заощадженнями та відсотками за ними у Публічному акціонерному товариству «Банк «Таврика», внаслідок видання та застосування індивідуальних актів - рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 № 906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 № 548 та від 20.03.2013 № 97, визнати їх нечинними;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Національного банку України внаслідок неналежного банківського нагляду за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та захисту прав його вкладників, що призвели до незаконного списання коштів 27.11.2012 з кореспондентського рахунку Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» під час роботи комісії Національного банку України в Публічному акціонерному товариству «Банк «Таврика» у розмірі 211837947 гривень 47 копійок за нелегітимним електронним підписом колишнього виконуючого обов'язки голови правління Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_3, який на дату списання коштів офіційно був звільнений і, крім того, виконував раніше службові обов'язки без погодження з НБУ;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Національного банку України щодо неналежного банківського нагляду за Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» та захисту прав його вкладників під час роботи комісії Національного банку України в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», що призвели до виведення ліквідаційних матеріальних застав за кредитними договорами, а саме: іпотеки нерухомого майна (на загальну суму 98559 гривень 90 копійок), майнових прав на грошові кошти (депозити) (на загальну суму 107928 гривень 50 копійок) та незаконної заміни об'єктів іпотеки (на загальну суму 406037 гривень 80 копійок) на твори образотворчого мистецтва;
- відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю Національного банку України, що призвели до обмеження та позбавлення (дискримінації) позивача права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю - власними заощадженнями та відсотками за ними, що були розміщені за договорами банківських страхових вкладів у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», терміни яких закінчились, у розмірах, що на 09.04.2013 становили 26 487 доларів 75 центів, 36 935 євро 40 євроцентів, 695 894 гривні 18 копійок, що визначено у листі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.04.2013 вих. № 11-02/1496/1.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 15.11.2024 позов задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.02.2024 скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, а натомість прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову.
Надалі Верховний Суд постановою від 30.01.2025, задовольнивши касаційну скаргу позивача, скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 - без змін.
15.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в якій він просив скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2025 касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 826/9693/13-а прийнято до розгляду, відкрито по ній касаційне провадження.
Згодом на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) надійшла заява про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025. У цій заяві ОСОБА_1 просить приєднати його до касаційної скарги ОСОБА_2 та зазначає про підтримання позовних вимог останнього. В обгрунтування наявності підстав для приєднання до касаційної скарги заявник вказує на те, що оскаржувані судові рішення можуть також вплинути на його права та обов'язки, як постраждалого вкладника Банку.
Перевіряючи наявність підстав для приєднання до касаційного скарги, Суд виходить з такого.
Статтею 336 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, у будь-який час до початку касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги.
До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання копії заяви іншим учасникам справи.
Заява про приєднання до касаційної скарги може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Виходячи зі змісту та доводів касаційної скарги і заяви про приєднання до такої скарги, а також ознайомившись з їх матеріалами, Суд дійшов висновку, що при вирішенні позовних вимог ОСОБА_2 у справі № 826/9693/13-а суди першої та апеляційної інстанцій також вирішили й питання про права та інтереси ОСОБА_1 .
Таким чином, перевіривши вказану заяву на предмет відповідності вимогам процесуального закону, Суд не вбачає перешкод для її прийняття та приєднання її вимог до касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 166, 336 КАС України, Верховний Суд,-
1. Прийняти заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 826/9693/13-а за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди.
2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко