17 вересня 2025 року
Київ
справа № 280/10711/24
адміністративне провадження № К/990/35781/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі № 280/10711/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
27.08.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2024 : №0719067-2409-0830-UA23060070000082704, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у сумі 1570,27 грн; № 0719066-2409-0830-UA23060070000082704, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у сумі 575,74 грн.
Верховний Суд ухвалою від 28.08.2025 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску; платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги; надати уточнену касаційну скаргу з наведенням обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд зокрема встановив, що касаційну скаргу подано на судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження. Однак, доводів з належним їх обґрунтуванням про наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі не було наведено.
Верховний Суд звернув увагу скаржника, що у випадку відсутності у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) винятків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.
ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» 29.08.2025 надіслало, зокрема, уточнену касаційну скаргу, яка в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичною її попередній редакції (без наведення обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України).
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній до 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування рішень контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі 2146,01 грн.
Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, для визначення справи незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Однак, скаржник на пропозицію суду не обґрунтував існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України і такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі № 280/10711/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко