печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26868/25-к
пр. 1-кс-23744/25
14 серпня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023000000000986 від 07.11.2023, -
Прокурор кримінальному провадженні - прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 62023000000000986 від 07.11.2023 про арешт майна, вилученого під час проведення обшуку 29.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 у справі №757/22326/25-к сейфової скриньки НОМЕР_4, яка знаходиться у приміщенні відділення АТ КБ «ПриватБанк» (третє столичне № 26), за адресою: м. Київ, вул. Івана Драча, 1, та яка орендується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі заяви № 20241002000022, доступ до якої на підставі довіреності має ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме: довіреність від ОСОБА_4 на ОСОБА_5 щодо користування та розпорядження сейфовою скринькою № НОМЕР_5 від 02.10.2024 на 1 арк.; копія довіреності від ОСОБА_6 на ОСОБА_5 щодо користування та розпорядження сейфовою скринькою № НОМЕР_5 від 02.10.2024 на 1 арк.; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 53824884 на 1 арк.; грошові кошти, візуально схожі на євро на загальну суму 78 775 (сімдесят вісім тисяч сімсот сімдесят п?ять) євро; грошові кошти, візуально схожі на долари США на загальну суму 99 860 (дев'яносто дев?ять тисяч вісімсот шістдесят) доларів США; довідка АТ КБ «ПриватБанк» № E.K3.0.0.0.0/8-250529/78268 від 29.05.2025 на 1 арк.
Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою спеціальної конфіскації.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Клопотання обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000986 від 07.11.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 4. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 4. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 366 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що у період з травня по серпень 2022 року, начальник відділу забезпечення військово-технічним майном управління забезпечення озброєнням ІНФОРМАЦІЯ_6 (надалі - начальник відділу Центрального управління) ОСОБА_10 та начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 (надалі - начальник Центрального управління) ОСОБА_8 , будучи військовими службовими особами, діючи за попередньою змовою між собою, умисно, з корисливим мотивом та метою, в інтересах директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» ОСОБА_7 , перевищили свої службові повноваження під час дії воєнного стану, шляхом забезпечення перемоги ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» у закупівлі ІНФОРМАЦІЯ_7, відповідно до К021:2015 - 35420000-4 - частини ІНФОРМАЦІЯ_10 та подальшого укладення державного договору (контракту) на поставку товарів оборонного призначення за державні кошти саме з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» за цінами, які значно перевищують ринкові.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_8 , який діяв на підставі довіреності №220/141/д від 05.04.2022 укладено з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» (код ЄДРПОУ НОМЕР_7), в особі директора ОСОБА_7 договір про закупівлю товарів за державні кошти № 370/3/5/2/2/164 від 17.05.2022 щодо поставлення відповідно до ДК021:2015 - 35420000-4 - частини ІНФОРМАЦІЯ_10, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_11.
Водночас установлено, що начальник відділу Центрального управління ОСОБА_10 та начальник Центрального управління ОСОБА_8 , будучи військовими службовими особами, відповідальними за організацію та укладання державних договорів (контрактів), діючи за попередньою змовою між собою, умисно, з корисливим мотивом та метою, в інтересах ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9», перевищуючи свої службові повноваження, без проведення аналізу та документального підтвердження ринкових цін погодилися на комерційну пропозицію ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» про закупівлю товарів ІНФОРМАЦІЯ_12, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_13 за цінами, що значно перевищують ринкові.
Як наслідок, з рахунку платника - ІНФОРМАЦІЯ_14 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6), відкритого в Державній казначейській службі UA428201720343100002000018611, на рахунок отримувача ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» (код ЄДРПОУ НОМЕР_7), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 у період часу з 06.06.2022 по 22.08.2022 перераховано грошові кошти на загальну суму 35 600 000,00 грн без ПДВ, відповідно до умов зазначеного вище Договору.
Враховуючи вищевикладене, в результаті завищення вартості військового майна,придбаного у ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» за договором №370/3/5/2/2/164 від 17.05.2022 про закупівлю товарів за державні кошти, підтверджуються документально втрати фінансових активів (збитки) ІНФОРМАЦІЯ_14 у сумі 7 146 978,00.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_8 , який діяв на підставі довіреності № 220/141/д від 05.04.2022 укладено з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» (код ЄДРПОУ НОМЕР_7), в особі директора ОСОБА_7 договір про закупівлю товарів за державні кошти № 370/3/5/2/2/289 від 24.08.2022 щодо поставлення відповідно до ДК021:2015 - 35420000-4 - частини ІНФОРМАЦІЯ_10, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_15.
Водночас встановлено, що начальник відділу Центрального управління ОСОБА_10 та начальник Центрального управління ОСОБА_8 , будучи військовими службовими особами, відповідальними за організацію та укладання державних договорів (контрактів), діючи за попередньою змовою між собою, умисно, з корисливим мотивом та метою, в інтересах ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9», перевищуючи свої службові повноваження, без проведення аналізу та документального підтвердження ринкових цін погодилися на комерційну пропозицію ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» про закупівлю товарів ІНФОРМАЦІЯ_12, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_16 за цінами, що значно перевищують ринкові.
Як наслідок, з рахунку платника - ІНФОРМАЦІЯ_14 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6), відкритого в Державній казначейській службі UA428201720343100002000018611, на рахунок отримувача - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» (код ЄДРПОУ НОМЕР_7), відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 у період часу з 12.09.2022 по 17.01.2023 перераховано грошові кошти на загальну суму 136 079 000,00 грн без ПДВ, відповідно до умов зазначеного вище Договору.
Враховуючи вищевикладене, в результаті завищення вартості військового майна, придбаного у ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» за договором № 370/3/5/2/2/289 від 24.08.2022 про закупівлю товарів за державні кошти, підтверджуються документально втрати фінансових активів (збитки) ІНФОРМАЦІЯ_14 у сумі 75 859 738,00 грн.
Таким чином, внаслідок укладення вищевказаних договорів, державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_14 завдано шкоди на загальну суму 83 006 716,00 грн.
Разом з тим встановлено, що після отримання бюджетних коштів ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9», здійснило ряд фінансових операцій по перерахунку частини вказаних грошових коштів на рахунки пов?язаних між собою юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з явними ознаками фіктивності, які у подальшому обготівковувалися та витрачалися учасниками протиправної схеми на придбання цінного рухомого та нерухомого майна.
Зокрема, у період надходження бюджетних коштів від ІНФОРМАЦІЯ_14 на рахунки ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» на підставі вищевказаних державних договорів (контрактів), родина директора вказаного підприємства - ОСОБА_7 придбала майна майже на 17 млн. грн., що значно перевищує офіційні доходи останніх.
Крім того, спосіб життя ОСОБА_7 та членів його родини свідчить про щоденні витрати грошових коштів, у зв?язку з чим доводи останніх щодо заощадження та отримання фінансової допомоги від сторонніх осіб критично розцінюються стороною обвинувачення. Зокрема, у ході досудового розслідування установлено, що ОСОБА_7 у період 2022-2023 років неодноразово користувався оборотними коштами ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» для купівлі коштовних речей, комп'ютерної техніки, мобільних телефонів для членів своєї сім?ї, а також залучав кошти інших пов?язаних підприємств, таких як ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_17», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_18» для безготівкового розрахунку.
Серед іншого, вищевказане може свідчити про можливість легалізації (відмивання) суб'єктами підприємницької діяльності грошових коштів, одержаних злочинним шляхом від завідомо збиткових для держави контрактів (договорів) про поставку майна, шляхом здійснення фінансової операції, а саме перерахування грошових коштів на банківські рахунки підконтрольних юридичних та фізичних осіб та подальше їх обготівкування, вчинене в особливо великому розмірі.
Так, 20.01.2025 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Крім того, 20.01.2025 начальнику відділу забезпечення військово-технічним майном управління забезпечення озброєнням ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Крім того, 20.01.2025 колишньому директору ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Також, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 з метою зберігання грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, а також інших речей та документів, що стосуються діяльності ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9» та мають значення для досудового розслідування, орендує індивідуальні банківські скриньки у АТ КБ «ПриватБанк», які оформлені на членів сім?ї останнього.
У зв'язку з вищевикладеним, у рамках вказаного кримінального провадження, 29.05.2025 у період часу з 15 год. 40 хв. по 18 год. 18 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 у справі № 757/22326/25-к проведено обшук сейфової скриньки НОМЕР_4, яка знаходиться у приміщенні відділення АТ КБ «ПриватБанк» (трете столичне № 26), за адресою: м. Київ, вул. Івана Драча, 1, та яка орендується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі заяви № 20241002000022, доступ до якої на підставі довіреності має ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Під час проведення обшуку виявлено та вилучено наступні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, однак мають значення для досудового розслідування, а саме: довіреність від ОСОБА_4 на ОСОБА_5 щодо користування та розпорядження сейфовою скринькою № НОМЕР_5 від 02.10.2024 на 1 арк.; копія довіреності від ОСОБА_6 на ОСОБА_5 щодо користування та розпорядження сейфовою скринькою № НОМЕР_5 від 02.10.2024 на 1 арк.; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 53824884 на 1 арк.; грошові кошти, візуально схожі на євро на загальну суму 78 775 (сімдесят вісім тисяч сімсот сімдесят п?ять) євро; грошові кошти, візуально схожі на долари США на загальну суму 99 860 (дев'яносто дев?ять тисяч вісімсот шістдесят) доларів США; довідка АТ КБ «ПриватБанк» № E.K3.0.0.0.0/8-250529/78268 від 29.05.2025 на 1 арк.
Вмотивованою постановою слідчого від 29.05.2025 вилучені під час проведення обшуку речі та документи визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62023000000000986 від 07.11.2023.
Так, у ході проведення вищевказаного обшуку, з урахуванням наявної інформації, яка міститься у матеріалах кримінального провадження, отримано відомості про те, що перелічені речі, зокрема грошові кошти можуть мати доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки можуть бути коштами, які отримано незаконним шляхом від фінансово-господарських операцій підприємств, очолюваних та пов?язаних з діяльністю підозрюваного ОСОБА_7 , таких як ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9», ТОВ «Національна промислова компанія», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_18», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_17» та інші.
Водночас оренда сейфової скриньки ОСОБА_4 , який є тестем ОСОБА_11 , може використовуватися останнім як засіб конспірації, з метою приховування та збереження незаконно набутих активів.
Таким чином, є обґрунтована необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою збереження речових доказів, а також з метою спеціальної конфіскації.
Прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_12 подав заяву про розгляд справи у відсутність власника майна та його представника, просив відмовити у задоволенні клопотання з підстав, викладених у запереченнях.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 10 ст. 171 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 171 КПК України).
Відповідно до положень ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Разом з тим, в даному випадку, слідчий суддя звертає увагу, що визнання вилученого в ході обшуку майна речовим доказом в даному кримінальному провадженні не є безумовною підставою для накладення арешту на таке майно, а виходячи зі змісту постанови про визнання речовим доказом - остання не містить переліку критеріїв відповідності вилученого майна ознакам речового доказу, що зазначені в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, зокрема, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, зазначених у п. 1-4 ч. 1 цієї статті. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача (ч. 4 ст. 96-2 КК України).
Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що вилучені під час обшуку 29.05.2025 сейфової скриньки НОМЕР_4, яка знаходиться у приміщенні відділення АТ КБ «ПриватБанк» (третє столичне № 26), за адресою: м. Київ, вул. Івана Драча, 1, та яка орендується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , речі та документи, відповідають критеріям ч. 1 ст. 170, ст. 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також факту приховування коштів, набутих кримінально-протиправним шляхом.
Прокурором доведено, що вказані речі та документи є речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають вагоме значення для досудового розслідування.
Разом із тим, вказане майно постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62023000000000986 від 07.11.2023.
Окрім того, у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Зважаючи на обставини, розслідування яких здійснюється у межах цього кримінального провадження, прокурором доведено, що висновок органу досудового розслідування про те, що вилучені грошові кошти, які знаходились в сейфові скриньці НОМЕР_4, яку орендує ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є доходами від них, є обґрунтованим. А отже, вилучення зазначених грошових коштів під час проведення обшуку, навіть попри відсутність відповідного дозволу в ухвалі слідчого судді, повністю відповідало вимогам статей 234, 236 КПК України, оскільки існували розумні підстави вважати, що вказані кошти мають важливе значення для кримінального провадження.
Крім цього, вказані кошти можуть бути коштами, які отримано незаконним шляхом від фінансово-господарських операцій підприємств, очолюваних та пов?язаних з діяльністю підозрюваного ОСОБА_7 , таких як ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_9», ТОВ «Національна промислова компанія», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_18», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_17». Відтак, такі кошти, можуть підпадати під критерій таких, що набуті кримінально-протиправним шляхом, а також підлягати спеціальній конфіскації, у разі доведення причетності останнього до вчинення кримінальних правопорушень.
Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, знищення майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно, яке зазначено у клопотанні прокурора.
Керуючись ст. ст. 91, 131, 132, 170-173, 309, 376, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 62023000000000986 від 07.11.2023 та спеціальної конфіскації, на майно, вилучене під час проведення обшуку 29.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 у справі №757/22326/25-к сейфової скриньки НОМЕР_4, яка знаходиться у приміщенні відділення АТ КБ «ПриватБанк» (третє столичне № 26), за адресою: м. Київ, вул. Івана Драча, 1, та яка орендується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі заяви № 20241002000022, доступ до якої на підставі довіреності має ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:
- довіреність від ОСОБА_4 на ОСОБА_5 щодо користування та розпорядження сейфовою скринькою № НОМЕР_5 від 02.10.2024 на 1 арк.; копія довіреності від ОСОБА_6 на ОСОБА_5 щодо користування та розпорядження сейфовою скринькою № НОМЕР_5 від 02.10.2024 на 1 арк.;
- витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 53824884 на 1 арк.;
- грошові кошти, візуально схожі на євро на загальну суму 78 775 (сімдесят вісім тисяч сімсот сімдесят п?ять) євро;
- грошові кошти, візуально схожі на долари США на загальну суму 99 860 (дев'яносто дев?ять тисяч вісімсот шістдесят) доларів США;
- довідка АТ КБ «ПриватБанк» № E.K3.0.0.0.0/8-250529/78268 від 29.05.2025 на 1 арк.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1