Справа № 756/3454/25
Номер провадження № 1-кп/756/1185/25
17 вересня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, яке внесене 31.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100070002799, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостки Сумської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживав за адресою АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1. У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
1.2. Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання в порядку до ст. 331 КПК України про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, оскільки обраний раніше запобіжний захід у вигляди тримання під вартою спливає 22.09.2025.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає наступне, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може впливати на свідків є те, що останньому відомі особи, які є свідками в кримінальному провадженні, як і місця їх проживання, бо останньому в порядку ст. 290 КПК України було вручені матеріали досудового розслідування, де наведені всі анкетні дані цих осіб. Обвинувачений шляхом погрози може схилити свідків до дачі неправдивих показань, відмови взагалі від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на здійснення судового розгляду, ураховуючи й те, що розгляд справи розпочався, а свідки допитані не були.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується є те, що обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин, не має міцних соціальних зв'язків, а також не має сталого матеріального доходу. Кримінальне правопорушення за яким ОСОБА_4 обвинувачується носило стійкий характер та була системною, а отже, з метою отримання прибутку, останній може продовжити діяльність за якою обвинувачується наразі.
В обґрунтування ризику перешкоджати повному всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, прокурор посилається на мету, спосіб та обстановку вчинення злочину ОСОБА_6 , беручи до уваги винятковий характер та суспільну небезпечність злочину, а отже є ризик приховування, знищення доказів, а також повідомлення невстановленим співучасникам інформації, яка надасть можливість останнім переховуватись.
2.2. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та просив застосувати запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою з тих підстав, що клопотання необґрунтоване, а ризики жодними чином не підтверджуються.
2.3. Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисника, просив змінити запобіжний захід.
3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
3.2. Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії підготовчого судового засідання суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати розсудливу людину в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Отже, суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого продовження строку дії запобіжного заходу.
3.4. Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення обвинуваченого та захисника у судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_4 , може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, (ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Оскільки в країні триває війна, що ускладнює здійснення контролю за переміщенням осіб, ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків та сталого матеріального доходу, бо офіційно не працевлаштований, як і те, що ОСОБА_4 інкриміноване кримінальне правопорушення з корисливим мотивом, а отже, через відсутність сталого матеріального доходу останній може ще продовжити вчиняти правопорушення, які є аналогічними за якими останньому було висунуте обвинувачення.
Отже, на думку суду, наразі існують підстави для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу. Також суд наголошує, що наразі саме запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особистості обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченого та наведені прокурором у клопотанні, як і тяжкість покарання в випадку визнання ОСОБА_4 винуватим.
Суд відхиляє доводи прокурора щодо ризику про незаконне впливання на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КК України), оскільки прокурором не доведено, так як і не надано документів, що свідчать про такий ризик, а лише перерахування таких дій не означає їх виконання, що можливо оцінюватись лише в сукупності з іншими доказами.
3.5. А отже, судом наведено існування саме тих достатніх підстав відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які, на його думку, є доказами в розумінні положень ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку суду, саме запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу та особистості обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.
3.6. Судом, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при прийнятті такого рішення, було також вивчено відомості, що характеризують особистість обвинуваченого, які наведені прокурором у клопотанні. Наведене свідчить, що відсутні підстави для того, аби змінити обраний ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під варти на більш м'який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ст. 331 КПК України запобіжного заходу на час розгляду справи судом.
3.7. Ураховуючи викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є і надалі актуальним, суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого з приводу продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до висновку про необхідність продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 30 діб (ураховуючи клопотання прокурора).
3.8. За ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави.
У зв'язку з тим, що формулювання обвинувачення стосується особливо тяжкого злочину пов'язаного з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 182 КПК України ОСОБА_4 слід не визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись статтями 7, 31, 110, 132, 176 - 178, 181-186, 193 - 199, 314-316, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 в вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 в вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.
Запобіжний захід у вигляді застави - не визначати.
Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню, а останнім днем строку дії ухвали є 15.10.2025
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також для виконання конвойній службі.
Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1