17.09.2025 Справа № 756/13517/25
Справа №756/13517/25
Провадження № 2/756/7438/25
17 вересня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Оболонського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05.09.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку тим, що в порушення п. 2 ч. 1 ст.177 ЦПК України позивачем не надано доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Зобов'язано позивача надіслати відповідачу копію позовної заяви та всіх доданих до неї документів, згідно переліку, за зареєстрованим місцем проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , та надати суду докази надсилання відповідачу копії позову з додатками поштою листом з описом вкладенням.
На виконання вказаної ухвали суду представником позивача 16.09.2025 до суду надіслано заяву про усунення недоліків, з якої вбачається, що позивачем зазначені в ухвалі суду від 05.09.2025 недоліки усунені не повністю.
Так, з наданого позивачем опису вкладення поштового відправлення убачається, що відповідачу ОСОБА_1 був направлений позов з додатками на трьох аркушах, у той час, як до позовної заяви долучено додатки у кількості 30 штук.
Таким чином, представником позивача не були виконані вимоги п. 2 ч. 1 ст.177 та ст. 43 ЦПК України.
У зв'язку з наведеним позовна заява відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Повернення позову у даному випадку не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з вказаним позовом до суду, у тому порядку, який встановлений Законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
Керуючись ст.ст. 2, 185, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О.Тиха