Справа №:755/16332/25
Провадження №: 1-кп/755/1627/25
"16" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП В м. Києві ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025100040001931 від 05.06.2025 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської обл., громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який є особою з інвалідністю 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
особи, відносно якої ставиться питання про застосування заходів медичного характеру, ОСОБА_4 ,
Слідчий Дніпровського УП ГУНП В м. Києві ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Судом визнано доведеним, що 05.06.2025 року близько 18 години 50 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи на території муніципального пляжу «Дитячий» на ПКіВ «Гідропарк» у м. Києві, що за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 5, помітив компанію малолітніх дітей, які на той момент відпочивали на казаному пляжі, після чого ОСОБА_4 наблизився до компанії вказаних малолітніх дітей, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повністю роздягнувся та, утримуючи дітей в полі свого зору, оголив свій статевий орган та почав демонструвати його вказаним малолітнім дітям, після чого, помітивши, що його дії привернули увагу малолітніх дітей, ОСОБА_4 на очах у дітей почав здійснювати акт онанізму, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві. У подальшому, почувши вимогу перехожого з приводу негайного припинення вказаних дій, ОСОБА_4 припинив свої дії, одягнувся та пішов з місця вчинення суспільно небезпечного діяння.
Допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_4 показав, що він дійсно 05.06.2025 року близько 18 години 50 хвилин прийшов на дитячий пляж ПКіВ «Гідропарк» у м. Києві, що за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 5, де в той час перебувала компанія малолітніх дітей, після чого він, усвідомлюючи, що за ним спостерігають вказані діти, повністю роздягнувся та ходив по території пляжу. Між тим, будь-яких непристойних дій, зокрема акту онанізму, він не вчиняв.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.
Суд же відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч. 1 ст. 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Тобто обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Так, у судовому засіданні були дослідженні наступні докази.
З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_14 звернувся до уповноваженої особи Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з указаною заявою, в якій зазначив, що 05.06.2025 року на дитячому пляжі ПКіВ «Гідропарк» у м. Києві невідомий чоловік вчинив розпусні дії відносно його малолітньої доньки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та її малолітніх друзів.
Згідно протоколу огляду місця події від 05.06.2025 року з додатком до нього, зокрема вбачається, що слідчим оглянуто земельну ділянку, а саме пляж на території ПКіВ «Гідропарк» у м. Києві, що за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 5.
Також згідно протоколу огляду від 06.06.2025 року з додатком, зокрема вбачається, що слідчим було оглянуто інформацію, яка опублікована у відкритому каналі «Київський репортер» у месенджері «Телеграм», в результаті чого виявлено публікацію з відеозаписом, на якому невстановлена особа перебуває в громадському місці без спідньої білизни.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.06.2025 року вбачається, що свідок ОСОБА_15 впізнав особу, зазначену на фотознімку № 4, яка 05.06.2025 року близько 18 години 40 хвилин на пляжу «Дитячий» ПКіВ «Гідропарк» у м. Києві перебувала оголеною, за її зовнішнім виглядом, а саме зачіскою, бородою та загальними рисами обличчя. Згідно з довідкою, доданою до вказаного протоколу, на фотознімку № 4 зображений ОСОБА_4 .
Крім того, згідно протоколу огляду речей від 06.06.2025 року з додатками, зокрема вбачається, що слідчим було оглянуто мобільний телефон «Redmi 13 Pro», з використанням якого було оглянуто інформацію, яка розміщена у месенджері «Телеграм», в результаті чого виявлено чотири відеозаписи, які в подальшому було записано на DVD-R диск.
Згідно протоколу огляду цифрових записів від 06.06.2025 року з додатками, зокрема вбачається, що слідчим було оглянуто чотири відеозаписи, записані на DVD-R диск, які були розміщені у месенджері «Телеграм» на мобільному телефоні «Redmi 13 Pro». На вказаних відеозаписах, зокрема відображено, що особа чоловічої статі, перебуваючи в громадському місці без будь-якого одягу, здійснює акт онанізму.
Відповідно до висновку експерта № 1130 від 04.08.2025 року, на теперішній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді: «Параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу. Апатико-дисоціативний тип дефекту» (згідно з МКХ-10: F20.0) і за своїм психічним станом на теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на період 05 червня 2025 року, останній виявляв ознаки хронічного психічного захворювання, у вигляді: «Параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу. Апатико-дисоціативний тип дефекту» (згідно з МКХ-10: F20.0) і за своїм психічним станом в той період часу не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Враховуючи клінічний перебіг наявних у під експертного ОСОБА_4 , 1965 р.н., вказаних психічних порушень по шизофренічному типу та відсутністю критики до свого стану - останній становить суспільну небезпеку і потребує поміщення його в спеціальний заклад для надання йому стаціонарної психіатричної допомоги, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь (відповідно до ст. 92 КК України).
Крім того, судом були досліджені висновки психолога за результатами проведення психологічної роботи з дитиною відносно малолітніх потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Отже, дослідивши, оцінивши та перевіривши зібрані у кримінальному провадженні докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Враховуючи викладене, суд, допитавши ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку про те, що час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння органом досудового розслідування встановлені правильно.
Крім того, суд вважає доведеним, що зазначене суспільно небезпечне діяння вчинене саме ОСОБА_4 .
У той же час, відповідно до висновку експерта № 1130 від 04.08.2025 року, на теперішній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді: «Параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу. Апатико-дисоціативний тип дефекту» (згідно з МКХ-10: F20.0) і за своїм психічним станом на теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на період 05 червня 2025 року, останній виявляв ознаки хронічного психічного захворювання, у вигляді: «Параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу. Апатико-дисоціативний тип дефекту» (згідно з МКХ-10: F20.0) і за своїм психічним станом в той період часу не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Враховуючи клінічний перебіг наявних у під експертного ОСОБА_4 , 1965 р.н., вказаних психічних порушень по шизофренічному типу та відсутністю критики до свого стану - останній становить суспільну небезпеку і потребує поміщення його в спеціальний заклад для надання йому стаціонарної психіатричної допомоги, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь (відповідно до ст. 92 КК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Відповідно до ч. 4 ст. 503 КПК України примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння в стані неосудності, що виключає застосування до нього покарання, а тому відносно нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру.
Згідно ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керуватися ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
У силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно із ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 94 КК України, госпіталізація до психіатричного закладу із посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічного хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду.
Враховуючи характер і тяжкість захворювання ОСОБА_4 , обставини вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, з урахуванням висновку судово-психіатричного експерта, суд вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Між тим, будь-яких доказів про те, що ОСОБА_4 за станом здоров'я потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу саме з посиленим наглядом, суду надано не було.
Інші обставини, які б спростовували вказаний висновок судово-психіатричного експерта, суду надано не було.
Отже, враховуючи всі обставини, що були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про необхідність частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів. Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 19, 92-94 КК України, ст. ст. 512-513 КПК України, суд -
Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП В м. Києві ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам з обов'язковим лікарським наглядом відносно ОСОБА_4 залишити до набрання ухвалою законної сили.
Речові докази у вказаному кримінальному провадженні, а саме: DVD-R та CD-R диски зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня її оголошення через Дніпровський районний суд міста Києва.
Суддя: