Справа №:755/14669/24
Провадження №: 2/755/432/25
"16" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної 10Б» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
Представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної10Б» (далі - ОСББ «Р.Окіпної 10Б») - адвокат Золотопуп С.В. звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за період з 01 березня 2019 року по 30 червня 2024 року в сумі 18 356,98 грн, в тому числі 13 892,66 грн, заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 3 317,85 грн інфляційних втрат; 1 146,51 грн - 3% річних.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачам на праві спільної часткової власності у рівних частках на підставі договору купівлі-продажу № 286, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 389788814 від 06 серпня 2024 року. ОСББ «Р.Окіпної10Б» утримує зазначений будинок та прибудинкову територію, уклало та виконує умови договорів з виконавцями житлово-комунальних послуг на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, на послуги з централізованого постачання та водовідведення, на обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водо-, електропостачання, тощо, а відповідачі зобов'язані вчасно щомісяця сплачувати позивачу внески. Неоплачена заборгованість відповідачів перед позивачем за період з 01 березня 2019 року по 30 червня 2024 року складає 18 356,98 грн., в тому числі: 13 892 66 грн заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 3 317,82 грн втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку, 1 146,51 грн. - 3 % річних.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12.09.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. (а.с. 114-115)
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.10.2024 заяву відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.10.2024 частково задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву. Продовжено відповідачу ОСОБА_1 процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів з дати постановлення даної ухвали.
16.10.2024 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому остання просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав. Відповідач заперечує законність існування та реєстрації ОСББ «Р. Окіпної 10Б», як такого та відповідно вважає сумнівними протоколи, якими були затверджені тарифи. Щодо заборгованості по внескам відповідач зазначила, що протоколи, що містяться в матеріалах справи не мають обов'язкових реквізитів, які ідентифікують їх як первинні документи, а тому відповідно не можуть бути підставою для оформлення рахунків на сплату співвласниками внесків та інших платежів. Також відповідач стверджує, що за період з лютого 2019 року по жовтень 2024 року майже щомісячно сплачувала за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 53 960,95 грн. Щодо стягнення судових витрат, відповідач також заперечує. (а.с. 132-152)
23.10.2024 представником позивача ОСББ «Р.Окіпної 10Б» - адвокатом Золотопупом С.В. подана до суду відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та з приводу заперечень відповідача ОСОБА_1 зазначає насткпне. Рішення установчих та загальних зборів ОСББ «Р. Окіпної 10Б» не були оскаржені і не були визнані недійсними рішеннями суду, які б набрали законної сили. Відтак, такі рішення є обов'язковими для всіх співвласників багатоквартирного будинку. Щодо здійснених оплат представник позивача вказав, що вони були враховані в розрахунку заборгованості, долученому до матеріалів справи. Крім того, дії відповідача свідчать про обізнаність відповідача - 1 про позивача, як про особу, що здійснює управління багатоквартирним будинком. Також відповідач не спростувала тієї обставини, що управління багатоквартирним будинком здійснюється позивач ОСББ «Р. Окіпної 10Б». (а.с.176-179)
28.10.2024 відповідач ОСОБА_1 подала заперечення на відповідь на відзив позивача в яких фактично зазначила про пропущення строків подання відповіді на відзив представником позивача. (а.с.188-192)
Відповідач ОСОБА_2 не скористався процесуальним правом на подачу відзиву.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані докази та повідомлені обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадженням, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та прийняті судом, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. (ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»)
Судом встановлено, що згідно пункту 1 розділу ІІ Статуту ОСББ «Р. Окіпної 10-Б», затвердженого рішенням установчих зборів співвласників від 24.02.2019 № 1, метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. (а.с. 8-12).
Відповідно до положення статті 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом установлено, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 106,7 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 286, від 31.03.2017. (а.с. 14-15)
ОСББ «Р.Окіпної 10-Б» діє на підставі Статуту, який затверджено протоколом установчих зборів ОСББ «Р.Окіпної 10-Б» (дата проведення 19.02.2019, дата складання 24.02.2019) (а.с. 26-37).
Рішенням установчих зборів співвласників ОСББ «Р.Окіпної 10-Б», оформлених протоколом № 1 від 24.02.2019 р., затверджено кошторис, перелік розміри і порядок сплати внесків співвласників ОСББ «Р.Окіпної 10-Б» на 2019 рік; затверджено рішення положень щодо використання системи правління доступом до ліфтів; вирішено питання щодо охорони будинку охоронним підприємством «ПП Сакура М1»; вирішено питання щодо участі нежитлових приміщень у оплаті за опалення МЗК; затверджено договір утримання та використання спільного майна співвласників ОСББ «Р.Окіпної 10-Б». (а.с.38-44, 45-46).
Рішенням зборів співвласників ОСББ «Р.Окіпної 10-Б», оформлених протоколом від 04.12.2020 р., затверджено схему встановлення та кошторис на встановлення шлагбаумів, системи відеоспостереження та посту охорони; затверджено кошторис щодо участі в організації та розміру внесків співвласників ОСББ на 2021 рік. (а.с. 47-49, 50-51)
Рішенням загальних зборів ОСББ «Р. Окіпної10Б», оформлених протоколом від 29.12.2023 р., зокрема, затверджено кошторис, структуру та розмір внесків співвласників будинку об'єднання на 2024 рік; вирішено питання щодо підписання договорів на обслуговування; вирішено питання існуючої заборгованості співвласників; затверджено план ремонтних робіт щодо відновлення систем життєдіяльності будинку. (а.с. 52-55, 56-57).
Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Доводи відповідача ОСОБА_1 стосовно нелегітимності створення ОСББ «Р.Окіпної 10Б» є безпідставними, оскільки рішення установчих і загальних зборів ОСББ «Р.Окіпної 10Б» не були оскаржені і не були визнані недійсними рішеннями суду, які б набрали законної сили. Відтак, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що відповідачі неодноразово сплачували на користь ОСББ «Р.Окіпної 10Б» внески на утримання будинку і прибудинкової території, що свідчить про їх визнання тарифів, що виставляються ОСББ «Р.Окіпної 10Б».
Як убачається із розрахунку заборгованості відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по квартирі АДРЕСА_1 , наведеного ОСББ «Р.Окіпної 10-Б» за період з 01.03.2019 по 30.06.2024, заборгованість відповідачів по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становить 13 892,66 грн з урахуванням тих сплат, про які зазначала позивач ОСОБА_1 у своєму відзиві (а.с.12-13).
Інших доказів, які б свідчили про неврахування позивачем оплати по внескам, відповідачами надано не було та матеріали справи не містять, а тому суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок та вважає його обґрунтованим.
Щодо нарахування та стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3 % річних суд зазначає наступне.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі № 6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.
Згідно аналізу практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур'єр».
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання щодо сплати комунальних послуг підлягають стягненню також інфляційні втрати та три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Таким чином, враховуючи порушення відповідачами виконання зобов'язань по сплаті внесків, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку та трьох процентів річних.
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).
З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов'язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.
Позивачем здійснено розрахунок нарахувань за інфляційними втратами та 3 % річних за період з 01.03.2019 по січень 2022 року включно та з травня 2022 по червень 2024 року включно, в загальному розмірі: 3 317,82 грн - втрати від інфляції; 1 146,51 грн - 3 % річних. (а.с.12-13)
Загальновідомим є той факт, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжено та є діючим і на час вирішення справи.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану»: в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Зміни до вказаної Постанови в частині переліку населених пунктів де нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, забороняється, внесені лише 29.12.2023 Постановою №1405.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що з 24.02.2022 введено воєнний стан в Україні, на період дії якого Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», з урахуванням змін внесених Постановою №1405 від 29.12.2023, заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі, нарахування та стягнення судом пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 24.02.2022 по 31.12.2023 є помилковим та порушує норми матеріального права, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Посилання представника позивача на наказ Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 є недоречним, оскільки постановою КМУ від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (з урахуванням змін) врегульовано питання щодо нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Таким чином, ураховуючи порушення відповідачами виконання зобов'язань по оплаті внесків, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідачів підлягають втрати від інфляції та 3% річних з 01.03.2019 по 23.02.2022 включно та з 01.01.2024 по червень 2024 року включно, в загальному розмірі: 1 398,10 грн - втрати від інфляції; 496,18 грн - 3% річних.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної 10Б» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача: заборгованості по внесках на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 13 892,66 грн; інфляційних втрат за період з 01.03.2019 по 23.02.2022 включно та з 01.01.2024 по червень 2024 року включно, в сумі 1 398,10 грн; 3 % річних за період з 01.03.2019 по 23.02.2022 включно та з 01.01.2024 по червень 2024 року включно в сумі 496,18 грн.
Що стосується розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. (ч. 1 ст. 133 ЦПК України)
Згідно із статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, при цьому вимоги задоволено частково на загальну суму 15 786,94 грн, що складає 86% від заявлених вимог, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційного розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 083,26 грн (2422,40 грн х 86%/100%), по 1 041,66 грн з кожного відповідача.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно із статтею 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № 751/3840/15-ц на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Судом установлено, що при зверненні з даним позовом до суду ОСББ «Р.Окіпної 10-Б» укладено з Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та Партнери» Договір про надання правничої допомоги №06/08/2024-2 від 06.08.2024, відповідно до умов якого Бюро зобов'язалося надати клієнту правничу допомогу у цивільній справі за позовом клієнта до власників квартири АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості. (а.с. 16-17)
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору, сторони погодили, що вартість послуг складає 2 500,00 грн за годину надання послуг. Остаточна сума вартості наданих в рамках даного Договору послуг узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням наданих послуг, загальної кількості годин обслуговування та їх загальної вартості, який є невід'ємною частиною Договору.
Згідно долученого до матеріалів справи Акту приймання-передачі наданих послуг від 06.08.2024, адвокатом витрачено 2 год 6 хв, що складає 5 250,00 грн на складання позовної заяви та отримання інформаційної довідки. Також в Акті відображено вартість витрат адвоката на оплату адміністративного збору за отримання інформації про нерухоме майно в розмірі 121,12 грн. (а.с. 19).
Згідно платіжної інструкції від 06.08.2024 № 895, ОСББ «Р.Окіпної 10-Б» сплатило за Договором про надання правничої допомоги №06/08/2024-2 від 06.08.2024 суму в розмірі 5 371,12 грн. (а.с. 21)
Разом з тим, суд не убачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 121,12 грн, оскільки матеріали справи не містять відомостей про оплату за отримання такої інформації.
В своєму відзиві відповідач ОСОБА_1 щодо заявлених судових витрат на правову допомогу зазначила, що надасть свою думку після отримання відповідних документів позивача, проте додаткових заперечень щодо витрат позивача на правничу допомогу до суду не направила.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19 також судом зроблено висновок, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Враховуючи викладене вище а також той факт, що судом позовні вимоги задоволено частково у відсотковому співвідношенні 86%, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 4 515,00 грн, по 2 257,50 грн з кожного відповідача.
Відповідачем ОСОБА_1 не подано до суду доказів понесення нею витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 319, 322, 526, 610, 612, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтями 2, 4, 10, 12, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної 10Б» (ЄДРПОУ 42874949, місцезнаходження: м. Київ, вул. Р. Окіпної, буд. 10-Б,) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної 10Б» заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 13 892,66 грн, інфляційні втрати за період з 01.03.2019 по 23.02.2022 включно та з 01.01.2024 по червень 2024 року включно в сумі 1 398,10 грн, 3 % річних за період з 01.03.2019 по 23.02.2022 включно та з 01.01.2024 по червень 2024 року включно в сумі 496,18 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної 10Б» судовий збір у сумі 1 041,66 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 257,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Р.Окіпної 10Б» судовий збір у сумі 1 041,66 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 257,50 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: