Справа № 755/10893/25
"17" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду в м. Києві кримінальне провадження № 12025100040001446 від 23.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
22 квітня 2025 року, близько 12 год. 20 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні торгової зали магазину «Бадьорий», де свою підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «Недлес», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Багалія, 2, реалізуючи свої кримінально противоправні наміри, направлені на відкрите викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення схопив пляшку віскі Johnnie Walker Red Label 1 л., вартістю 618 грн. 72 коп. та не зважаючи на вимоги адміністратора магазину про припинення злочинних дій, розуміючи протиправність і відкритість своїх дій, з метою досягнення свого злочинного умислу, спрямованого відкрите викрадення чужого майна, утримуючи в руках зазначену пляшку віскі, яка належить ТОВ «НЕДЛЕС», з місця вчинення злочину зник, а викраденим товаром розпорядився на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Недлес» матеріальну шкоду у розмірі 618 грн. 72 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, фактичні обставини справи не оспорював, а також підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 186 КК України.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який офіційно не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 по справі № 944/5954/22 наведено тлумачення прояву щирого каяття обвинуваченого.
Так, у вищевказаній постанові витлумачено, що при встановленні обставини, яка пом'якшує покарання, а саме щирого каяття, необхідно враховувати, що щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль щодо вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести відповідальність за вчинене, а також ця обставина повинна знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.
На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.
Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.
Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.
Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 винесеній за результатами розгляду справи № 135/563/22.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, наявності пом'якшуючої обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити йому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
В порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ч. 4 ст. 186 КК України, ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення з 23 квітня 2025 року по 22 червня 2025 року, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення/один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк відбуття покарання відбутий цілодобовий домашній арешт з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту/один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави суму в розмірі 1 337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн. 10 коп. за проведення експертизи № СЕ-19/111-25/28467-ТВ від 15.05.2025.
Речові докази у справі, які містяться у матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 КПК України, роз'яснити ОСОБА_3 право на звернення з клопотанням про помилування та право на ознайомлення з журналом судового засідання, а також подачу на нього своїх зауважень.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя