Справа №:755/1445/25
Провадження №: 2-во/755/294/25
"20" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Гончарука В.П.,
з секретарем Печупкіню Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва заяву позивача ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні, -
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року у цивільній справі № 755/1445/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - позовні вимоги задоволено.
Позивач звернувся до суду із заявою про виправлення описки у судовому рішенні, заявлені вимоги обґрунтовані тим, що допущено описку в рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року у цивільній справі № 755/1445/25, а саме не зазначено, що діти проживають разом з матір'ю.
Сторони по справі у судове засідання не з'явилися, повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, їх неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень у судове рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Суд, вивчивши матеріали даної заяви приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року у цивільній справі № 755/1445/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - позовні вимоги задоволено.
Вказане рішення є точним і описок не містить.
При цьому, пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», який має рекомендаційний характер, передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які пливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Крім того, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Таким чином, під загальним поняттям «описка» розуміється неправильне написання слів. При цьому такі описки мають бути такими, що призводять до неправильного сприйняття або розуміння судового рішення.
Вирішуючи питання про виправлення описок допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, прізвища особи тощо) або які мають технічний характер.
Доводи заявника про допущені в рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року у цивільній справі № 755/1445/25 описки, які зазначені у змісті поданої заяви, фактично зводяться до не погодження останнього із судовим рішенням та необхідності зміни тексту самого рішення, що є неприпустимим.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів позовної заяви, заявником не зазначено та не надано доказів того, що спільні діти сторін проживають разом з матір'ю.
Крім того, дані обставини можуть бути викладення сторною позивача у апеляційній скарзі під час оскарження вказаного судового рішення.
Вивчивши матеріали зазначеної цивільної справи, суд вважає, що заява позивача ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні - задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 269 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: