Справа № 752/831/25
Провадження №: 1-кс/752/5754/25
04 липня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100000001445 від 20 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
26 червня 2025 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 25.06.2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001445 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, діючи за попередньою змовою, у тому числі на території міста Києва, налагодила незаконне виготовлення із використанням електронно-обчислювальної техніки підроблених посвідчень водія європейського зразку, з метою подальшої їх реалізації громадянам України під виглядом справжніх за грошові кошти в сумі від 12000 до 20000 грн. Реалізація та доставка посвідчень здійснюється за допомогою логістичної компанії ТОВ «Нова Пошта».
Оплата за отримані посвідчення водія здійснюється післяплатою за допомогою сервісу «Новапей» на рахунки ПП «Альянс-Тайм» (код ЄДРПОУ 45528334); ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 показав, що пересилка виготовлених підроблених посвідчень водія здійснюється за допомогою компанії ТОВ «Нова Пошта» із використанням аккаунтів у мобільному додатку вказаної логістичної компанії.
В ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, в рамках розслідування вказаного кримінального провадження, здійснено придбання водійського посвідчення на ім'я громадянина України ОСОБА_8 , із серійним номером бланку НОМЕР_4 .
За результатами проведення судової технічної експертизи документів, згідно висновку експерта № СЕ-19-25/19106-ДД від 27.03.2025 встановлено, що вищевказаний бланк посвідчення водія виданий на ім'я ОСОБА_8 з серійним номером бланка НОМЕР_4 , не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, який перебуває в офіційному обігу на території України. В бланку посвідчення водія виданому на ім?я «Ф» з серійним номером бланка НОМЕР_4 , всі зображення з лицьового та зворотного боку, фонові зображення (захисної сітки, мікротексту, тексту, рисунків та стилізованих зображень), нанесені термосублімаційним способом друку, основний друкований текст (серія, номер та персональні дані) та вихідні дані підприємства-виробника нанесено способом термографії.
При цьому, вказаний бланк посвідчення водія з серійним номером бланка НОМЕР_4 з обох сторін містить прозоре захисне покриття (плівку) із голографічними елементами у вигляді емблем МВС різного розміру, усередині емблем виконано стилізоване зображення малого Державного Герба України та тексту «MIA UKRAINE», «МВС УКРАЇНИ», які дубльовані по периметру картки.
Вказане свідчить про організацію складного протиправного механізму організованого групою осіб, які під виглядом сприяння у виготовлені посвідчень водія та інших документів, які видаються центральними органами виконавчої влади, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та за допомогою використання всесвітньої мережі Інтернет, виготовляють, зберігають, перевозять, пересилають та збувають на території України та за її межі вищезазначені документи із підробленими голографічними захисними елементами.
В ході досудового розслідування з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2025 проведено обшук від 25.06.2025 за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «Huawei Y5p», модель DRA-LX9, блакитного кольору, imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 , із сім-картою номер НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_9 ;
- банківська картка «А-Банк» номер НОМЕР_8 до 12/31;
- банківська картка «Ukrsibbank» номер НОМЕР_9 до 09/27.
Органом досудового розслідування під час проведення обшуку прийнято рішення про необхідність вилучення вказаних речей та предметів для забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, а також з'ясування об'єктивної істини по справі. Інформація та документи, які зберігаються на вказаних речах та предметах, будуть використані під час проведення експертиз, допитів свідків та інших слідчих та процесуальних діях.
Також у вказаному мобільному пристрої імовірне зберігання видалених файлів та інформації, які можливо дослідити лише під час проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи.
25.06.2025 вищевказані речі та предмети визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.
Таким чином з метою забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, з'ясування об'єктивної істини по справі, а також проведення оглядів, призначення та проведення ряду криміналістичних експертиз за вилученими в ході обшуку речами та предметами, що вже визнані речовими доказами, а також допитів свідків та проведення інших слідчих та процесуальних дій, прокурор просить накласти арешт на вилучене майно.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути за його відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 від 25 червня 2025 року майно, вилучене 25.06.2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Huawei Y5p», модель DRA-LX9, блакитного кольору, imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 , із сім-картою номер НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_9 , банківська картка «А-Банк» номер НОМЕР_8 до 12/31, банківська картка «Ukrsibbank» номер НОМЕР_9 до 09/27, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100000001445 від 20.12.2024.
Відповідно до положень п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді, зокрема, речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а також одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення і не становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.
На думку слідчого судді, прокурором доведено відповідність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, критеріям речового доказу та можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення та його специфіку, вважає є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
В той же час, частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: банківська картка «А-Банк» номер НОМЕР_8 до 12/31, банківська картка «Ukrsibbank» номер НОМЕР_9 до 09/27, стороною кримінального провадження не надано належного обґрунтування необхідності такого арешту, співмірності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а доводи викладені в клопотанні не дають підстави встановити наявність ризиків, встановлених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання..
Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 25.06.2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон «Huawei Y5p», модель DRA-LX9, блакитного кольору, imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 , із сім-картою номер НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_9 .
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1