Справа № 712/12441/25
Провадження № 1-кс/712/4387/25
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання
17 вересня 2025 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси внесене у кримінальному провадженні № 12025250310002367 від 07.07.2025, слідчим СВ Черкаського РУ поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 та погоджене прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь, Донецької області, українка, громадянка України, незаміжня, яка депутатом та інвалідом не являється, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся слідчий СВ Черкаського РУ поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27.04.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, не будучи внутрішньо переміщеною особою, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи, що згідно з п. 2 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204, шляхом обману, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення шляхом отримання допомоги, подала заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи щодо себе, а також щодо неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також щодо неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, в електронній формі з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зазначивши завідомо неправдиву інформацію про те, що останнім зареєстрованим та фактичним місцем її проживання/перебування є: В/Ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що більше 3 років вона проживала у м. Черкаси. Внаслідок надання недостовірних відомостей до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в порушення вимог п. 2 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, ОСОБА_4 , безпідставно нараховано та виплачено допомогу на її банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за рахунок коштів Державного бюджету України, за період з 01.03.2022 по 29.02.2024 на загальну суму 192 000 гривень 00 копійок, внаслідок чого завдано значної шкоди інтересам держави в особі Міністерства соціальної політики України.
Вона ж, 14.03.2024, продовжуючи реалізацію злочинного умислу направленого на заволодіння бюджетними коштами, шляхом обману, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення шляхом отримання допомоги, подала заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, перебуваючи в приміщенні Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, зазначивши завідомо неправдиву інформацію про те, що останнім зареєстрованим та фактичним місцем її проживання/перебування є: В/Ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що більше чотирьох років вона проживала у м. Черкаси. Внаслідок надання недостовірних відомостей до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в порушення вимог п. 2 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, ОСОБА_4 , безпідставно нараховано та виплачено допомогу на її банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за рахунок коштів Державного бюджету України, за період з 01.03.2024 по 30.09.2024 на загальну суму 56 000 гривень 00 копійок, внаслідок чого завдано шкоди інтересам держави в особі Міністерства соціальної політики України.
Вона ж, 23.10.2024, продовжуючи реалізацію злочинного умислу направленого на заволодіння бюджетними коштами, шляхом обману, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення шляхом отримання допомоги, подала заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, перебуваючи в приміщенні Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, зазначивши завідомо неправдиву інформацію про те, що останнім зареєстрованим та фактичним місцем її проживання/перебування є: В/Ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що більше чотирьох років вона проживала у м. Черкаси. Внаслідок надання недостовірних відомостей до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в порушення вимог п. 2 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, ОСОБА_4 , безпідставно нараховано та виплачено допомогу на її банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за рахунок коштів Державного бюджету України, за період з 01.10.2024 по 31.03.2025 на загальну суму 48 000 гривень 00 копійок, та допомоги «Тепла зима» на загальну суму 13 000 гривень 00 копійок, а загалом 61 000 гривень, тобто загалом остання заволоділа шляхом обману 309 000 гривень 00 копійок, внаслідок чого завдано значної шкоди інтересам держави в особі Міністерства соціальної політики України.
12.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: матеріалами особової справи ОСОБА_4 , протоколами допиту свідків та відомостями з податкової служби, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 має особисті зв'язки, які може використати для незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме осіб, які можуть підтвердити місце проживання останньої, шляхом підкупу та вмовлянням, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження;
2) враховуючи, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 а також суму спричиненої матеріальної шкоди, є підстави вважати, що остання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Слідчий в клопотанні вказує, що на підставі викладеного, вважає за необхідне застосувати запобіжний захід відносно підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання, оскільки такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків.
Оскільки особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, тому немає підстав обґрунтовувати неможливість застосування інших запобіжних заходів.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з необгрунтованістю підозри. Крім того просив врахувати місце проживання підозрюваної на даний час в м. Житомир та той факт, що закордонного паспорта підозрювана не має.
Підозрювана в судовому засіданні покладалася на думку свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників судового засідання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Слідчим суддею встановлено, що 07 липня 2025 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 3 ст. 190 КК України.
12.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом, за клопотанням прокурора.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 177 КПК України, передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження та беручи до уваги, що ОСОБА_4 раніше не судима, має на утриманні двох малолітніх дітей, тому слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням на неї обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 32, 110, 131-132, 176 - 179, 193 - 196, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Черкаського РУ поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі м. Житомир, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, в разі, якщо такі маються.
Виконання ухвали покласти на слідчим СВ Черкаського РУ поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 .
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлено 17.09.2025.