Справа № 703/4930/25
3/703/2052/25
17 вересня 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , якого постановою Валківського районного суду Харківської області від 22.04.2025 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення, 21.07.2025 близько 17-10 год на 206-му км автодороги Київ-Знам'янка, що на території м. Сміла Черкаського району Черкаської області, керував автомобілем «Фольксваген Пассат» номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою його проживання, однак поштове відправлення повернуте відправникові у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, пов'язаної із належним здійсненням правосуддя, зокрема сформульованої в справі «Сидоренко проти України» (Sydorenko v. Ukraine (dec.), №73193/12, 18 February 2021), загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, однак стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.
Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило, суддя вважає за можливе розгляд справи проводити без його участі та ухвалити рішення за наявними у справі доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Як встановлено ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом МВС, МОЗ 09.11.2015 №1452/735, визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння) та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, з огляду на вказане, законними вимогами працівника поліції про необхідність проходження медичного огляду до особи, що керує транспортним засобом, є підтверджені доказами ознаки наявності алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Стаття 251 КУпАП визначає доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252 КУпАП зобов'язує орган (посадову особу) оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в справі доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №398506 від 21.07.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та з якого вбачається, що ОСОБА_1 21.07.2025 близько 17-10 год в м. Сміла керував автомобілем з озками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду у встановленому порядку - відмовився;
- даними картки обліку адміністративного правопорушення від 21.07.2025, в якій викладені обставини невиконання ОСОБА_1 21.07.2025 вимог п. 2.5 ПДР України та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, які є аналогічними обставинам вчинення порушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №398506 від 21.07.2025;
- даними рапорту поліцейського СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорової Д.К. від 21.07.2025, відповідно до якого, 21.07.2025 надійшло повідомлення про те, що на території м. Сміла, водій автомобіля «Фольксваген Пассат» ОСОБА_1 керував транспортним засобом на іноземній реєстрації та мав виражені ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду у встановленому чинним законодавством порядку відмовився;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.07.2025, відповідно до якого, ОСОБА_1 у зв'язку з виявленням у нього ознак сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю, направляється працівником поліції до закладу охорони здоров'я для визначення стану його сп'яніння, при цьому у даному направленні зроблено відмітку, що відповідний огляд не проводився;
- відомостями акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого слідує, що огляд не проводився у зв'язку із відмовою особи від проходження огляду;
- відеозаписами, виконаними працівниками поліції 21.07.2025, на яких зафіксовано, що працівниками поліції на автодорозі в районі вулиці Петра Сагайдачного в м. Сміла, зупинений автомобіль «Фольксваген Пассат» на іноземних номерах, водій якого за документами військовослужбовця встановлений як ОСОБА_1 . У зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, останньому поставлено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинку, надалі - в лікарському закладі, на що він відмовився;
- копією постанови Валківського районного суду Харківської області від 22.04.2025 в справі №615/453/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 12.03.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Отже, судом встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, відповідно до яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з довідками відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія 24.03.2001, протягом календарного року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП 22.04.2025.
Оскільки санкція ч. 2 ст.130 КУпАП є абсолютно визначеною, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, при цьому не застосовувати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки із наявних матеріалів неможливо встановити, що такий йому належить.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.
Керуючись ст. 9, 23, 40-1, 130, 252, 283-285, 294 КУпАП, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягувати подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя І.В.Овсієнко