Справа № 703/3304/25
2-о/703/138/25
16 вересня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Тимошенко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою з вимогою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 із 2010 року до часу відкриття спадщини.
Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сміла Черкаської області помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася його онука ОСОБА_2 , в зв'язку із чим приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В. 04 травня 2016 року заведена спадкова справа №32/2016. ОСОБА_2 є її близькою подругою дитинства, із якою вона постійно підтримує тісні дружні стосунки. ОСОБА_2 провела своє дитинство і юність в Україні у померлих діда та бабусі в зазначеній квартирі, де в близькому сусідстві проживала і вона. Після одруження, ОСОБА_2 постійно проживала в РФ, але неодноразово приїздила в м. Сміла. Інших близьких родичів в Україні у спадкодавця не було, оскільки дружина спадкодавця - ОСОБА_4 померла ще в 1997 року, а дочка спадкодавця - ОСОБА_5 із часів Радянського Союзу проживає в Російській Федерації. Тому ОСОБА_2 запропонувала їй доглянути її діда ОСОБА_3 , з тим щоби спадкова квартира після його смерті дісталася їй. В зв'язку із цим, із 2010 року вона постійно спільно проживала в спадковій квартирі із ОСОБА_3 , вела із ним спільне господарство, матеріально його підтримувала. ОСОБА_3 , будучи особою похилого віку, мав ряд хронічних захворювань, а тому потребував сторонньої допомоги і догляду, які вона йому увесь час спільного проживання із ним надавала. Фактично вона доглянула ОСОБА_3 до смерті, а після його смерті здійснила за власні кошти його поховання. Витрати по утриманню квартири, як до смерті ОСОБА_3 , так і після, вона несла особисто.
Оскільки позасудовим шляхом вона не може встановити факт спільного проживання із спадкодавцем не менше як п'ять років однією сім'єю до часу відкриття спадщини то змушена звернутися із даною заявою до суду.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала вимоги своєї заяви.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечував.
Суд, врахувавши позицію заявника, представника заінтересованої особи, заслухавши показання свідків, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванню обставин справи, прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2016 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 10 березня 1997 року, виданого Шевченківським відділком Одеської залізниці, ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Оскільки заявниця із 2010 року до дня смерті ОСОБА_3 постійно проживав разом із ним в спадковій квартирі, однак була зареєстрований за іншою адресою, вона не може оформити спадщину, як спадкоємець четвертої черги. Відповідно їй слід встановити факт спільного проживання разом із спадкодавцем не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Із платіжних інструкцій через АТ КБ «Приватбанк», а також довідки за реквізитами, що приєднані до матеріалів справи, вбачається, що заявниця від імені спадкодавця ОСОБА_3 , як до часу його смерті, так і після, особисто за своїм кодом платника податків № НОМЕР_2 з власного рахунку вносила кошти за користування комунальними послугами в спадковій квартирі.
Постійне проживання із померлим ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації в належній останньому спадковій квартирі із 2010 року до часу відкриття спадщини підтверджується комісійним актом ОСББ «Сміла-Альфа» від 25 квітня 2023 року.
Факт постійного проживання заявниці із ОСОБА_3 в спадковій квартирі однією сім'єю більше п'яти років до дня його смерті підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Із відповіді на запит суду приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Таран Г.В. надала відповідь за №234/01-16 від 15 серпня 2025 року про те, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття спадщини за заповітом 04 травня 2016 року звернулася громадянка Російської Федерації ОСОБА_2 , якій видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові вклади.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На підставі статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що заявником ОСОБА_1 доведено факт постійного проживання із 2010 року разом із спадкодавцем ОСОБА_3 не менше п'яти років до часу відкриття спадщини в спадковій квартирі, а тому її заява підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, ст.ст. 15, 16, 328, 1216-1218, 1261, 1265,1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , з 2010 року до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: В. О. Прилуцький