Справа № 569/10978/25
17 вересня 2025 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Білецькій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 16 на вул.А.Мельника в м.Рівне «Вєста» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнення судових витрат по справі судового збору та витрат на правничу допомогу,-
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнення судових витрат по справі судового збору та витрат на правничу допомогу звернувся представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 16 на вул.А.Мельника в м.Рівне «Вєста» у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЄСТА», код ЄДРПОУ 37131319 заборгованість в розмірі 15131,57 грн. та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити.
В судове засідання відповідач повторно не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками рекомендованими листами. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав.
Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Судом встановлено, що відповідач по справі являється власником квартири АДРЕСА_1 .
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні повідомленням директора КП РОБТІ РОР №40 від 05 лютого 2025 року на запит голови правління ОСББ «ВЄСТА» з якого вбачається, що Комунальне підприємство «Рівненське обласне бюро технічно інвентаризації» Рівненської обласної ради повідомляє, що згідно відомостей наявних в архівних матеріалах бюро станом на 01.01.2013 року зареєстровано право власності за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України про об'єднання співвласників багатоквартирних житлових будинків» (надалі - Закон про ОСББ).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» асоціація об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - асоціація) - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» діяльність об'єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, асоціації.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до складу асоціації входять об'єднання. Статут асоціації визначає відповідно до законодавства України: найменування, місцезнаходження асоціації; представництво від об'єднань; права і обов'язки членів асоціації; статутні органи асоціації, їх склад та повноваження, порядок утворення, діяльності та фінансування; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) асоціації і вирішення майнових питань, пов'язаних з цим.
Відповідно до абз.6 ч.9 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників та інше.
Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб.
Реалізація прав об'єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання.
Загальні збори об'єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна об'єднання, на суму боргу. Порядок розрахунків за ці операції визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
Відповідно до ч.6 ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.
Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Власник, який заподіяв збитки майну, що перебуває у спільній власності або власності інших співвласників, зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі. Власник несе відповідальність за збитки, заподіяні особою, яка проживає спільно з ним, а також будь-якою іншою особою, яка проживає у квартирі згідно з договором оренди або з відома власника, якщо інше не передбачено договором оренди або іншим договором між власником і цією особою.
Відшкодування збитків може здійснюватися у грошовій чи в іншій формі за згодою сторін або за рішенням суду.
Оскільки норма ст.15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у новій редакції почала діяти лише з 1 липня 2015 року, тому рахувати розмір заборгованості по обов'язкових платежах на обслуговування і утримання будинку та прибудинкової території потрібно починаючи з дати внесення змін у вказаний нормативно-правовий акт.
02 серпня 2010 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань пр. створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЄСТА» (код ЄДРПОУ 37131319, адреса 33016, Рівненська область, м.Рівне, вул.А.Мельника, буд.16).
Будинок прийнятий з балансу від ТОВ «АПМ Плюс» на утримання ОСББ «ВЄСТА» з 01 грудня 2012 року згідно акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу (управління) на баланс (управління).
Рішенням загальних зборів ОСББ «ВЄСТА» викладеного в протоколі №1 від 26 серпня 2016 року, а саме п.4 затверджено розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території у розмірі: 1-й поверх 1,60 грн. за 1 кв.м., 2-9 поверхи 2,10 грн. за 1 кв.м., з 01 січня 2017 року.
Рішенням загальних зборів ОСББ «ВЄСТА» викладеного в протоколі №15 від 27 грудня 2018 року, п.3 затверджено кошторис і штатний розклад ОСББ і внесок в управління будинком в розмірі 4,00 грн. за 1 кв.м., загальної площі квартири з 2-9 поверхи і 3,20 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири 1 поверху і ввести в дію внесок з 01 січня 2019 року.
Рішенням загальних зборів ОСББ «ВЄСТА» викладеного в протоколі від 16 вересня 2021 року п.3 вирішено з 01 грудня 2021 року встановити розмір внеску на управління будинком в розмірі 5,40 грн. за метр квадратний загальної площі квартир і нежитлових приміщень першого поверху і 6,00 грн. за метр квадратний загальної площі квартир і нежитлових приміщень 2-9 поверхів.
При прийнятті вищезазначених рішень, загальними зборами ОСББ «ВЄСТА» було дотримано всі вимоги Статуту.
З дослідженої в судовому засіданні довідки №1 про заборгованість по внескам на утримання будинку власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 (загальна площа 28,8 м2) по АДРЕСА_4 , ОСББ «Вєста» станом на 01 травня 2025 року вбачається, що заборгованість станом на 01.05.2025 р. всього 15131,57 грн.
Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.
Відповідно до ст.322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем, який будучи повідомлений про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження №61- 21442св 19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-2213 Ісв 19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61 -44217св 18).
При цьому, постанова Верховного Суду від 01.11.2022 року по справі №757/24445/21-ц передбачає, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 травня 2025 року між ОСББ 16 на вул.А.Мельника в м.Рівен «Вєста та адвокатським бюро «Шендера та партнери» було укладено договір №2/05 про надання правничої допомоги (далі - договір), відповідно до якого адвокат, зокрема, зобов'язується: представництво інтересів клієнта, надання правової допомоги, здійснення захисту інтересів ОСББ 16 на вул.А.Мельника в м.Рівне «Вєста» у Рівненському міському суду Рівненської області у справі за позовом Об'єднання до власника квартири АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно акту здачі-приймання виконаних послуг (робіт) від 29 травня 2025 року, укладеного між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку 16 на вул.А.Мельника в м.Рівне «Вєста» та адвокатським бюро «Шендера та партнери» вбачається, що було складено акт про нижченаведене: виконавець здає, а замовник приймає виконану роботу згідно до договору про надання правової допомоги №2/05 від 09 травня 2025 року. Вищезазначена робота задовольняє умови договору, належним чином та в повному обсязі оформлена. Вартість наданих робіт: 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. без ПДВ.
У позовній заяві міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого, витрати на професійну правничу допомогу складатимуть 4500,00 грн.
Виходячи із встановлених обставин справи та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що надані позивачем докази про понесення судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи є достатніми, допустимими і достовірними, а витрати на оплату послуг адвоката - обґрунтованими, доведеними і співмірними із складністю справи, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).
Вищезазначене повністю узгоджується з позицією колегії Рівненського апеляційного суду, викладеною у постанові від 13 червня 2024 року справа № 569/23929/23 (провадження № 22-ц/4815/649/24); додатковою постановою від 25.06.2024 року колегії Рівненського апеляційного суду по справі №756/248/19.
А тому позовні вимоги позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн. підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн., рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263-265,268,273, 280,282-289,354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 16 на вул.А.Мельника в м.Рівне «ВЄСТА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнення судових витрат по справі судового збору та витрат на правничу допомогу - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце реєстрації АДРЕСА_5 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 06 травня 2010 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 16 на вул.А.Мельника в м.Рівне «ВЄСТА», код ЄДРПОУ 37131319, м.Рівне, вул.А.Мельника, буд.16 заборгованість в розмірі 15131,57 грн. та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 16 на вул.А.Мельника в м.Рівне «ВЄСТА», код ЄДРПОУ 37131319, м.Рівне, вул.А.Мельника, буд.16
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце реєстрації АДРЕСА_5 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 06 травня 2010 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов