П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34151/24
Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В. Дата і місце ухвалення: 24.06.2025р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
при секретарі - Гудзікевич Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
В листопаді 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA500390/2024/000003/2 від 19.06.2024р. та №UA500390/2024/000004/1 від 25.06.2024р., визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500390/2024/000200 та №UA500390/2024/000204.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання укладеного з фірмою «PFIC LTD» (Греція) зовнішньоекономічного договору (контракту) №06/2023 від 26.06.2023р. ним було імпортовано на митну територію України товар (мінеральне добриво Eurocereal (10-24-0) згідно митних декларацій від 17.06.2024р. №24UA500390004850U2 та від 24.06.2024р. №24UA500390004960U4. Товар задекларовано за основним методом визначення вартості товарів - за ціною договору та на підтвердження визначеної митної вартості товариством надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA500390/2024/000003/2 від 19.06.2024р. та №UA500390/2024/000004/1 від 25.06.2024р., якими обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний, а також оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500390/2024/000200 та №UA500390/2024/000204. Вказані рішення та картки відмови ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» вважає незаконними та зазначало, що на підтвердження понесених транспортних витрат ним надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури, платіжні доручення, з яких являється за можливе встановити суму понесених витрат. Оплата товару та його поставка у відповідній кількості свідчать про належне укладення Контракту його сторонами, при цьому чинне законодавство не передбачає таких обов'язкових вимог для укладення зовнішньоекономічного контракту як нумерація кожного його аркушу та підписання кожного аркушу. Посилання Митниці на те, що Контракт може мітити ознаки підробки, є припущеннями відповідача. ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» стверджувало, що надані до Одеської митниці документи є достатніми, повними, відповідають вимогам ст.53 Митного кодексу України і базуються на об'єктивних даних, що піддаються обчисленню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500390/2024/000200 та №UA500390/2024/000204.
Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500390/2024/000003/2 від 19.06.2024р. та №UA500390/2024/000004/1 від 25.06.2024р.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» суму сплаченого судового збору у розмірі 36 336,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з'ясування обставин справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 24.06.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що за митними деклараціями (МД) від 17.06.2024р. №24UA500390004850U2 та від 24.06.2024р. №24UA500390004960U4 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов'язкового контролю: 106-2 - витребування документів, які підтверджують митну вартість; 105-2 - контроль правильності визначення митної вартостi товарiв. Дані форма контролю були обов'язковими для виконання посадовими особами Митниці. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускалося.
Також, апелянт посилається на те, що Одеською митницею встановлено, що у наданих підприємством документах містяться розбіжності, а також вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що обґрунтовано в п.33 прийнятих митним органом рішень про коригування митної вартості товарів №UA500390/2024/000003/2 від 19.06.2024р. та №UA500390/2024/000004/1 від 25.06.2024р. Зокрема, щодо митної декларації від 17.06.2024р. №24UA500390004850U2: до митного органу не надано документи, передбачені Правилами, затвердженими наказам МФУ від 24.05.2012р. №599, що не дає змоги підтвердити складові митної вартості в частині транспортних витрат; відсутній договір на перевезення між імпортером та перевізником; в ході здійснення візуального контролю контракту №06/2023 від 26.06.2023р. та додатку №06-2024 від 05.06.2024р. виявлено сліди неодноразового копіювання та сканування та не пронумеровані і не підписані сторонами договору аркуші, підписи та печатки знаходяться лише на останньому аркуші, що може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки. Щодо митної декларації від 24.06.2024р. №24UA500390004960U4, то Митницею встановлено наступне: у поданому до митного оформлення інвойсі №199 від 13.06.2024р. відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також відсутні підписи та печатки представників, які його складали; в копії митної декларації країни відправлення №24GREX230200017170 від 12.06.2024 зазначена вага (3100000 кг) відрізняється від заявленої у митній декларації №24UA500390004960U4 від 24.06.2024 та інших супровідних документах (3005000 кг); в копії митної декларації країни відправлення відсутнє посилання на контракт; не надано доказів повної оплати за товар; наявні елементи створення або зміни електронних документів за допомогою графічних редакторів; наданий до митного контролю страховий поліс від 13.06.2024р. №7506763007241, виданий компанією MARSH S.A.S, містить печатку та підпис фірми «Helvetia Assurances S.A.», натомість, будь-яких документів щодо їх відносин надано не було.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що на вимогу Митниці декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, розбіжності не спростовано. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями, містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття Митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів.
ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Митниці залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що ним надано належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти та достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а надмірні вимоги Одеської митниці стосовно підтвердження складових митної вартості товару, що декларувався, є неправомірними діями відповідача. ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» просить суд апеляційної інстанції врахувати, що 17.07.2024р. позивач через митного брокера подав митну декларацію №24UA500370004097U0 для митного оформлення аналогічного товару - мінерального азотно-фосфорного добрива Eurocereal (10-24-0), який імпортовано за тим же самим контрактом №06/2023 від 26.06.2023р. та інвойс, ціна якого склала аналогічно 0,28 Євро за 1 кг. В цей раз Одеська митниця погодилася із задекларованою митною вартістю товару та визначила її за основним методом, що свідчить про непослідовність висновків митного органу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 26.06.2023р. між компанією «PFIC LTD» (Греція), як Продавцем, та ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА», як Покупцем, укладено контракт №06/2023 на поставку мінеральних добрив, пунктом 1 якого передбачено, що кількість, асортимент та інші характеристики товару вказані у Специфікаціях до даного Контракту, які є невід'ємною його частиною.
За умовами п.3 Контракту товар доставляється продавцем на борт судна, призначеного покупцем, в порту Неа Карвалі, Греція. Ризики передаються покупцеві, відповідно до правил FOB Incoterms 2010. Продукція може бути доставлена більш ніж однією партією. Усі витрати перед перевезенням та ризики доставки до порту відвантаження Неа-Карвалі покладаються на продавця, тоді як витрати та ризики на транспортування з порту відвантаження Неа-Карвалі покладаються на покупця FOB.
Пунктом 6 сторони Контракту погодили, що валюта оплати євро. Сплата проводиться на банківський рахунок продавця, зазначений в цьому Контракті або Специфікації до нього, що є його невід'ємним додатком. Покупець здійснює оплату продавцю протягом 2 (двох) робочих днів з після дати коносаменту (В/L), якщо інші умови оплати не визначені сторонами в Специфікаціях до цього Контракту. Покупець може здійснити оплату за товар до закінчення строку оплати, що визначений цим пунктом Контракту. Інші умови оплати можуть визначатися Специфікаціями до даного Контракту.
Відповідно до умов контракту №06/2023 було складено Специфікацію №06-2024 від 05.06.2024р., згідно якої продавець продає покупцю мінеральне добриво Eurocereal (10-24-0) bulk загальною вартістю 588 000,00 євро, кількість - 2100 т брутто, умови поставки FOB Nea Karvali, умови платежу 100% оплата.
На підтвердження оплати товару згідно Специфікації №06-2024 від 05.06.2024р. було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 11.06.2024р. на суму 588 000,00 грн. в банківській установі «Credit Agricole».
Також, відповідно до умов контракту №06/2023 було складено Специфікацію №07-2024 від 13.06.2024р., згідно якої продавець продає покупцю мінерально добриво Eurocereal (10-24-0) bulk загальною вартістю 841 400,00 євро, кількість 3 005 т брутто, умови поставки FOB Nea Karvali, умови платежу передоплата 100% або протягом 14 днів з дати відвантаження.
На підтвердження передоплати за товар згідно Специфікації №07-2024 від 13.06.2024р. було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 11.06.2024р. на суму 400 000,00 грн. в банківській установі «Credit Agricole».
З метою митного оформлення товару, поставленого згідно Специфікації №06-2024 від 05.06.2024р., представник позивача 17.06.2024р. подав до Одеської митниці митну декларацію №24UA500390004850U2, у графі 42 якої визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту), що становить 588 000,00 євро.
На підтвердження заявленої до декларування митної вартості товару декларантом, разом із митною декларацією від 17.06.2024р. №24UA500390004850U2 було надано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 05.06.2024р.; коносамент від 04.06.2024р.; вантажну відомість від 04.06.2024р.; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 04.06.2024р.; банківський платіжний документ, що стосується товару від 11.06.2024р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №12YS24 від 05.06.2024р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5655 від 05.06.2024р.; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних від 07.06.2024р.; документи, що підтверджують вартість страхування, №953048710739 від 07.06.2024р., №953048810769 від 07.06.2024р., №953048910702 від 07.06.2024р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 07.06.2024р.; страховий поліс №7506763007196 від 04.06.2024р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.06.2024р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) №06/2023 від 26.06.2023р.; договір про надання послуг митного брокера від 26.08.2021р.; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні від 17.06.2024р.; інші некласифіковані документи «certificate of analysis» 04.06.2024р.; копію митної декларації країни відправлення від 04.06.2024р.
Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу підприємства, та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією №24UA500390004850U2 від 17.06.2024р., контролюючим органом було зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності. У зв'язку з цим, Митницею витребувано у декларанта додаткові документи.
Декларант листом від 19.06.2024р. повідомив митний орган, що всі необхідні документи на підтвердження митної вартості надані та додаткових документів надаватись не буде.
19.06.2024р. Одеською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500390/2024/000003/2, в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 0,4368 євро/кг (митна декларація №UA500390/2024/003848 від 25.04.2024р.), ніж заявлено декларантом 0,3174 євро/кг. Враховуючи вищезазначене, митним органом було обрано резервний метод визначення митної вартості.
У п.33 рішення про коригування митної вартості зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме:
1) відповідно до вимог розділу III «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012р. №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. До митного оформлення не подано вищезазначені документи, що не дає змогу підтвердити складові митної вартості в частині транспортних витрат. Окрім того, відсутній договір на перевезення між імпортером та перевізником;
2) в ході здійснення візуального контролю контракту №06/2023 від 26.06.2023р. та додатку №06-2024 від 05.06.2024р. виявлено сліди неодноразового копіювання та сканування та не пронумеровані і не підписані сторонами договору аркуші, підписи та печатки знаходяться лише на останньому аркуші, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки.
Додатково у спірному рішенні митним органом зазначено, що товариством не надані усіх документів, згідно з переліком у ч.2 ст. 53 МК України, а тому розбіжності у заявленій митній вартості товару не спростовано.
Того ж дня відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500390/2024/000200.
Також, з метою митного оформлення товару, поставленого згідно Специфікації №07-2024 від 13.06.2024р., представник позивача 24.06.2024р. подав до Одеської митниці митну декларацію №24UA500390004960U4, у графі 42 якої визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту), що становить 841 400,00 євро.
На підтвердження заявленої до декларування митної вартості товару декларантом, разом із митною декларацією від 24.06.2024р. №24UA500390004960U4 було надано наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 13.06.2024р.; коносамент від 13.06.2024р.; вантажну відомість від 13.06.2024р.; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 13.06.2024р.; банківський платіжний документ, що стосується товару, від 18.06.2024р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №24-40 від 13.06.2024р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5664 від 13.06.2024р.; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних від 14.06.2024р.; документи, що підтверджують вартість страхування, №953072610731 від 18.06.2024р., №953084310749 від 20.06.2024р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, від 21.06.2024р.; страховий поліс №7506763007241 від 13.06.2024р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.06.2024р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) №06/2023 від 26.06.2023р.; договір про надання послуг митного брокера від 26.08.2021р.; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні від 22.06.2024р.; інші некласифіковані документи «certificate of analysis» 13.06.2024р.; копію митної декларації країни відправлення від 12.06.2024р.
Під час здійснення Одеською митницею правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу підприємства, та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією №24UA500390004960U4 від 24.06.2024р., контролюючим органом було зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності. У зв'язку з цим, Митницею витребувано у декларанта додаткові документи.
Декларант листом від 24.06.2024р. повідомив Митницю, що всі необхідні документи на підтвердження митної вартості надані та додаткових документів надаватись не буде.
25.06.2024р. Одеською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500390/2024/000004/1, в якому зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 0,4368 євро/кг (митна декларація №UA500390/2024/003848 від 25.04.2024р.), ніж заявлено декларантом 0,3103 євро/кг. Враховуючи вищезазначене, митним органом обрано резервний метод визначення митної вартості.
У п.33 вказаного рішення про коригування митної вартості зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме:
1) у поданому до митного оформлення інвойсі №199 від 13.06.2024р. відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, що суперечить п.3 Контракту №06/2023 від 26.06.2023р. Зазначене свідчить, що митний орган не може впевнитися, що даний документ відноситься до даної поставки товару та до зовнішньоекономічного договору (контракту) №06/2023 від 26.06.2023р. Також, в інвойсі №199 від 13.06.2024р. відсутні підписи та печатки представників, які його складали;
2) в копії митної декларації країни відправлення №24GREX230200017170 від 12.06.2024р. зазначена вага (3100000 кг), яка відрізняється від заявленої у митній декларації №24UA500390004960U4 від 24.06.2024р. та інших супровідних документах (3005000 кг);
3) в копії митної декларації країни відправлення №24GREX230200017170 від 12.06.2024р. відсутнє посилання на контракт №06/2023 від 26.06.2023р., інвойс №199 від 13.06.2024р. Натомість, зазначені серед інших документів документи під кодом « 325» за №0008/2024 та « 380» за №0008/2024, не надано під час здійснення митного контролю;
4) у п.6 Контракту №06/2023 від 26.06.2023р. зазначено, що покупець здійснює оплату протягом 2-х робочих днів після дати коносаменту, якщо інші умови оплати не визначені Сторонами в специфікації. В свою чергу, в Специфікації №07-2024 від 13.06.2024р. зазначено, що умови оплати це 100% передоплата. Однак, відповідно наданого «Свіфта» від 18.06.2024р., оплата здійснена 18.06.2024р. на загальну суму 400000 EUR, що відрізняється від суми, яку покупець необхідний був сплатити відповідно до Специфікації №07-2024 від 13.06.2024р. Будь-яких інших документів щодо оплати за товар декларантом не надано;
5) в ході здійснення візуального контролю серед поданих в електронному вигляді документів, наявні документи, а саме документ з кодом « 3004» від 13.06.2024р. за №2440 та від 13.06.2024р. за №5664, а також з кодом « 3530» від 13.06.2024р. за №7506763007241, які не є суцільними по своїй структурі. Тобто, наявні елементи створення або зміни електронного документа за допомогою графічних редакторів;
6) наданий до митного контролю страховий поліс від 13.06.2024р. №7506763007241, виданий компанією MARSH S.A.S, містить печатку та підпис фірми «Helvetia Assurances S.A.», натомість, будь-яких документів щодо їх відносин надано не було. Також, слід зазначити, що в документах, що підтверджують вартість страхування від 18.06.2024р. №953072610731 та від 20.06.2024р. №953084310749 відсутні підписи та печатки представників, які їх складали. До митного контролю не надано, також, жодного платіжного документа, що підтверджував би факт оплати страхування. До митної декларації не прикріплені жодні договори на перевезення та оформленого у вигляді контракту (договору) на страхування, що не дає змогу перевірити, які відносити у зазначених суб'єктів, на яких умовах виконується співпраця, тощо, що в свою чергу не дає змогу підтвердити числове значення складової митної вартості товару.
Того ж дня відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500390/2024/000204.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.
Не погоджуючись з правомірністю зазначених рішень про коригування митної вартості товарів №UA500390/2024/000003/2 від 19.06.2024р. та №UA500390/2024/000004/1 від 25.06.2024р. та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500390/2024/000200 та №UA500390/2024/000204 ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості. Щодо виявлених Митницею розбіжностей, на які остання здійснила посилання у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, то суд зазначив, що: транспортні витрати, понесені декларантом у зв'язку із імпортом товару, підтверджуються належним чином оформленими документами, наданими декларантом Митниці; контракт №06/2023 від 26.06.2023р. та Специфікація №06-2024 від 05.06.2024р. належним чином засвідчені підписами та печатками покупця та продавця на останніх їх сторінках; відсутність у поданих до митного оформлення інвойсі (рахунку-фактурі) відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт) не впливає на ціноутворення та не може бути підставою для коригування митної вартості товарів; митна декларація країни відправлення №24GREX230200017170 від 12.06.2024р. заповнюється продавцем товару, а тому покупець товару не може нести відповідальність за правильність її заповнення, в т.ч. зазначення в ній певних даних; остаточна вага брутто товару (3 050 000 кг) була вказана у митній декларації країни відправлення №24GREX230200018977 від 02.07.2024р., яка надавалась позивачем до суду, додатково вага у кількості 3 005 мт, яка була задекларована підприємством, вказана у страховому полісі №7506763007241; позивач (як покупець) згідно із умовами платежу, які визначено Специфікацією №07-2024 від 13.06.2024р. (оплата здійснюється або у формі передоплати 100%, або протягом 14 днів з дати відвантаження), на момент митного оформлення розпочав поступово здійснювати оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням SWIFT від 18.06.2024р. на суму 400 000,00 євро; надані документи, пов'язані з страхуванням товару, відображають факт здійснення страхування задекларованого товару і понесені у зв'язку із цим витрати позивача.
За висновками суду, під час розгляду справи Одеська митниця не підтвердила належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. А відтак, суд зазначив, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500390/2024/000003/2 від 19.06.2024р. зазначила, що відповідно до вимог розділу III «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012р. №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. До митного оформлення не подано вищезазначені документи, що не дає змогу підтвердити складові митної вартості в частині транспортних витрат. Окрім того, відсутній договір на перевезення між імпортером та перевізником.
Колегія суддів вважає обґрунтованим не прийняття судом першої інстанції до уваги таких посилань митного органу з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України до митного оформлення подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Згідно наказу МФУ від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження транспортних витрат по митній декларації від 17.06.2024р. №24UA500390004850U2 до митного оформлення ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» було надано: рахунок-фактуру (інвойс) про надання транспортно-експедиційних послуг (фрахту) №12YS24 від 05.06.2024р. (назва судна - MV YAREN S); рахунок-фактуру (інвойс) про надання транспортно-експедиційних послуг №5655 від 05.06.2024р. (назва судна - MV YAREN S); платіжні доручення SWIFT про оплату транспортно-експедиційних послуг (фрахту) від 07.06.2024р.
Надання митному органу вищевказаних документів підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500390/2024/000200.
Загалом, згідно вказаних документів, транспортні витрати декларанта, пов'язані з імпортом товару, склали 59 902,95 доларів США та надавалися на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.05.2024р., укладеного між ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА», як Замовником, та компанією ESDEN ULUSLARARASI DENIZCILIKSAN. VE TIC.LTD.STI, як Виконавцем.
Положеннями МК України не визначено конкретного переліку документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019р. у справі №804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.
Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані митному органу рахунки-фактури (інвойси) про надання транспортно-експедиційних послуг (фрахту) №12YS24 від 05.06.2024р. та №5655 від 05.06.2024р., а також платіжні доручення SWIFT про оплату транспортно-експедиційних послуг (фрахту) від 07.06.2024р. є належними та допустимими доказами розміру таких витрат в розумінні Правил №599, якими, до того ж, наведено приблизний перелік документів, які можуть підтвердити витрати на транспортування.
В апеляційній скарзі Одеської митниці відсутнє обґрунтування помилковості таких висновків суду першої інстанції, як і не спростовано їх (належне підтвердження витрат на транспортування) з посиланням на відповідні докази.
Також, в пункті 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500390/2024/000003/2 від 19.06.2024р. Митниця зазначила, що в ході здійснення візуального контролю контракту №06/2023 від 26.06.2023р. та додатку №06-2024 від 05.06.2024р. виявлено сліди неодноразового копіювання та сканування та не пронумеровані і не підписані сторонами договору аркуші, підписи та печатки знаходяться лише на останньому аркуші, що може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що сумніви митного органу щодо належності наданої копії контракту, зокрема, стосовно наявності слідів неодноразового сканування/копіювання, не мають обґрунтованого характеру.
Не підписання сторонами контракту усіх його сторінок не може бути обґрунтованим сумнівом для витребування додаткових документів, враховуючи, що чинне законодавство України не містить переліку вимог до зовнішньоекономічного договору в частині завірення печатками підприємств та підписами їх уповноважених осіб кожної сторінки контракту.
Дослідивши зміст контракту №06/2023 від 26.06.2023р. та додатку №06-2024 від 05.06.2024р. колегія суддів встановила, що вони належним чином засвідчені підписами та покупця і продавця на останніх сторінках, скріплені печатками.
Наданий до митного оформлення контракт містить всі обов'язкові реквізити, передбачені чинним законодавством, а доводи Митниці про наявність обґрунтованих підстав вважати, що дані документи можуть містити ознаки підробки, є припущенням відповідача, на якому не може базуватися будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень.
За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що наявність розбіжностей, про які йдеться в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500390/2024/000003/2 від 19.06.2024р., спростовуються матеріалами справи, на що правильно звернув увагу суд першої інстанції.
Надаючи правову оцінку висновку суду першої інстанції про неправомірність рішення про коригування митної вартості товарів №UA500390/2024/000004/1 від 25.06.2024р. колегія суддів зазначає наступне.
У пункті 33 вказаного рішення Митниця, серед іншого, зазначила, що у поданому до митного оформлення інвойсі №199 від 13.06.2024р. відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, у зв'язку з чим митний орган не може впевнитися, що даний документ відноситься до даної поставки товару та до зовнішньоекономічного договору (контракту) №06/2023 від 26.06.2023р. Також, в інвойсі №199 від 13.06.2024р. відсутні підписи та печатки представників, які його складали.
Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи Митниці, оскільки відомості інвойсу №199 від 13.06.2024р. щодо назви товару, його кількості, ціни та загальної вартості узгоджуються з відомостями Специфікації №07-2024 від 13.06.2024р., яка є невід'ємною частиною Контракту №06/2023 та згідно якої продавець продає покупцю мінеральне добриво Eurocereal (10-24-0) bulk загальною вартістю 841 400,00 євро, кількість 3 005 т брутто.
А відтак, на думку колегії суддів, зазначене спростовує твердження відповідача, що митний орган не може впевнитися, що інвойс №199 від 13.06.2024р. відноситься до відповідної поставки товару та до зовнішньоекономічного договору (контракту) №06/2023 від 26.06.2023р.
Відсутність же в інвойсі №199 від 13.06.2024р. підписів та печаток представників, які його складали, зумовлюється тим, що відповідний інвойс подавався до Митниці в електронному вигляді.
Апелянт, серед іншого, зазначає про ненадання декларантом належних доказів оплати товару. Зокрема, стверджує, що у п.6 Контракту №06/2023 від 26.06.2023р. зазначено, що покупець здійснює оплату протягом 2-х робочих днів після дати коносаменту, якщо інші умови оплати не визначені Сторонами в специфікації. В свою чергу, в Специфікації №07-2024 від 13.06.2024р. зазначено, що умови оплати це 100% передоплата. Однак, відповідно наданого «Свіфта» від 18.06.2024р., оплата здійснена 18.06.2024р. на загальну суму 400000 EUR, що відрізняється від суми, яку покупець необхідний був сплатити відповідно до Специфікації №07-2024 від 13.06.2024р. Будь-яких інших документів щодо оплати за товар декларантом не надано
Такі доводи апелянта колегія суддів не приймає до уваги, оскільки насправді в Специфікації №07-2024 від 13.06.2024р. зазначено умови платежу - передоплата 100% або протягом 14 днів з дати відвантаження.
Як пояснило ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА», на момент митного оформлення товариство поступово почало здійснювати оплату товару, в підтвердження чого надало платіжне доручення SWIFT від 18.06.2024р. на суму 400 000,00 євро. Оплата іншої частини товару на момент митного оформлення ще не здійснювалася, строк оплати за умовами Контракту не настав.
Колегія суддів приймає до уваги такі посилання позивача, враховуючи, що Специфікацією №07-2024 від 13.06.2024р. зазначено умови платежу не лише передоплата 100%, а й протягом 14 днів з дати відвантаження.
До того ж, в п.6 Контракту чітко визначено, що покупець здійснює оплату продавцю протягом 2 (двох) робочих днів з після дати коносаменту (В/L), якщо інші умови оплати не визначені сторонами в Специфікаціях до цього Контракту.
Що ж до посилання Митниці на те, що в копії митної декларації країни відправлення №24GREX230200017170 від 12.06.2024р. зазначена вага (3100000 кг), яка відрізняється від заявленої у митній декларації №24UA500390004960U4 від 24.06.2024р. та інших супровідних документах (3005000 кг), то колегія суддів зазначає, що першочергово митний орган країни відправлення надає первісну версію експортної декларації, в якій вказується орієнтовна кількість товару, а надалі надає остаточну експортну митну декларацію з фінальною вагою.
Декларуючи імпорт товару в Україні за ВМД 24UA500390004960U4, позивач надав митному органу первісний варіант експортної декларації країни відправлення, який в нього був в наявності на момент декларування.
Остаточна вага брутто товару (3 050 000 кг) була вказана у митній декларації країни відправлення №24GREX230200018977 від 02.07.2024р., яка надавалась позивачем до суду.
А відтак, наявність розбіжностей у вазі товару спростовано.
Колегія суддів критично ставиться до посилань Митниці на відсутність в копії митної декларації країни відправлення №24GREX230200017170 від 12.06.2024р. посилання на контракт №06/2023 від 26.06.2023р., інвойс №199 від 13.06.2024р., та вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що експортна декларація країни відправлення не є первинним документом щодо підтвердження митної вартості товару, а декларант не відповідає за її заповнення.
Також, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання Митниці на те, що надані декларантом до митного оформлення документи з кодом « 3004» від 13.06.2024р. за №2440 та від 13.06.2024р. за №5664, а також з кодом « 3530» від 13.06.2024р. за №7506763007241, не є суцільними по своїй структурі та свідчать про створення або зміни електронного документа за допомогою графічних редакторів, оскільки митним органом за час розгляду справи не було надано жодного належного та допустимого доказу, який підтверджує факт створення або зміни вказаних документів за допомогою графічних редакторів.
Колегія суддів наголошує, що митна вартість товару не може коригуватися лише на припущеннях відповідача щодо підробки (редагування документів за допомогою графічних редакторів) вищевказаних документів без надання відповідних доказів наявності факту підробки.
На підтвердження страхування товару до митного органу було надано страховий поліс (сертифікат) №7506763007241 від 13.06.2024р. та інвойси, що підтверджують вартість послуг страхування №953072610731 від 18.06.2024р. та №953084310749 від 20.06.2024р.
Позивач зазначив, що оплату послуг страхування він здійснює в кінці кожного календарного року.
Суд першої інстанції врахував зазначені пояснення товариства та дійшов висновку, що надані документи, пов'язані з страхуванням товару, відображають факт здійснення страхування задекларованого товару і понесені у зв'язку із цим витрати позивача.
Апеляційна скарга Одеської митниці не містить обґрунтування помилковості таких висновків суду.
Варто зазначити, що апелянт обмежився посиланням в поданій ним апеляційній скарзі на підстави для коригування митної вартості, зазначені в спірних рішеннях №UA500390/2024/000003/2 від 19.06.2024р. та №UA500390/2024/000004/1 від 25.06.2024р., кожній з яких, на думку колегії суддів, судом надано належну правову оцінку.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ненадання ТОВ «ТІМАК АГРО УКРАЇНА» всіх додатково витребуваних документів, оскільки відсутність всіх визначених Митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення від 24.06.2025р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 вересня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук