П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/12913/25
Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В.,
Дата і місце ухвалення 01.05.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 р. у справі №420/12913/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
28 квітня 2025 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ) суму заборгованості по транспортному податку у розмірі 25000,00 грн., на бюджетний рахунок - UA348999980314000715000015744 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса /18011000.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області повернуто позивачеві без розгляду, на підставі п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Не погоджуючись з такою ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
З огляду на зазначене, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Так, порядок та строки звернення податкового органу до адміністративного суду з позовом про стягнення податкової заборгованості врегулювано Податковим кодексом України (далі - ПК України)
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Аналіз наведених вище положень чинного законодавства свідчить, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2025 року по справі № 320/31761/23
Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкова вимога форми «Ф» № 0117694-1305-1532 від 25.12.2024 року направлена податковим органом на адресу боржника 02.01.2025р., отже наступний день після закінчення відповідного строку з дня надіслання платникові податків податкової вимоги припадає на 01.02.2025 р.
Враховуючи, що Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу після спливу 30-денного строку з моменту отримання боржником відповідної податкової вимоги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала про повернення позову без розгляду прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
За змістом частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а ухвалу суду про повернення позовної заяви без розгляду як таку, що постановлена з порушенням вище наведених норм процесуального права, - скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 238, 308, 312, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 р. скасувати, а справу №420/12913/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.В. Єщенко О.А. Шевчук