Справа № 565/2188/25
Провадження № 1-кс/565/751/25
17 вересня 2025 року м.Вараш
Слідчий суддя Вараського міського суду Рівненської області ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
третьої особи,
щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області клопотання слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025181050000323 від 07.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
Слідчий СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Вараської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_3 при його затриманні в порядку ст.208 КПК України у кримінальному провадженні №12025181050000323 від 07.09.2025 за ч.4 ст.186 КК України, а саме: мобільний телефон «Nokia», серійний номер 1: НОМЕР_1 , 2: НОМЕР_2 з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 ; мобільний телефон чорно-червоного кольору марки «Samsung», SIN:RPQ9542311Y, IMEI 1: НОМЕР_4 , 2: НОМЕР_5 ; банківську картку № НОМЕР_6 .
Клопотання обґрунтовується тим, що вищезазначені вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_3 речі у цьому кримінальному провадженні мають доказове значення як об'єкти кримінально протиправних дій та знаряддя вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вказані предмети визнані речовими доказами, і в інтересах досудового розслідування забезпечити їх збереження.
В судове засідання слідчий не з'явилась, подала заяву про розгляд клопотання у її відсутності, у якій зазначила про повне підтримання вимог клопотання. На підставі ч.1 ст.172 КПК України суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання у відсутності слідчого.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_4 під час розгляду клопотання категорично заперечували проти накладення арешту на вилучені під час особистого обшуку підозрюваного речі через безпідставність тверджень про їх значення у даному кримінальному провадженні. Жодного відношення до кримінального провадження та обставин кримінального правопорушення, що у ньому розслідуються, на переконання підозрюваного та його захисника, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_3 мобільні телефони та банківська картка не мають.
Заслухавши пояснення та думки учасників розгляду клопотання, вивчивши подані матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, крім інших підстав, з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Судом встановлено, що СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025181050000323 від 07.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за заявою потерпілого ОСОБА_7 про відкрите заволодіння ОСОБА_3 його грошовими коштами із застосуванням насильства, що мало місце 06.09.2025 приблизно о 23:33 год. у квартирі АДРЕСА_1 .
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, у відкритому викраденні майна ОСОБА_7 , а саме: грошових коштів в сумі 5000,00 грн., вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, із застосуванням до потерпілого насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я та виразилось у нанесенні удару кулаком правої руки у ділянку голови та не менше десяти ударів правою ногою по голові, тулубу та обличчю, що мало місце 06.09.2025 приблизно о 23:33 год. у приміщенні квартири АДРЕСА_1 .
Як вбачається з протоколу від 07.09.2025 затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, під час затримання ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України, проведено обшук затриманої особи, під час якого виявлено та вилучено у нього: мобільний телефон «Nokia», серійний номер 1: НОМЕР_1 , 2: НОМЕР_2 з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 ; мобільний телефон чорно-червоного кольору марки «Samsung», SIN:RPQ9542311Y, IMEI 1: НОМЕР_4 , 2: НОМЕР_5 ; банківську картку № НОМЕР_6 .
Постановою слідчого від 07.09.2025 усі вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_3 при його затриманні речі визнані речовими доказами. У вказаній постанові не конкретизовано, до якого саме виду речових доказів з передбачених ч.1 ст.98 КПК України відносяться вилучені речі.
Зі змісту клопотання вбачається, що метою застосування арешту вищезазначеного майна є забезпечення збереження речових доказів як знарядь вчинення кримінального правопорушення та «об'єктів кримінально протиправних дій, які зберегли на собі сліди його вчинення», з якими належить проводити слідчі дії та експертні дослідження для підтвердження або спростування конкретних фактів, що мають значення для подальшого досудового розслідування даного кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим жодним чином у клопотанні не обґрунтовано та не доведено, яке значення для даного кримінального провадження, у якому розслідуються обставини заволодіння ОСОБА_3 майном потерпілого ОСОБА_8 із застосуванням до нього насильства, вчиненого повторно та у в умовах воєнного стану, мають вилучені під час особистого обшуку підозрюваного два мобільні телефони та банківська картка. Відповідність цих речей критеріям речових доказів у даному кримінальному провадженні, можливість їх використання як доказу фактів чи обставин, що підлягають у ньому встановленню, слідчим не доведено. Мобільні телефони та банківська картка не були ані знаряддям вчинення злочину, що вміняється ОСОБА_3 , ані об'єктом кримінально протиправних дій, ані цінностями, набутими кримінально протиправним шляхом або отриманими внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У клопотанні відсутні будь-які відомості, що вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_3 речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення ним злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, не встановлено таких обставин і слідчим суддею під час розгляду клопотання.
За таких обставин правові підстави для задоволення внесеного слідчим клопотання та накладення арешту на вказані речі відсутні, а протилежне створюватиме безпідставне втручання у право власності їх власника - підозрюваного ОСОБА_3 .
Вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_3 речі за положеннями ст.ст.167, 168 КПК України мають статус тимчасово вилученого майна. Статтею 169 КПК України передбачено, що у разі відмови у задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, воно за ухвалою слідчого судді чи суду повертається особі, у якої воно було вилучено.
За таких встановлених судом обставин, вищезазначене майно підлягає поверненню власнику ОСОБА_3 , а у разі, якщо володіння ним заборонене правилами утримання осіб в умовах слідчого ізолятора - підлягає передачі адміністрації слідчого ізолятора за місцем утримання ОСОБА_3 на відповідальне зберігання до припинення відповідних підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 98, 167, 169, 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, вилученого 07 вересня 2025 року під час особистого обшуку підозрюваного у кримінальному провадженні №12025181050000323 від 07.09.2025 за ч.4 ст.186 КК України ОСОБА_3 , а саме: мобільного телефону «Nokia», серійний номер 1: НОМЕР_1 , 2: НОМЕР_2 з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 ; мобільного телефону чорно-червоного кольору марки «Samsung», SIN:RPQ9542311Y, IMEI 1: НОМЕР_4 , 2: НОМЕР_5 ; банківської картки № НОМЕР_6 .
Вилучені з володіння ОСОБА_3 під час його особистого обшуку 07 вересня 2025 року речі: мобільний телефон «Nokia», серійний номер 1: НОМЕР_1 , 2: НОМЕР_2 з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 ; мобільний телефон чорно-червоного кольору марки «Samsung», SIN:RPQ9542311Y, IMEI 1: НОМЕР_4 , 2: НОМЕР_5 ; банківську картку № НОМЕР_6 - передати адміністрації ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» для вирішення питання повернення їх підозрюваному ОСОБА_3 або забезпечення їх зберігання до припинення відповідних підстав.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1