Справа № 565/1712/25
Провадження № 2/565/611/25
16 вересня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Коллект центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 42 318,53 грн заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту №3406019 від 15 серпня 2021 року, №103177482 від 01 жовтня 2021 року, 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору та 16 000,00 грн витрат на правову допомогу.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 15 серпня 2021 року та 01 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договори №3406019, №103177482. У договорах передбачено всі істотні умови договорів, а саме: розмір кредитів, строки користування кредитами, строк дії договорів, відсоткові ставки за користування кредитами, загальна вартість кредитів та всі інші платежі, пов'язані з виконанням вищенаведених договорів. Позикодавець належним чином виконав зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договорів.
28 грудня 2021 року укладено договір №28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3406019.
10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3406019.
29 грудня 2021 року укладено договір №29-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103177482.
10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103177482.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 42 318,53 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6 147,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 36 171,53 грн.
08 вересня 2025 року до суду від представника відповідача надійшли пояснення у справі у яких зазначено, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконане зобов'язання за кожен день прострочення у розмірі 5 % є несправедливим у розумінні положень ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та суперечить обмеженням, встановленим ст.21 Закону України «Про споживче кредитування», порушує принципи розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України та становить більше ніж 15 % простроченого платежу. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч.3 ст.509, ч.1, 2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Право кредитодавця нараховувати передбачені договорами проценти за користування кредитами припинилося за договором №3406019 від 15 серпня 2021 року 14 вересня 2021 року, а за договором №103177482 від 01 жовтня 2021 року - 16 жовтня 2021 року.
Матеріали справи не містять вимоги кредитодавця, адресованої на адресу відповідача щодо сплати процентів за стандартною ставкою після строку кредитування, й відповідно, у останнього відсутній обов'язок такої сплати відсотків за стандартною ставкою після 14 вересня 2021 року та 16 жовтня 2021 року. Окрім того, матеріали справи не містять оновлений графік платежу кредиту в разі пролонгації. Доданий ТОВ «Коллект центр» розрахунок заборгованісті за процентами не відповідає дійсності, оскільки виконаний без врахування позовної давності, у зв'зку з чим підлягає відмові в задоволенні вимога про стягнення заборгованості 42 318,53 грн за договорами про надання споживчого кредиту №3406019 від 15 серпня 2021 року та №103177482 від 01 жовтня 2021 року.
Беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, типовість позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, представник відповідача вважає, що з відповідача на користь позивача, підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 200,00 грн.
З урахуванням зазначеного відповідач просить позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» 6 147,00 грн заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту №3406019 від 15 серпня 2021 року та №103177482 від 01 жовтня 2021 року, а також 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
12 вересня 2025 року до суду від представника позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача у яких зазначено, що у розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Ні первісний кредитор, ні позивач не є банками та на них не розповсюджується дія Закону України «Про банки та банківську діяльність». Кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів.
Сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Сторони договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач тривалий час продовжував строк кредитування на підставі п. 2.3.2 а) договору шляхом сплати відповідних сум, а також, що строк кредитування автоматично продовжувався у зв'язку із наявною заборгованістю на підставі п. 2.3.2 б) договору.
Заборгованість відповідача складається із: заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками. Позивач не нараховував пеню, неустойку та/або інші штрафні санкції за невиконання умов договору, а лише відсотки, у розмірі та строк, погоджений сторонами. Враховуючи, що відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено. Розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.
Позивач зазначає, що перебіг строків позовної давності було зупинено у зв'язку з введенням карантину, а в подальшому - воєнного стану.
Позивач вказує, що відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. При цьому, сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, такі твердження є припущеннями.
Враховуючи викладене позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, відмовити відповідачу у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року розгляд справи відкладено на 16 вересня 2025 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Коллект центр», у заяві вказав, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача у поясненнях направлених до суду просив розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача та його представника.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
08 червня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №3406019 відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених договором, строком на 30 днів з 15 серпня 2021 року, надати позичальнику грошові кошти в сумі 5 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. договору та виконати зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Пунктом 1.3. договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів з 15 серпня 2021 року (строк кредитування).
Термін (дата) повернення кредиту і сплатити комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 14 вересня 2021 року (п.1.4. договору).
Проценти за користування кредитом: 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору).
В п.1.6, 1.7 договору зазначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 договору.
Згідно з п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п.1.5 договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 5 015,00 грн.
Згідно з п.6.1 договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Сторони погодили, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4. договору). У п.6.5 зазначено, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Положеннями п.3.2.6 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати заставу, делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Додатком N1 до договору про споживчий кредит №3406019 від 15 серпня 2021 року є графік платежів за договором про споживчий кредит, згідно з яким дата платежу - 14 вересня 2021 року, сума кредиту за договором - 5 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 15,00 грн.
Додатком N2 до договору про споживчий кредит №3406019 від 15 серпня 2021 року є паспорт споживчого кредиту №3406019 у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
У розділі 10 договору зазначено, зокрема, номер телефону ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .
З довідки ТОВ «Мілоан» убачається, що 15 серпня 2021 року ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 відправлено одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4.
Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення відповідачу згідно з договором №3406019 надано кредит у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 13 листопада 2024 року, на підставі договору №40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів успішно проведено платіж в системі Fondy №433829435, номер операції сеее7b24-f21f-43t9-83a5-7cf5e8542a10_637646231604004601, дата платежу 15 cерпня 2021 року, призначення платежу - кошти згідно договору 3406019, сума платежу 5 000,00, валюта платежу UAH, платіжний метод карта VISA, статус платежу approved, номер карти НОМЕР_2 , банк картки отримувача MONOBANK.
01 жовтня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №103177482 відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених договором, строком на 15 днів з 01 жовтня 2021 року, надати позичальнику грошові кошти в сумі 2 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. договору та виконати зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Пунктом 1.3. договору визначено, що кредит надається строком на 15 днів з 01 жовтня 2021 року (строк кредитування).
Термін (дата) повернення кредиту і сплатити комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 16 жовтня 2021 року (п.1.4. договору).
Проценти за користування кредитом: 3,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору).
В п.1.6, 1.7 договору зазначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 договору.
Згідно з п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п.1.5 договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 2 003,00 грн.
Згідно з п.6.1 договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Сторони погодили, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4. договору). У п.6.5 зазначено, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Положеннями п.3.2.6 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати заставу, делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Додатком N1 до договору про споживчий кредит №103177482 від 01 жовтня 2021 року є графік платежів за договором про споживчий кредит, згідно з яким дата платежу - 16 жовтня 2021 року, сума кредиту за договором - 2 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 3,00 грн.
Додатком N2 до договору про споживчий кредит №103177482 від 01 жовтня 2021 року є паспорт споживчого кредиту №103177482 у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
У розділі 10 договору зазначено, зокрема, номер телефону ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .
З довідки ТОВ «Мілоан» убачається, що 01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 відправлено одноразовий ідентифікатор НОМЕР_5.
Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення відповідачу згідно з договором №103177482 надано кредит у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 08 листопада 2024 року, на підставі договору №40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів успішно проведено платіж в системі Fondy №449033438, номер операції b5a598bd-91a9-4490-b2ad-1384bf4f0679_637687039716083084, дата платежу 01 жовтня 2021 року, призначення платежу - кошти згідно договору 103177482, сума платежу 2 000,00, валюта платежу UAH, платіжний метод карта VISA, статус платежу approved, номер карти НОМЕР_2 , банк картки отримувача MONOBANK.
28 грудня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача за кредитним договором №3406019 від 15 серпня 2021 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №28-12/2021-72 від 28 грудня 2021 року, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №3406019 від 15 серпня 2021 року на загальну суму 16 589,23 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту 4 147,00 грн, сума заборгованості по процентам 12 442,23 грн
29 грудня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №29-12/2021-45 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача за кредитним договором №103177482 від 01 жовтня 2021 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29-12/2021-45 від 29 грудня 2021 року, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №103177482 від 01 жовтня 2021 року на загальну суму 8 003,00 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту 2 000,00 грн, сума заборгованості по процентам 6 003,00 грн.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні йому права вимоги до боржників, зазначених в додатках №1 та №3 до договору. Права вимоги, що є предметом договору належали ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі, зокрема, договору факторингу №28-12/2021-72 від 28 грудня 2021 року, №29-12/2021-45 від 29 грудня 2021 року.
Відповідно до витягів з реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 :
- за договором №3406019 від 15 серпня 2021 року на загальну суму 28 615,53 грн, з яких сума заборгованості за основним зобов'язанням 4 147,00 грн, сума заборгованості за відсотками 24 468,53 грн;
- за договором №103177482 від 01 жовтня 2021 року на загальну суму 13 703,00 грн, з яких сума заборгованості за основним зобов'язанням 2 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 11 703,00 грн.
Згідно з розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість відповідача за договором №3406019 від 15 серпня 2021 року станом на 10 січня 2023 року становила 28 615,53 грн, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 4 147,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 12 442,23 грн, нараховані відсотки згідно кредитного договору за період з 28 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року за відсотковою ставкою 5% в день - 12 026,30 грн.
У розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект центр» за договором №3406019 від 15 серпня 2021 року зазначено, що станом на 03 липня 2025 року заборгованість відповідача становить 28 615,53 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту на дату відступлення права вимоги (10 січня 2023 року) та на дату розрахунку (03 липня 2025 року) - 4 147,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (10 січня 2023 року) та на дату розрахунку (03 липня 2025 року) - 24 468,53 грн.
Згідно з розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість відповідача за договором №103177482 від 01 жовтня 2021 року станом на 10 січня 2023 року становила 13 703,00 грн, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 2 000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 6 003,00 грн, нараховані відсотки згідно кредитного договору за період з 29 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року за відсотковою ставкою 5% в день - 5 700,00 грн.
У розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект центр» за договором №103177482 від 01 жовтня 2021 року зазначено, що станом на 03 липня 2025 року заборгованість відповідача становить 13 703,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту на дату відступлення права вимоги (10 січня 2023 року) та на дату розрахунку (03 липня 2025 року) - 2 000,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (10 січня 2023 року) та на дату розрахунку (03 липня 2025 року) - 11 703,00 грн.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (ст.525 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Судом встановлено, що договори №3406019 від 15 серпня 2021 року, №103177482 від 01 жовтня 2021 рокуукладені в електронній формі, ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої договірні зобов'язання, перерахувавши на платіжну картку відповідача кошти 15 серпня 2021 року в сумі 5 000,00 грн, 01 жовтня 2021 року в сумі 2 000,00 грн. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаними договорами на користь позивача.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі №686/13446/15.
Відповідно до умов договору №3406019 від 15 серпня 2021 року кредит в сумі 5 000,00 грн відповідачу надано строком на 30 днів з 15 серпня 2021 року по 14 вересня 2021 року.
В п.2.2.2. договору зазначено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору.
Відповідно до п.2.4.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4 договору (14 вересня 2021 року), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
Пунктом 2.3 договору визначено умови пролонгації строку кредитування.
Продовження, вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3.1 договору).
За умовами п. 2.3.1.1 договору для продовження строку кредитування на пільгових умовах позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту у відсотках від поточного залишку кредиту: 3 дні - 3,00%; 7 днів - 5,00% комісії; 15 днів - 10,00% комісії. Якщо позичальник здійснює продовження строку (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 Договору.
Пунктом 2.3.1.2 договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6 Договору.
З наданих ТОВ «Мілоан» відомостей про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 за договором №3406019 від 15 серпня 2021 року убачається, що позичальник сплачував комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту, також відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на пільгових та на стандартних умовах відповідно до умов договору.
Умовами договору №3406019 від 15 серпня 2021 року передбачено пролонгацію строку кредитування на пільгових умовах на 25 днів та пролонгацію на стандартних умовах на строк, що не перевищує 60 днів.
Враховуючи умови договору №3406019 від 15 серпня 2021 року щодо порядку нарахування процентів та пролонгації строку кредитування (продовження строку кредитування) суд дійшов висновку, що проценти за користування кредитними коштами слід нараховувати за період з 15 серпня 2021 року по 08 грудня 2021 року.
Можливість подальшої пролонгації строку кредитування умовами договору не передбачено, отже, не передбачено і нарахування процентів за користування кредитом поза межами цього строку.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» заборгованість відповідача за процентами станом на 08 грудня 2021 року становила 12 442,23 грн. Вказаний розрахунок виконано з урахуванням умов договору №3406019 від 15 серпня 2021 року, він містить розмір щоденних нарахувань із посиланням на положення пункту договору, а також відомості щодо погашення (сплати), у тому числі, тіла кредиту, процентів по кредиту, проценти по кредиту нараховані в межах строку кредитування з урахуванням пролонгації строку кредитування на пільгових та на стандартних умовах.
Відповідно до умов договору №103177482 від 01 жовтня 2021 року кредит в сумі 2 000,00 грн відповідачу надано строком на 15 днів з 01 жовтня 2021 року по 16 жовтня 2021 року.
В п.2.2.2. договору зазначено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору.
Відповідно до п.2.4.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4 договору (16 жовтня 2021 року), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
Пунктом 2.3 договору визначено умови пролонгації строку кредитування.
Продовження, вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3.1 договору).
За умовами п. 2.3.1.1 договору для продовження строку кредитування на пільгових умовах позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту у відсотках від поточного залишку кредиту: 3 дні - 3,00%; 7 днів - 5,00% комісії; 15 днів - 10,00% комісії. Якщо позичальник здійснює продовження строку (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 Договору.
Пунктом 2.3.1.2 договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6 Договору.
З наданих ТОВ «Мілоан» відомостей про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 за договором №103177482 від 01 жовтня 2021 року убачається, що відповідачем не здійснювалося погашення (сплати) тіла кредиту, процентів по кредиту, однак відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах відповідно до умов договору.
Умовами договору №103177482 від 01 жовтня 2021 року передбачено пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах на строк що не перевищує 60 днів.
Враховуючи умови договору №103177482 від 01 жовтня 2021 року щодо порядку нарахування процентів та пролонгації строку кредитування (продовження строку кредитування) суд дійшов висновку, що проценти за користування кредитними коштами слід нараховувати за період з 01 жовтня 2021 по 15 грудня 2021 року.
Можливість подальшої пролонгації строку кредитування умовами договору не передбачено, отже, не передбачено і нарахування процентів за користування кредитом поза межами цього строку.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» заборгованість за процентами станом на 15 грудня 2021 року становила 6 003,00 грн. Вказаний розрахунок виконано з урахуванням умов договору №103177482 від 01 жовтня 2021 року, він містить розмір щоденних нарахувань із посиланням на положення пункту договору, проценти по кредиту нараховані в межах строку кредитування з урахуванням пролонгації строку кредитування на стандартних умовах.
Частиною п'ятою ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена можливість визнання недійсними окремих умов договору у разі визнання цих положень договору несправедливими.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
У межах розгляду цієї справи зустрічної вимоги про визнання недійсними певних умов договорів або усіх договорів не заявлено, при укладенні кредитних договорів відповідач був повідомлений про розмір відсотків, порядок їх сплати та інші суттєві обставини договорів, і добровільно уклав договори та користувався отриманими коштами.
Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням зазначеного, враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань суду не надано, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 16 589,23 грн заборгованості за договором №3406019 від 15 серпня 2021 року, 8 003,00 грн заборгованості за договором №103177482 від 01 жовтня 2021 року.
Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX, доповнено пунктом 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України згідно з яким, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
В постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 та від 20 квітня 2023 року у справі №728/1765/21 зазначено, що «у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Згідно з п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції з 17 березня 2022 року, який діяв на момент звернення позивача до суду) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущено, відтак підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.
Позивач також просить стягнути з відповідача 16 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду подано: договір №01-07/2024 від 01 липня 2024 року про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №208 від 02 червня 2025 року, витяг з акта №11 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2025 року.
Відповідач зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та просить їх зменшити.
Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
Враховуючи характер правовідносин у цій справі, заперечення відповідача, часткове задоволення позовних вимог, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 16 589,23 грн заборгованості за договором №3406019 від 15 серпня 2021 року, 8 003,00 грн заборгованості за договором №103177482 від 01 жовтня 2021 року, 1 407,72 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, ЄДРПОУ 44276926).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 17 вересня 2025 року.
Суддя Г.В. Бренчук