Справа 556/2034/24
Номер провадження 2/556/126/2025
іменем України
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
05.05.2025 року. сел.Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Іванків О.В.
при секретарі Кньовець Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Іванків О.В.
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Громадської організації «Мисливсько-рибальський клуб «Рись» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків заподіяних внаслідок незаконного полювання.
Чергове судове засідання по справі було призначено на 05.05.2025.
Цього ж числа, тобто в день проведення судового засідання, відповідач ОСОБА_1 , подав письмову заяву про відвід судді Іванків О.В. у даній цивільній справі.
Доводи заяви про відвід зводяться до того, що суддею Іванків О.В., відповідача ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 85 КУпАП. В подальшому постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 27.09.2024 під головуванням судді Іванків О.В. у справі №556/306/24 було встановлено, порядок виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 21.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч. 2 КУпАП щодо конфіскації в дохід держави як знаряддя вчинення правопорушення карабін «HAENELJAEGER10» калібру 6,5 мм № НОМЕР_1 . Таким чином, ОСОБА_1 , вважає, що в процесі розгляду справи №556/306/24 у судді Іванків О.В., склалась упереджена думка відносно нього та його особи, а також упереджена думка стосовно подій, що є предметом розгляду цивільної справи за позовом Громадської організації «Мисливсько-рибальський клуб «Рись» про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного полювання, що на його думку не сприятиме об'єктивному та неупередженому судовому процесу у даній справі.
З приводу процесуального порядку вирішення відводу судом встановлено наступне.
Порядок вирішення заяв про відвід (самовідвід) головуючого у справі судді врегульовано нормами ст.40 ЦПК України, відповідно до якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються. Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в складі Володимирецького районного суду Рівненської області здійснює правосуддя двоє суддів, а також враховуючи, що заяву про відвід подано за межами судового засідання і безпосередньо в день проведення такого засідання, суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає розгляду невідкладно, без виклику учасників, в порядку письмового провадження і має бути вирішена по суті головуючим у справі суддею.
По суті заявленого відводу, дослідивши доводи заяви та матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено статтею 36 ЦПК України, згідно змісту якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України («Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи»).
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд вважає за необхідне зазначити, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, слід зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Так, дійсно суддею Іванків О.В., відповідача ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 85 КУпАП
Після чого постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 27.09.2024 під головуванням судді Іванків О.В. у справі №556/306/24 було встановлено, порядок виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 21.03.2024 щодо конфіскації в дохід держави як знаряддя вчинення правопорушення карабін «HAENELJAEGER10» калібру 6,5 мм № НОМЕР_1 .
Однак дані постанови Володимирецького районного суду були переглянуті Рівненським апеляційним судом та залишені без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
За змістом рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У п. 52 вищевказаного рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Слід зазначити, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Відповідно з ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, які викладені у рішенні від 24 травня 1989 по справі (Hauschild v. Denmark) стосовно критеріїв об'єктивної безсторонності судового органу, а саме: наявності достатніх гарантій для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Наведені у заяві про відвід доводи стосовно сумнівів у безсторонності судді виходять поза межі визначеної у п. 2 ст. 6 Конвенції презумпції невинуватості, яка може бути спростована лише у передбаченому законом порядку. В цьому контексті доводи заяви про відвід також слід визнати необґрунтованими.
При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя буде небезстороннім, позиція відповідача є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 44 та «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy) від 7 серпня 1996 poку, п. 58).
Таким чином, ОСОБА_1 , не навів будь-яких відомостей, які в розумінні ст. 36, 37 ЦПК України є підставою для відводу судді. Отже, заявлений ОСОБА_1 , відвід головуючої судді Володимирецького районного суду Іванків О.В., є необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 39-41, 389 ЦПК України, суд ,-
У задоволенні заяви віповідача ОСОБА_1 про відвід Володимирецького районного суду Іванків О.В., - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О.В. Іванків